ENRU

«Щоб миротворці ООН зайшли на Донбас, Росія повинна вивести свої сили», — Спецпредставник США Курт Волкер

Останній обмін полоненими між Україною і так званими «республіками» відбувся майже рік тому. Більш ніж півтора року тривають переговори щодо відкриття контрольно-пропускного пункту для цивільних у Золотому Луганської області. Досягти компромісу не вдається і в гуманітарних питаннях, які не мали б викликати такого спротиву.

Як у такому випадку домовлятися про безпекові та політичні кроки, передбачені Мінськими угодами? Вирішальним фактором може стати розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі. Саме про неї останні кілька місяців ведуться активні переговори між Україною та Росією за посередництва США та країн-учасниць Нормандського формату. Мандат місії повинен бути схвалений Радбезом ООН, де Росія має право вето.

Як тривають переговори щодо місії, на яких позиціях стоять Україна і Росія та на що реально зможуть вплинути «блакитні шоломи» — в ексклюзивному інтерв’ю Спеціального представника президента США з питань України Курта Волкера, який безпосередньо веде ці переговори. 27-28 жовтня Волкер відвідав Україну й провів зустрічі з президентом, народними депутатами та представниками уряду.

Спеціальний представник президента США з питань України Курт Волкер  Фото: Сергій Бейко/Громадське

Я почну з питання, яке наразі найбільше хвилює всіх: можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі. Питання стосуватиметься червоних ліній. Україна стоїть на позиції повного контролю над зоною конфлікту, включно з російсько-українським кордоном. Росія категорично проти. Зокрема останні заяви Путіна стосуються саме цього. З вашої точки зору, що може змусити Росію змінити позицію?

Давайте замість червоних ліній говорити про ефективність. Мета миротворчої місії — збереження миру. Створення безпечних умов. Якщо ви чули останні заяви Путіна на Валдайському форумі, він казав, що не можна допустити «ще одну Сребреницю», ще одну бійню, як він сказав. Це ще одна з причин, чому має з’явитися миротворча місія, яка покриватиме всю територію конфлікту, зокрема, кордон. Тому що інакше вона не зможе ефективно контролювати безпеку.

Якщо казати про ефективність, миротворці повинні мати можливість виконувати три задачі: мати повний контроль над усією зоною конфлікту, а не лише лінією зіткнення, та вільно пересування нею; моніторити відведення тяжкого озброєння в місця постійної дислокації; контролювати російсько-український кордон. 

У нас уже є мирні угоди — Мінські. Вони передбачають цілу низку пунктів, перший з яких — припинення вогню. Але ми бачимо, що це не працює. Яким чином миротворці зможуть забезпечити виконання угоди, яка і так не працює? 

Проблема з виконання Мінська полягає в тому, що між сторонами немає жодної довіри. Припинення вогню не відбулося, тому Україна не змогла просунутися до інших пунктів угоди — вона не має доступу до території, там небезпечно. Натомість росіяни скаржаться, що Україна не виконала свої зобов’язання. Вони незадоволені. І процес не рухається взагалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Обговорення миротворців на Донбасі під час Радбезу ООН — це крок уперед», — спецпредставник США

Ідея миротворчої місії — розбити цю циклічну дискусію «що спершу — безпека чи політичні кроки?». Завдяки міжнародній миротворчій місії ми зможемо створити безпеку, надати час та простір для України й вона зможе почати виконувати решту умов Мінських угод. Які, своєю чергою, дозволять повернути Україні власні території та суверенітет.

Спеціальний представник президента США з питань України Курт Волкер Фото: Сергій Бейко/Громадське

Для роботи миротворчої місії потрібен, власне, мир, ми це розуміємо. Які гарантії, що вогонь не відновиться саме через політичні причини? 

Очевидно, сторони не довіряють одна одній. Але вони можуть почати довіряти миротворчим силам з мандатом ООН. Ця місія з безпековою компетенцією, озброєна, мобільна, з необхідним чисельним складом могла б контролювати територію, і бойових дій там більше не було б. Забезпечити нормалізацію ситуації, доступ, щоб організувати місцеві вибори та зробити інші кроки, передбачені Мінськом. І повернути полонених, що дуже важливо. З усім цим можна допомогти, якщо вдасться залучити миротворців. 

Я почала з Мінська, позаяк питання контролю над кордоном стоїть у кінці списку серед інших умов — політичних. То чи готова Росія погодитися повернути контроль над кордоном перед тим, як будуть зроблені якісь політичні кроки? 

Це і є частина проблеми — брак послідовності Мінських угод. Коли Росія звертає увагу на речі, яких вона прагне й лишається незадоволеною, якщо їх не виконують. Але є й інші умови, як, наприклад, припинення вогню та відведення важкого озброєння, які також не виконані. Саме в цьому питанні є надія на те, що миротворча місія зможе розв’язати питання послідовності виконання вимог і створить безпечну зону, де всі умови можна буде виконати.

Так, ви праві, Росія категорично заперечує можливість установлення контролю України над власним кордоном. Тож сподіваємося на те, що контроль установлять миротворці й зможуть стабілізувати ситуацію, забезпечити супровід виконання Мінська, доки Україна не поверне повний контроль. Я не можу сказати, на що саме Росія не погодиться. Саме тому мушу говорити з ними. Саме тому ми проговорюємо всі ці ідеї. 

Які умови потрібні для початку роботи миротворчої місії? Без чого вона не запрацює? Це може бути, скажімо, припинення вогню? Адже миротворці не можуть працювати, якщо обстріли продовжуються. 

Усе починається з політичної волі. У Мінська є всі необхідні складові. Його просто не виконують. Це питання політичної волі, яке зумовлене відсутністю довіри. Ми сподіваємося створити цю політичну волю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Експертка-міжнародниця: «Миротворча місія може розгорнутися впродовж півроку»

Ми працюємо над концепцією резолюції миротворчої місії ООН. Якщо її схвалять, за неї проголосують і Росія, і Україна, бо обидві нині є членами Радбезу. Тож це буде інша ситуація.

Спеціальний представник президента США з питань України Курт Волкер  Фото: Сергій Бейко/Громадське

Чи є розуміння, які саме країни готові приєднатися до місії та якою буде її чисельність?

Наразі трохи зарано про це казати. Ми досі не дійшли згоди щодо конкретного мандату місії. Саме тут мусимо домовитися. Якщо це станеться, тоді вже почнемо обговорювати учасників і  чисельність. Оцінити кількість і природу самої місії можна буде лише тоді, коли буде згода щодо її мандату.

Якою буде роль самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» у цьому процесі? Чи будуть вони якимсь чином залучені? Росія контролює їх, але формально саме вони контролюють доступ до територій, куди мають зайти миротворці. 

Гадаю, щодо цього питання вирішено: Мінські угоди — між Росією, Україною та ОБСЄ. Ідея — відновити контроль України над цими територіями, провести там вибори. Тому так званим республікам тут не місце.

Минув майже рік з моменту останнього обміну полоненими, майже півтора — з моменту спроби відкрити пункт пропуску для мирного населення в Золотому. Ми бачимо, що немає розуміння та компромісів навіть на гуманітарному рівні. Чому ви вважаєте, що можна досягти порозуміння в такому складному політичному питанні?

Я вже казав, що це питання політичної волі. Усе можливо, якщо цього захотіти. Якщо люди не роблять якихось речей, значить вони просто не хочуть їх робити. Ми сподіваємося на те, що активне залучення США в ширший процес і розмови з Росією напряму, чітке посилання, що санкції не знімуть, а стосунки між Росією та США погіршуватимуться, доки ці питання не будуть вирішені, змінять ситуацію.

Ми також сподіваємося, що Росія зробить стратегічні зміни у поведінці. Якщо це станеться, якщо вона скаже: добре, ми готові рухатися, багато що зміниться. Заразом, кожне з положень, які я перерахував, може рухатися вниз або вгору, додаватися або скасовуватися, без ширшого вирішення конфлікту.

Спеціальний представник президента США з питань України Курт Волкер  Фото: Сергій Бейко/Громадське

Українська влада опинилася в надто складній ситуації. Мінські угоди, закон про особливий статус Донбасу викликають не лише бурхливу реакцію в суспільстві, а й можуть призвести до насильства — під час голосування щодо змін у Конституцію в ході сутичок під парламентом загинули четверо нацгвардійців. Реакція військових та їхніх родин, а також опозиції дуже жорстка, президент у складній ситуації. Чи бачите ви з його боку готовність виконувати політичну частину Мінська? Адже це одне з найболючіших питань для українського суспільства. 

Я щиро розумію ситуацію. Я також від імені США висловлюю співчуття всім родинам загиблих, тих, хто віддав життя, захищаючи свою країну. Ситуація не мала загостритися аж до такого, це неймовірно сумно. Але вони виконували свою місію, захищали батьківщину. Тож усе це ускладнює ситуацію політично. Я зустрічався з багатьма депутатами в Києві й мушу сказати, що тут панує багато різних думок і підходів: від ідеї, що Мінськ ніколи не буде виконано до ідеї, що це єдиний шлях, яким можливо рухатися.

Під час розмов з президентом, урядом, народними депутатами я побачив, що є загальне розуміння: Україна мусить відновити контроль над цими територіями. І Мінськ — єдиний доступний шлях. Якщо умови виконають обидві сторони, Україна відновить суверенітет, що і є кінцевою метою. Тож я вважаю, що готовність рухатися є. Так, це складно, території досі окуповані, вогонь не припинено, з боку Росії немає жодного руху назустріч.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Україна сама має вирішити, чи дозволити введення миротворців» — екс-посол США в Росії

Тому, сподіваюся, ми змусимо Росію не закріплюватися, а навпаки виводити свої сили, даючи дорогу миротворцям. Якщо ми зможемо це зробити, це змінить ситуацію й створить умови для складних рішень, які має ухвалити Україна в рамках Мінська.

Україна наголошує: спершу — безпека. Тож миротворці мають стати саме тим фактором безпеки й замінити собою ті безпекові пункти Мінська, які не працюють? 

Не замінити, а радше змусити їх виконати. Не лише Україна на цьому наголошує, це питання об’єктивної реальності — неможливо перейти до інших умов, якщо немає безпеки. Тож саме це й мають зробити миротворці.

Спеціальний представник президента США з питань України Курт Волкер  Фото: Сергій Бейко/Громадське

Ви багато подорожуєте між країнами-учасниками переговорів, говорите з адміністраціями. Якщо готовність дійсно є, то якими мають бути перші кроки з боку України і, звісно, Росії?

Спершу сторони мають домовитися, що місія буде, й узгодити мандат. Потім утілити механізми, щоб вона розпочалася. Щоб миротворці зайшли, Росія мусить вивести свої сили. З боку України повинна бути координація з ООН. Паралельно ми маємо думати, як організувати вибори, узгодити послідовність дій. Але спершу мають бути погоджені базові питання.

Наскільки вирішальним тут є статус місії? Адже ОБСЄ вже і так працює.

Необхідно пам’ятати, що мандат ОБСЄ не передбачає жодних примусових дій. Вони неозброєні, їх небагато, вони не мають доступу до всієї території, а також до кордону на постійній основі, вони не мають повноважень зберігати важке озброєння — лише моніторити його. Миротворча місія ООН матиме сильніший мандат: вона буде озброєною, вона матиме можливість забезпечувати мир, що своєю чергою дасть можливість просуватися в інших питаннях Мінських угод. 

Підписуйтесь на наш канал у Telegram