Що таке ВООЗ, хто її фінансує та чому ми дослухаємося до її порад щодо коронавірусу?

Від початку пандемії COVID-19 Всесвітню організацію охорони здоров’я щодня зустрічаємо в новинах: вона розповідає, як подолати коронавірус, робить прогнози, рекомендує країнам, як знімати карантин, та інформує, як справи з розробкою вакцини. До речі, пандемією цю ситуацію теж назвала саме ВООЗ.

На адресу організації лунає багато критики, а президент США Дональд Трамп навіть вирішив призупинити фінансування ВООЗ. Це справді проблема, бо внесок Америки до організації був найбільшим. hromadske пояснює, як це позначиться на роботі ВООЗ і в чому взагалі ця робота полягає.

Що таке ВООЗ та навіщо вона потрібна?

ВООЗ, покликана опікуватися охороною здоров'я у світовому масштабі, запрацювала 7 квітня 1948 року (тепер це — Всесвітній день здоров’я) у складі Організації Об’єднаних Націй.

«Всесвітня організація охорони здоров’я працює в усьому світі для зміцнення здоров’я, гарантування безпеки та захисту вразливих груп населення. Наша мета у тому, щоби забезпечити ще мільярду людей краще здоров’я і добробут», — так ВООЗ формулює свою місію.

У складі ВООЗ — 194 країни. Її штаб-квартира розташована у Женеві, а по світу є ще шість регіональних та 150 національних представництв, де працює щонайменше 7 тисяч співробітників.

Ми чуємо про ВООЗ переважно тоді, коли вона оголошує надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я, як це було 30 січня 2020 через коронавірус, і раніше — у 2009-му через свинячий грип, у 2014 та 2019 роках через вірус Еболи. Під час надзвичайних ситуацій організація стає центральним координуючим органом, який розробляє програми зі стримування та викорінення хвороб та надає рекомендації країнам-учасницям.

У спокійніші часи ВООЗ провадить боротьбу з такими хворобами, як малярія й поліомієліт, надає допомогу по всьому світу, а ще задає глобальні тенденції та встановлює норми в галузі охорони здоров'я. Особливо значення організації відчутне в бідних країнах Африки, Близького Сходу й Південної Америки, де вона, зокрема, стежить за вакцинацією населення та дотриманням санітарії.

Хто і як фінансує ВООЗ?

Фінансування ВООЗ — це членські внески країн-учасниць, які розраховують згідно з кількістю населення та достатком країни. А також добровільні внески приватних осіб, благодійних фондів, неурядових організацій, які різняться з року в рік.

Нині найбільшим фінансовим донором ВООЗ є США, на чиї внески припадає майже 15% фінансування, на другому місці — Китай. У 2019-му США виділили ВООЗ близько 553 мільйонів доларів, КНР — майже вдесятеро менше.

Також традиційно серед країн, які сплачують найбільші внески — Британія, Японія та Німеччина. А у 2016-2017 роках внесок Фонду Білла та Мелінди Гейтс становив майже 650 мільйонів доларів і був другим найбільшим після США.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

Чому Трамп більше не хоче платити?

15 квітня Дональд Трамп оголосив, що США наразі зупиняють фінансування ВООЗ. Рішення діятиме до завершення розслідування реакції організації на поширення коронавірусу.

Трамп звинуватив ВООЗ у тому, що вона не змогла своєчасно інформувати про коронавірус і тому «не впоралася зі своїм основним обовʼязком і повинна нести відповідальність». Президент США також звинуватив ВООЗ у підіграванні Китаю й «відтворенні пропаганди» китайського уряду, який на початку епідемії стверджував, що вірус не може передаватися від людини до людини.

Звинувачення Трампа не зовсім відповідають дійсності: насправді ж ВООЗ ще на початку січня говорила про небезпеку передачі вірусу від людини до людини. А одразу ж після того, як ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію у галузі охорони здоров’я, США обмежили авіасполучення з Китаєм.

Закиди про «китаєцентризм» Всесвітньої організації охорони здоров’я з вуст Трампа звучали й раніше. Американського президента обурило, що на ранніх етапах епідемії, коли коронавірус ще не поширився за межі Китаю, ВООЗ неодноразово публічно хвалила дії китайської влади з його стримування.

Водночас на початку епідемії сам Трамп не сприймав ситуацію серйозно, порівнював коронавірус зі спалахом грипу, переконував, що США готові до поширення COVID-19 і що, можливо, Америці вдасться уникнути критичної ситуації. Нині у США — найбільша у світі кількість випадків зараження коронавірусом і найбільша кількість смертей від нього.

Які наслідки матиме скасування внесків США?

Керівництво ВООЗ та ООН уже висловили занепокоєння припиненням фінансування з боку США. «Я переконаний, що необхідно підтримувати ВООЗ, тому що її діяльність є вкрай важливою у межах світових зусиль, спрямованих на одержання перемоги у війні з COVID-19. Зараз не той час, щоб скорочувати ресурси ВООЗ або будь-якої іншої гуманітарної організації, яка бореться з вірусом», — наголосив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Але справа не лише у боротьбі з коронавірусом. Значну частина грошей, які надходили від Штатів, ВООЗ направляла на боротьбу з поліомієлітом, ВІЛ/СНІДом, розробку вакцин, а також програми охорони психічного здоров’я, профілактики раку і серцевих захворювань. Тепер припинення внесків США може позначитися саме на цих програмах. Крім того, з низки інших програм, як, наприклад, вакцинація від інфекційних хвороб, частину коштів уже перенаправили на боротьбу з коронавірусом. Частину напрямів, які нині не отримують достатнього фінансування, ВООЗ подумує скоротити.

На думку Лоренса Гостіна, директора Інституту законодавства Національного та глобального інституту О’Нейла, рішення президента США призведе до неминучої реструктуризації ВООЗ. І це не лише негатив: США, користуючись своїм впливом у ВООЗ, блокували деякі програми, які стосувалися забезпечення лікарськими засобами біженців — тепер, вірогідно, таких обмежень не буде.

Водночас Гостін наголошує, що Трамп зайшов занадто далеко, ухвалюючи таке рішення, адже воно може зіграти не на користь США:

«Це знищить вплив Америки у галузі охорони здоров’я та міжнародних відносин у розпал пандемії безпрецедентного масштабу. Ми втратимо наш вплив навіть серед наших союзників».

За що ще критикують ВООЗ?

Здебільшого критика на адресу ВООЗ стосується того, що деякі країни мають у ній більший вплив, ніж решта. Після 2013 року ВООЗ часто критикували за те, що регіональні відділення організації не мали достатньої автономії для оперативного реагування на епідемію Еболи. А тепер — що організація вчасно не зреагувала на спалах коронавірусу й оголосила надзвичайну ситуацію лише з третьої спроби.

«Декларації ВООЗ ухвалювалися надто пізно, більш оперативні рішення могли б мобілізувати уряди на боротьбу з коронавірусом швидше. Координувати заходи у відповідь на епідемію в усьому світі ВООЗ не вдалась: чітко спостерігався брак глобальної солідарності в боротьбі з пандемією. Це показало межі впливу ВООЗ. У неї був план, але мало які країни його одразу ж підтримали», — підкреслює The New York Times.

Австралія теж критикує діяльність ВООЗ і збирається переглянути розмір свого членського внеску після пандемії. Прем'єр-міністр країни Скотт Моррісон також наголосив, що «Австралія не покладається на поради світового органу охорони здоров’я в боротьбі зі спалахом COVID-19».

Крім того, у ВООЗ тривалий конфлікт із Тайванем, незалежність якого від Китаю організація, як і більшість світової спільноти, не визнає. Тайвань звинуватив ВООЗ у тому, що через позицію Китаю його виключили з важливих обговорень, присвячених пандемії коронавірусу, тож він не міг отримувати актуальну інформацію про хворобу, що поставило здоров’я населення під загрозу. А глава ВООЗ, ефіоп Тедрос Адханом Гебреєсус, 8 квітня розповів, що через це отримує від тайванців «расистські образи» на свою адресу.

Ви можете робити разом з нами якісний контент і показати, що відбувається у різних регіонах України в умовах карантину. Знімайте відео з ваших міст, розповідайте, як переносите ізоляцію, чи є в аптеках маски, як ходить громадський транспорт — і надсилайте на адресу editor.hromadske@gmail.com з темою «Марафон». Ми покажемо ваші матеріали у прямому ефірі марафону «Хроніки коронавірусу», який випускаємо щодня о 9:00 та о 18:00.