«Скільки треба смертей, щоб потрапити на першу шпальту?» (огляд преси)

«Американські прихильники України користуються підручниками епохи холодної війни. Пара, яка допомогла озброїти афганців проти «совєтів», знайшла нову справу». The Wall Street Journal публікує статтю про те як Гордон Хамфрі та Майкл Пілсбарі консультують українську армію. «Хамфрі та Пілсбарі переконали близько двох десятків українсько-американських груп об’єднатись з метою посилення свого впливу. Вони сформували комітет по лобіюванню надання Україні зброї, створенню спеціальної сенатської групи і стали радниками на громадських засадах. Пілсбарі організував три окремі делегації з України у Пентагон, щоб пояснити те, як працює американська бюрократія. Одного грудневого дня в кав’ярні Старбакс у Пентагоні два українських полковники у військовій формі аналізували зразки документів, які треба заповнити для купівлі зброї. Вони сказали Пілсбарі, що дуже здивовані бюрократією. 30 років тому, афганські командири, які приїхали до Пентагону та були взуті в сандалі були ще більше здивовані», – жартує газета.

«Біди Чорного моря. Відгуки минулорічної трагедії роблять Одесу тестом для нової України». У новому випуску The Economist про провал у розслідуванні подій 2 травня. «Попри взаємну ненависть, два табори мають два однакових почуття: любов до Одеси та глибоку недовіру до всіх, хто при владі. Побачивши руйнування на Донбасі, проросійські активісти мають сильний стимул утриматись від кроків, які ведуть до повномасштабної війни. В той же час, майданівські групи відкрито говорять про своє розчарування у непослідовній новій київській владі…Провал уряду в розслідуванні та покаранні відповідальних за злочини 2 травня, його нездатність виконати обіцянки революційному Майдану – можуть стати найбільшою загрозою для Одеси. Дрова розкладені, не вистачає тільки іскри».

Frankfurter Allgemeine знову пише про те, що Києву не вдасться здихатися Донбасу на користь Росії. Газета цитує неназваного представника українського МЗС, який сказав, що «угода з Путіним під девізом «Забери Донбас та залиш Україну в спокої» не спрацює, бо Путін не зацікавлений у жодній з її частин. Він не хоче навантажувати і без того «виснажену» російську казну заради відмови від держави-сателіта на зруйнованому Донбасі. Тим більше йому не треба спокійна Україна…На Донбасі Путіну потрібен не варіант контрольованого Придністров’я, а вибухонебезпечний та смертельний «Сектор Газа», який зруйнує Україну», – пише автор статті Конрад Шуллер.

«Ми співчуваємо лівійцям та непальцям, але британська благодійність зупиняється на протоці Кале». Саймон Дженкінс на сторінках The Guardian доводить, що симпатія британців до потерпілих від катастроф – обмежена, та біженців, які направлятимуться до британського берега, не зустрічатимуть із відкритими обіймами. «Старий та непристойний жарт із пабу: скільки треба смертей, щоб потрапити на першу шпальту? Відповідь – одну англійську, 4 ірландські, 10 французьких та 1000 китайських. У цьому була жахлива правда. Коли британська армія була в Іраку, вибух бомби був новиною. Зараз треба стерти ціле місто з лиця Землі, щоб потрапити тільки на шпальту «міжнародні новини». «Один мертвий британець в Непалі – це новина, тисяча мертвих непальців – ні», – нарікає Саймон Дженкінс.