Шоста хвиля вимирання: чи є шанс зупинити зникнення тварин?

Такі дані у звіті Living Planet Report оприлюднив Всесвітній фонд дикої природи (WWF). У Південній Америці цей показник іще більший — від 1970-го по 2014 рік кількість видів скоротилася на 89%. Найбільш вразливими виявилися тварини, що мешкають у прісних водоймах — річках, озерах і болотних угіддях. Їхня кількість зменшилася на 83%. Що це означає, як на вимирання тварин впливає людина і чи здатні ми зупинити тенденцію?

Як людина «допомагає» видам зникати

Living Planet Report повідомляє: тільки чверть планети лишається повністю вільною від впливу діяльності людини. Однак науковці прогнозують, що до 2050 року людство контролюватиме дев’ять десятих площі планети.

Основні причини вимирання фауни на планеті — видобуток корисних копалин, урбанізація, зростання населення. Тут починається ланцюгова реакція: перенаселення зумовлює розвиток сільського господарства, спричиненого споживацькими потребами людства. Це своєю чергою загрожує деградацією ґрунтів, яка впливає на 75% наземних екосистем і водночас на економічне благополуччя понад 3 мільярдів людей. Під загрозою опиняються бджоли та інші комахи-запилювачі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Життя без відходів: «Єдиний сміттєвий кошик у моєму домі — на робочому столі комп'ютера»

Неконтрольований вилов риби, зростання рівня забрудненості океанів і прісних водойм пластиком поступово витісняють океанічних та прісноводних мешканців із середовища існування, призводять до їхньої загибелі й зменшення кількості питної води на планеті. Пластикове сміття знаходять навіть у найглибшій ділянці тихоокеанського дна — Маріанській западині.

«Ми — перше покоління, яке має чітке уявлення про цінність природи та людський вплив на неї. Водночас ми останнє покоління, яке здатне зробити щось, аби припинити цю тенденцію»Звіт Living Planet Report Всесвітнього фонду дикої природи

Політика vs екологія

Класичний приклад згубного людського впливу на дику природу — тропічна саванна Серрадо в Бразилії. Тут мешкають понад 40% усіх видів тварин і рослин, яких немає більше ніде у світі. Але тепер тут зумисне влаштовують підпали — очищають територію для вирощування сої. Хоча за бразильськими законами 80% земель країни перебувають у власності громадян, території силою відбирають у власників, щоб засадити продуктами харчування.

«Довкілля буде першою жертвою праворадикального президента Болсонаро», — у жовтні зазначало італійське видання Internazionale. Новообраний одіозний лідер Бразилії, якого медіа охрестили «Трампом тропіків», насправді має великі плани на тропічні ліси в Амазонській низовині, що їх називають «легенями планети». Значна частина бразильських експертів уважає, що Болсонаро згорне низку «зелених» програм у Бразилії на користь інтересів великих землевласників, сільськогосподарських і лісопромислових концернів. Що може призвести до знищення тропічних лісів Амазонії. І йдеться не лише про зникнення унікальних видів флори й фауни, а про кліматичну загрозу для світу.

Болсонаро — не єдиний антагоніст дружньої до довкілля політики. Як пише французьке видання Liberation, так звану «антикліматичну вісь» продовжує й американський лідер Дональд Трамп, який вивів США з Паризької кліматичної угоди. Це також влада Польщі, яка «авторитарно захищає неекологічну вугледобувну галузь», німецька націоналістична партія AfD, лідер якої Александр Гауланд узагалі сумнівається, що «людина здатна вплинути на зміну клімату», і філіппінський лідер Дутерте, який відстоює інтереси великих землевласників. Як зазначає видання, в низці країн, де відстоюють вугільну галузь, часто нападають на активістів-захисників довкілля. Здебільшого це стосується Бразилії й Філіппін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Без сміття: хто у світі навчився жити без відходів

Шоста хвиля вимирання

Так охрестили сучасний етап екологічних змін, унаслідок яких масово зникають види флори й фауни. Та чи все так погано? Попри вражаючі на перший погляд цифри, насправді не йдеться про стрімке вимирання. «Окремі види зникають із загрозливою швидкістю, але це не означає, що ми втратили 60% нашої дикої природи. Адже Living Planet Index розглядає скорочення всіх видів окремо, а не дикої природи загалом. Тобто разюча зміна процентного співвідношення рідкісного виду не надто вплине на загальну кількість тварин у світі», — пояснює голова відділу статистики BBC News Роберт Куффе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Кругообіг речей: як Європа йде до зменшення відходів — інтерв'ю»

Чи можна допомогти?

WWF стверджує, що можна, але тільки до 2020 року. Організація називає цю дату «вирішальною миттю в історії». А також закликає до нової глобальної угоди, аналогічної до Паризької 2015 року, щоб запобігти змінам клімату за рахунок скорочення викидів парникових газів. Є у звіті й послання до політиків: «Люди, які ухвалюють рішення на всіх рівнях, повинні працювати, щоб зрозуміти — людина й природа здатні взаємодіяти в гармонії на нашій планеті».

Деякі країни у свій спосіб уже намагаються допомогти природі. Наприклад, в острівній державі Палау, що поблизу Філіппін, уряд ухвалив закон про заборону продажу сонцезахисних кремів і засобів для шкіри, які містять речовини з переліку шкідливих хімікатів, зокрема оксибензон та парабени. Зоозахисники вважають, що ці речовини негативно впливають на рідкісні корали.