Скасування пільг для військових не буде. hromadske з’ясувало, що насправді мала на увазі депутатка «Слуги народу»

По-перше, жодного законопроєкту про «реформу» пільг ветеранам не існує. За словами Галини Третькової, для початку цей процес варто обговорити в суспільстві, що власне й почалося.

По-друге, не йдеться про скасування пільг ані чинним учасникам бойових дій, ані тим, хто отримає такий статус надалі. То що ж пропонують «слуги народу»?

Для початку розділити безпосередніх учасників бойових дій від тих, хто долучився меншою мірою. Наразі в офіційному державному реєстрі учасників бойових дій — 370 тисяч людей. З них у Збройних силах служили 250 тисяч. Ще 120 тисяч — це військові формування цивільної служби (ДСНС, митники, прокурори, нацполіція тощо).

За словами Третькової, саме пільги других вона рекомендує переглянути. Адже ці люди, на її думку, не брали безпосередню участь у бойових діях, тож для них вона пропонує розробити окрему систему. Чи означає це, що їх позбавлять пільг, які вони наразі мають, як учасники бойових дій? Відповіді на це запитання ми не отримали.

«Я думаю, тут не йдеться про позбавлення пільг, а радше про розмежування в окремі закони або в різні розділи людей і відзначення їхнього внеску. Зокрема безпосередні учасники бойових дій повинні мати трошки більшу підтримку, ніж цивільні категорії, які також залучалися до проведення бойових дій», — пояснила нам Юлія Морій, юристка «Юридичної сотні».

А от для 250 тисяч, які воювали, не планують нічого не скасовувати. Утім в майбутньому для них слід прописувати «потужний соціальний пакет» у контракті. І що найважливіше — гроші на підтримку ветеранів повинні закласти у державний бюджет, адже наразі ж більша половина гарантій покладена на місцеві органи влади, відтак виникає невдоволення від виконавців».

«Рефрма» пільг для ветеранів також повинна передбачати й поділ їх на категорії — більше і менше постраждалих. Залежно від цього і визначатиметься розмір соціального захисту.

«Категоризації підлягає саме рівень шкоди, нанесений під час участі в бойових діях. Ми можемо мати, наприклад, хлопця 26 років, який повернувся здоровим, у нього немає родини, дітей, в нього немає посттравматичного синдрому — це одна категорія. Інша категорія — це коли людина втратила кінцівки, її потрібно доглядати. Від цього повинен залежати обсяг того, що повинна надавати держава такій родині, це мають бути проактивні дії і заходи, які допомагають інклюзивній людині повернутися до роботи», — каже Третьякова. Допомога при започаткуванні бізнесу, отриманні освіти, працевлаштуванні.

Утім, наразі — це лише обмін ідеями, думками і напрацюваннями. hromadske стежить за дискусією і неодмінно повідомить, що саме впишуть у законопроєкт.

Підписуйтесь на Telegram-канал «Нині вже».