Спортзал для реабілітації: як працює соціальний бізнес — Бізнес-план
В Україні понад 20 тисяч дітей з дитячим церебральним паралічем. Вони потребують постійної лікувальної фізкультури й масажів. Однак держава не може забезпечити реабілітацію навіть на 10%. На допомогу приходять соціальні підприємці.
Тетяна та Андрій Івчатови заснували мережу фітнес-центрів «Самотужка» для дітей з порушенням опорно-рухового апарату. Крім того, їхні реабілітологи працюють з малюками з аутизмом, синдромом Дауна, а також з передчасно народженими дітьми. За рік роботи подружжя відкрило 3 центри в різних районах Києва. У них уже пройшли реабілітацію понад 400 дітей. 175 з них відвідують заняття регулярно.
«Може зробимо центр?»
Півтора року тому Андрій працював керівником страхової компанії. Тетяна — завідувала кафедрою фізкультури в Київському національному економічному університеті. Вона — кандидатка педагогічних наук, майстер спорту міжнародного класу з акробатики та реабілітолог із 16-ти річним стажем.
Улітку 2016 року Тетяна доношувала третю дитину. Паралельно з роботою в університеті працювала реабілітологом дітей з ДЦП. Охочих займатися щоразу більшало. А коли Тетяна вже не могла приїжджати до підопічних, батьки почали привозити дітей до неї додому. Тоді Андрій побачив роботу дружини і її результати.
Якось під час прогулянки Тетяна запитала: «Може зробимо центр?». «Давай спробуємо!» — підтримав Андрій. Так усе почалося.
Насамперед чоловік вивчив, як улаштована система реабілітації дітей з ДЦП в Україні.
Ринок можна розділити на три частини: державні установи, приватні реабілітаційні центри (саме до них належить «Самотужка») та інструктори-реабілітологи, які працюють з виїздом додому.
Крім того Андрій та Тетяна думали, як забезпечити послугами якомога більше людей. Найкращим місцем розташовування центрів були спальні райони поряд з місцем проживання сімей, які потребують допомоги. Це мало бути щось просте, однак комфортне і презентабельне. Де б батьки, чекаючи на дитину, могли відпочити, випити чаю або просто поспілкуватися. Так з’явилася ідея фітнес-центру.
Коли визначили бізнес-модель, перед подружжям постало головне питання. Де брати кошти на розвиток проекту?
Мрія на продаж
«Власний будинок був мрією нашої сім’ї. Ми довго його будували. Однак, щоб зробити щось хороше, потрібно чимось пожертвувати. Для того, щоб за щось жити і відкривати центри, ми продали дім», — розповідає Андрій.
Фінансове планування бізнесу й управління персоналом Андрій узяв на себе. Коштів, зароблених від продажу будинку, вистачило на проживання родини протягом року і на відкриття трьох центрів.
Інвестиції в один центр склали близько 20 тисяч доларів:
- Оренда приміщення — 20%
- Ремонт — 50%
- Обладнання — 10%
- Зарплатний фонд, податки — 20%
Окупність за попередніми прогнозами має настати за 3 роки з часу відкриття.
Перші відвідувачі
Сьогодні в кожному з трьох фітнес-центрів графік занять розписаний на кілька тижнів уперед. А ще у грудні 2016-го Тетяна та Андрій починали з одного центру:
«Ми знайшли приміщення, зробили ремонт, набрали команду. І сидимо, чекаємо. Ніхто нас не знає, ніхто про нас не чув. Перші два тижні — жодного дзвінка. Ми не знали, як можна розповісти про себе. Зробили сторінку у Facebook, однак тепер розуміємо, що ці мами дуже обережні й аби-куди не підуть».
Батькам, які вже були постійними клієнтами Тетяни, навмисно нічого не казали. Вони звикли працювати з нею і не хотіли йти до нових людей.
Зробивши флаєри, подружжя вирушило до спеціалізованої школи для дітей з ДЦП. Там поспілкувалися з батьками й 17 грудня з’явився перший клієнт. Потім другий. Відвідувачі почали розповідати про центр знайомим і скоро реабілітологи мали вдосталь роботи.
Уже у квітні вирішили відкривати мережу. Упродовж літа з’явилися ще два заклади.
Власна методика з багаторічного досвіду
Про те, як фізичні вправи впливають на відновлення, Тетяна знає з власного досвіду:
«У 15 років я сильно захворіла. Було багато операцій, рік відновлення. Тоді важливу роль відіграла тренерка. Вона зателефонувала з питанням: «Чому ти вдома лежиш?» А на моє «Я не можу встати» відповіла: «Це не заважає тобі робити вправи». Уже тоді я зрозуміла, наскільки важливі фізичні навантаження. Саме вони поставили мене на ноги й повернули до життя».
З особливою увагою в «Самотужці» підійшли до підбору персоналу. Це були молоді хлопці з освітою реабілітологів. Усі вони займалися спортом чи мали спортивне минуле.
«Я вважаю, що людина, яка пройшла школу спорту, розуміє, що таке крепатура, ігрова форма, як займатися через «не хочу» та іноді бути суворим», — пояснює Тетяна.
Перш ніж взятися до роботи з дитиною, кожного тренера навчає Тетяна. Методика, за якою займаються в «Самотужці», базується на майже 20-ти річному стажі головного реабілітолога. За її плечима дисертація у сфері рекреації й досвід роботи з дітьми з ДЦП не лише в Україні, але і в Китаї та Німеччині.
Вартість одного заняття в центрі — 350 гривень або 13 доларів. Ця ціна, за словами Андрія, нижча, ніж ринкова. І утримати її в «Самотужці» вдається завдяки тому, що Тетяна набирає інструкторів без досвіду роботи. Вона навчає власної методики і готує спеціалістів. Щоразу з малюками працюють різні інструктори. Це одна з головних особливостей методи.
Підтримка соціального бізнесу
Щоб дізнатися про досвід ведення соціального бізнесу в інших країнах, а також збільшити ефективність власного проекту, Андрій пройшов курс навчання в школі соціального підприємництва SELab.
Альона Калібаба, співзасновниця школи пояснює:
«Громадська організація SELab ініціювала міжнародну дискусію з представниками Латвії, Швеції, а також Міністерства економіки щодо розробки закону про соціальне підприємництво».
У межах цієї ж зустрічі учні школи SELab презентували власні соціальні проекти. Засновник «Самотужки» розповів про бажання відкрити новий центр інтенсивної реабілітації. За їхніми попередніми підрахунками, для відкриття необхідно було близько 50 000 доларів.
Благодійна організація «Фонд родини Нечитайло» і «Часопис» разом з інвестором об’єднали зусилля, щоб зробити перші інвестиції в соціальний бізнес.
З 15-ти побачених презентацій, для інвестування обрали 2 проекти. І «Самотужка» — один із них. У фінансуванні фонд готовий брати участь на пайових умовах. Вони передбачають, що фонд увійде в долю товариства з обмеженою відповідальністю, яке керуватиме центром, і отримуватиме відсоток з прибутку.
Мрії в дії
Новий великий центр реабілітації називатиметься «Самотужки плюс». Кошти для перших капіталовкладень Андрій позичив у друзів. Центр займатиме 2 поверхи загальною площею 400 квадратних метрів.
«Тут буде гідрозона для занять з немовлятами. Це стане однією з наших відмінних рис — особливу увагу приділятимемо дітям до року. Це найпродуктивніший час, коли можна ефективно попрацювати з дитиною і нівелювати різні проблеми на ранніх етапах», — планує Андрій.
Для Тетяни та Андрія критерієм успішності справи є користь, яку вони приносять конкретним людям:
«Самотужка» допомагає не лише фізичною реабілітацією дітей, а й дає мамам розуміння, що це постійна праця. Ми ведемо статистику, скільки дітей ідуть від нас, бо вже не потребують постійної реабілітації. Багато йде дітей до року. І, звісно, що більше дітей зможуть обходитися без нашої допомоги — то краще».
ДИВІТЬСЯ УСІ ВИПУСКИ ПРОГРАМИ БІЗНЕС-ПЛАН
«Бізнес-план» — спільний проект Громадського й каналу «Настоящее время» про малий і середній бізнес в Україні.
- Поділитися: