ENRU

«Обговорення миротворців на Донбасі під час Радбезу ООН — це крок уперед», — спецпредставник США

Чи справді миротворців ООН на Донбасі вважають виходом із глухого кута Мінських домовленостей? Чи ставиться Захід серйозно до переговорів із Росією і чому сподівається на поступки Кремля? Якою є роль Сполучених Штатів? Чи обговорювалося питання окупації Криму і про що йшлося на зустрічі американців із Владиславом Сурковим — російським політиком, який курує питання Донбасу?  

Про це розповідав спецпредставник США з питань України Курт Волкер під час останнього візиту до Києва. З часу свого призначення три місяці тому, він устиг зустрітися з усіма учасниками переговорного процесу, однак не був багатослівним. Громадське виокремило ключові тези дипломата.

Про перспективи й умови створення миротворчої місії ООН на Донбасі

Мінський переговорний процес час від часу застрягає. Дискусія про безпеку і політичне вирішення проблеми ходила по колу і ні до чого не призвела. Перемир’я так і не впровадили, продовжують гинути люди. Тому важливо прорвати це закляте коло. Миротворчі сили могли б узяти відповідальність на себе, замість російських сил, що окупували ці райони. Миротворці принесли б безпеку населенню та доступ для української влади, створивши простір, де можна проводити вибори і запроваджувати Мінські домовленості.

Дуже цікаво, що Росія висловила в Нью-Йорку ідею миротворців ООН. Досі її представники при ООН казали, що Росії така ідея не подобається. Тож порушення питання на Раді Безпеки є, певним чином, кроком уперед.

Водночас, боюся, що умови мандату, запропоновані Росією, лише поглиблять конфлікт в Україні. Адже він стосується лише лінії зіткнення, а не всієї території і захищав би тільки спостерігачів, а не всіх громадян. Він не дав би можливості контролювати російсько-український кордон. Тож є чимало перешкод.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Але є одне але»: що означає заява Путіна про миротворців на Донбасі

Та все ж це відкриває дискусію. Сподіваюся, ми зможемо обговорити ідею справжніх миротворчих сил, які б контролювали український бік українсько-російського кордону, а також створили б можливість моніторингу важких озброєнь.

Ми не розробляємо наш власний документ. США є членом Ради безпеки, як і Україна, Франція, Німеччина, Японія, Швеція тощо.

Аргументи Заходу в розмовах із Росією

Щоби порушити питання мандату, необхідно сісти за стіл переговорів із росіянами. Російську позицію зумовлює той факт, що статус-кво нікому не вигідний: ані самій Росії, ані населенню Донбасу, ані Україні. Тож, якщо ми можемо знайти кращий шлях уперед, давайте працювати заради цього.

Ми бачимо, що впроваджуються санкції, бачимо порушення питань про безпекову допомогу Україні. Президент Трамп сказав президентові Путіну, що американсько-російські відносини не поліпшаться, доки ці проблеми не вирішені. Дипломатичний клімат між США та Росією погіршується і з інших причин.

Але існує розуміння, що для розбудови стосунків потрібна якась основа. Гадаю, Росія усвідомила, що окупація зробила Україну згуртованішою, націоналістичною, орієнтованою на Захід, більш анти-російською. Зрозуміло, що Росія прагнула зовсім іншого і, на мою думку, це сприяє роздумам про те, як завершити конфлікт. Нині є багато факторів, якими ми можемо скористатися під час переговорів. І це створює певні можливості. 

Імовірно в Росії є сподівання, що все минеться так само, як після їхнього вторгнення до Грузії. Тоді трансатлантична спільнота через півроку відійшла від санкцій. Але Україна — не той випадок. Минуло три роки, а санкції і нині там. США та ЄС єдині в цьому питанні. Гадаю, вони усвідомлюють, що це затягнеться надовго. Допоки всі умови не будуть виконані, про послаблення не може бути й мови. 

Cпецпредставник США з питань України Курт Волкер на конференції YES у Києві Фотографії надані Ялтинською Європейською Стратегією (фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий та Олександр Пілюгін)

Про що спецпредставник США говорив і говоритиме з Сурковим

Тема бесіди із Сурковим — відновлення територіальної цілісності й суверенітету України, а також безпека всіх громадян, незалежно від етнічної, національної чи релігійної приналежності. І думаю, що на папері Росія підтримує такі цілі.

Задекларована мета Мінського процесу — відновлення територіальної цілісності й суверенітету України. Росія сама каже про важливість безпеки російськомовних громадян. Тому нам слід обговорити, як цього досягти. Ми ходимо по колу в нормандському та Мінському процесах: не зрозуміло, що першочергове — безпека чи політичний процес? Сподіваюся, нам удасться вирватися з цього кола. Якби в нас таки були миротворчі сили, це дало б час і простір для руху до політичних кроків мінського процесу.

Про очікування США від України щодо конфлікту на Донбасі

Україна має зобов’язання, які вона взяла на себе в Мінську, наприклад, стосовно виборів, спеціального стану, амністії. Я розумію, що їх неможливо втілити, доки Україна не має доступу до цих районів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 5 запитань до міністра закордонних справ: Про миротворців на Донбасі, мову нацменшин та Павла Гриба

Але, якщо нам удасться змінити перебіг дискусії про безпеку в регіоні, і Україна матиме доступ до нього, тоді доведеться виконувати свої зобов’язання. Я не маю жодних сумнівів стосовно цього. Просто визнаю: поки в тих районах небезпечно, цього не станеться.

Про ймовірність надання Україні летальної оборонної зброї на тлі перемовин із Росією

Росія вторглася в Україну, окупувала території, триває війна. Ми маємо зупинити конфлікт, відновити суверенітет і територіальну цілісність України, захистити людей. Потенційно це можна зробити за допомогою миротворчих сил. Саме цим слід зайнятися. Припускати, що конфлікт може загостритися — неконструктивно. Кожна країна має право на самооборону.

На мою думку, секретар Меттіс (міністр оборони США — ред.), коли був тут із візитом, сказав дуже чітко, що оборона країною власної території нікому не загрожує, якщо відсутній агресор. Отже, якщо немає агресора, немає й загрози. Прагнення українців мати кращі можливості, обладнання і зброю для самооборони досить логічне. І тема серйозно обговорювалася.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про що домовились глава Пентагону і президент України​ 

Про окупований Крим

Я зосереджений на тому, аби дати поштовх Мінським домовленостям. Також працюю і над Нормандським процесом. Це стосується сходу України. Під час зустрічі із Сурковим, я дав зрозуміти, що питання Криму і Донбасу — ідентичні. Немає різниці у вторгненні, окупації. У випадку з Кримом, вони його анексували, чого ми теж не визнаємо.

Наразі [для обговорення кримського питання] немає формату, як, наприклад, Мінський. Моє завдання — дати поштовх Мінському процесу, Нормандському процесу, побачити, чи можливі зрушення. Але вони не впливають на нашу оцінку ситуації у Криму. Навіть якщо ми побачимо успішне відновлення суверенітету України, санкції продовжуватимуть діяти, бо Крим залишається анексованим. ​

Підписуйтесь на наш канал у Telegram