«Слуги народу» дали лише 50% голосів за відкриття реєстрів декларацій — ЧЕСНО

Народні депутати від фракції «Слуга Народу» дали лише 50% голосів за поправку до законопроєкту про відновлення е—декларування щодо негайного відкриття реєстрів. Через брак голосів ця поправка провалилася.

Про це пише рух ЧЕСНО.

Аналітики руху проаналізували результат голосування за поправку №371 про негайне відкриття реєстру декларацій від голови Комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної («Слуга Народу»). Під час засідання комітету поправка не пройшла, але її поставили на підтвердження у сесійній залі.

Попри те, що депутати, зокрема «слуги народу», публічно заявляли про підтримку цієї поправки перед голосуванням, у підсумку владна фракція «Слуга Народу» дала лише 50% голосів.

Як зазначається, для проходження поправки забракло підтримки 27 депутатів. Тим часом 37 депутатів-«слуг» на чолі з головою фракції Давидом Арахамією просто витягли картки й начебто були відсутні під час голосування за ключову поправку, а ще 55 «слуг» мали картку у слоті, але просто «не голосували».

Сам Арахамія казав, що пункт про закритий реєстр виник «на прохання декларантів місцевих громад, які проживають на прифронтових територіях, родичі яких можуть бути в небезпеці, тому і виник такий гібридний формат декларування».

Утім, Арахамія заявив, що депутати зробили норму, згідно з якою декларант може добровільно відкрити свою декларацію для всіх людей, а він з керівництвом парламенту буде першим подавати такі листи до НАЗК.

Двоє «слуг» — Дмитро Микиша та Микола Тищенко, якого нещодавно виключили із фракції, — проголосували проти цієї поправки.

Окрім того, за відкриття реєстру декларацій не голосувала значна кількість депутатів з різних фракцій та груп, які фігурували в антикорупційних розслідуваннях, зокрема Вадим Столар, Дмитро Ісаєнко, Олександр Дубінський, Юрій Камельчук, Сергій Кузьміних тощо.

Чому законопроєкт про е-декларації такий важливий?

Відновлення електронного декларування для посадовців потрібне, зокрема, для виконання Україною семи рекомендацій на шляху до вступу в ЄС. Уже в жовтні Єврокомісія має надати звіт з оцінкою виконання Україною цих кроків. В уряді запевняли, що до цього часу у Раді буде остаточно ухвалений закон щодо е-декларування.

Окрім того, на важливості відновлення декларування для чиновників наголошував Міжнародний валютний фонд. Це потрібно для виконання зобов'язань України за Меморандумом за програмою EFF.

Однак після термінового ухвалення законопроєкту у першому читанні народні депутати подали 457 поправок до законопроєкту, причому багато з них є однотипними. Це могло затягнути розгляд.

А в переддень засідання голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін повідомив, що депутати на правоохоронному й антикорупційному комітетах розглянули нові поправки до закону, які, зокрема, пропонують залишити декларації закритими.

Шабунін зазначає, що закритий реєстр декларацій порушить обіцянки влади перед міжнародними партнерами, особливо в частині вступу в ЄС. Саме тому посли G7 окремо наголосили на відкритості реєстру.

Депутат Ярослав Железняк не впевнений, чи зарахують законопроєкт про повернення декларування як виконання одного зі структурних маяків МВФ через норму, що декларації ще рік будуть закритими для громадськості.