Списання кримських боргів: щедрий жест або чіткий розрахунок?

Російська Держдума у другому читанні ухвалила поправки до російського закону про погашення боргів кримчан перед українськими банками. Відтепер підконтрольним Кремлю кримським посадовцям, підпорядковуватиметься російський Фонд захисту вкладників (ФЗВ).

Саме він навесні 2014 року, одразу після анексії «повертав» кримчанам заморожені в українських банках депозити. Згодом ФЗВ заволодів усім майном кримських філій українських банків та намагався через судових приставів арештувати кредитну нерухомість і бізнес.

Тепер уже кримська «влада» має ухвалити місцевий закон про обов’язкове списання боргів до 5 мільйонів рублів (майже 2,2 мільйонів гривень або 83,5 тисяч доларів США — ред).

Історія питання

Одразу після анексії, а згодом і офіційної окупації Криму Росією, кримчани, які мали кредити в українських фінустановах, могли вирішити, що їм неабияк поталанило.

З одного боку, НБУ офіційно наказав українським банкам закрити філії та відділення в окупованому Криму. Окрім того, шанувальники російського президента повірили його словам під час прямої лінії. На питання, як бути із невиплаченими кредитами за авто українським банкам, він відповів, усміхаючись: «Ну катайтесь на здоров’я».

А от власники депозитів засумували, адже їхні вклади теж виявилися замороженими. Росія поквапилася заспокоїти і їх. Спеціально для цього створили Фонд захисту вкладників (ФЗВ), який уже у квітні 2014 почав щедро виплачувати кримчанам їхні депозити в українських банках. Натомість забирав собі оригінали депозитних угод, а також усе рухоме і нерухоме майно колишніх філій та відділень українських фінустанов. Якщо вірити звітам Фонду, жителям півострова нібито виплатили 26 мільярдів рублів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хвиля кадрових змін у Криму: три «міністри», «віце-прем’єр», пара «мерів» та головний архітектор

Раділи недовго. Адже російська грошова діжка не була бездонною. У 2016 році ФЗВ, за допомогою російської Федеральної служби судових приставів, заволодів усіма базами даних кримських нотаріусів та БТІ про оформлені у Криму кредити — на авто, бізнес, іпотеки тощо.

Пристави почали розсилати «листи щастя» підприємцям та власникам квартир/машин із вимогою або довести російським приставам та ФЗВ, що їхні кредити перед українськими банками погашені, або ж — сплатити заборгованість приставам.

Передбачалося, що саме так компенсують 26 мільярдів, які ФЗВ виплачував кримчанам. І вимагали ці гроші не українські банки і навіть не колекторські фірми, які офіційно купували в них кредитні пакети.

Ситуація вибухонебезпечна

Усе це могло спричинити соціальні сплески, тож місцеві кримські посадовці та близька до «влади» «Громадська палата Криму» рекомендували Москві запровадити та подовжити мораторій на стягнення подібних боргів. Адже навіть самі члени цієї палати відчули на собі тиск приставів.

«Як могли до такого додуматись у Фонді захисту вкладників: вилучили в нотаріальних контор усі документи про те, хто із тих часів, як Україна стала самостійною, брав кредити та відкривав іпотеку. Нотаріуси кажуть, що це неправильно: давайте дамо дані про тих, хто не закрив кредити. Ні, дайте все. І на всіх наклали арешт. Арешт вони мали б накладати за рішенням суду, а ніякого рішення суду не було» — заявив на початку 2017 року під час засідання палати її член — підприємець Олександр Аматуні.

Він назвав ситуацію вибухонебезпечною, адже підприємців у зоні ризику, за підрахунками «Громадської палати Криму» — щонайменше 56 тисяч, а разом з іпотечниками та власниками кредитних автівок — близько 300 тисяч.

Олександр Аматуні Фото: сторінка Олександр Аматуні у facebook

Кремлівські чиновники півострова розуміли, що масова експропріація бізнесу, машин або примусове виселення із житла — реально здатні підняти кримчан проти Росії, яка замість «щедрої душі» постає в образі судового пристава з автоматниками.

До «громадськості» долучилася і так звана «кримська омбудсмен», у минулому українська адвокатка Людмила Лубіна, яка назвала дії ФЗВ свавіллям та нагадала про конфіденційність нотаріальних документів:

«Фонд захисту вкладників не виконує функції, наданої йому державою: забезпечувати та захищати права громадян. На яких підставах вони видають Фондові цю інформацію?!»

«Кримська омбудсмен» Людмила Лубіна Фото: ombudsman.rk.gov.ru

Тоді до своїх кримських ставлеників Кремль не дослухався, питання бодай продовження мораторію зависло в повітрі, а «листи щастя» продовжили надходити. Але вже весна та початок літа показали, —роки «української вольниці» далися в знаки — кримчани, навіть проросійські, звикли, що свої права можна відстоювати.

Прецедентом за іронією долі став чи не найбільш проросійський регіон — Севастополь. Там місцеві чиновники затвердили новий Генплан та оголосили, що тисячі земельних ділянок, виданих за пару десятиліть, — незаконні. У людей почали відбирати землю, а самих їх фактично викидати на вулицю. Місто сколихнули багатотисячні мітинги, на яких знову залунало: «РЕ-ФЕ-РЕН-ДУМ».

Тотальне прощення боргів?

Тож на початку липня 2017 комітет Держдуми Росії із фінансового ринку затвердив поправки до федерального закону про погашення боргів кримчан перед українськими банками. А вже 14 липня Дума затвердила ці правки у другому читанні. Щойно вони набудуть чинності, так звана «Держрада Криму» введе в дію відповідний місцевий «закон».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Проміняли Крим на Туреччину: чого чекати від туристичного сезону на анексованому півострові

Згідно із ним, ФЗВ не просто може, а фактично безаперечно зобов’язаний буде списати кримчанам усі борги до 5 мільйонів рублів (близько 2,2 мільйонів гривень або 83,5 тисячі доларів США). Тим, чий борг перевищує цю межу, запропонують реструктуризацію із серйозним дисконтом — якщо разово сплатити 5% суми боргу, спишуть 20% кредиту, якщо ж сплатити 20% — кредит вважатиметься погашеним.

Щедро? Насправді ні. Позаяк фактично «боргів» кримчан перед Росією і не існувало. Існувала натомість дуже дивна схема заробітку грошей із повітря, адже:

— кредити надавали українські банки. Не Росія і не Крим;

— ФЗВ захопив майно українських банків у Криму;

— ба більше, Фонд здає його в оренду тепер уже російським установам і заробляє фактично на чужій власності;

— виплата українських боргів російському Фонду визнається лише в Росії та Криму, для українського банку боржник залишиться боржником.

Тож, ані російський бюджет, ані банки РФ нічого не втрачають. Єдині росіяни, які «попали» — це ліцензовані російські колектори, які на початку 2014 перекупили в кількох українських банків кримські борги, які тепер не можуть стягнути.

Головна ж вигода від «списання українських боргів кримчан» — у черговому піарі Кремля і його місцевих ставлеників. Вони отримають заспокоєних кримчан, які більше нікому нічого «не винні». Хоча за адмінмежею півострова ті самі кримчани наразі залишатимуться боржниками.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram