Справа Стерненка: захисту начебто відмовили у відводі судді. Але ніякої заяви про відвід і не було

Про це повідомляє наш кореспондент з місця події.

Судове засідання тривало кілька хвилин. Прокурори заявили, що наполягають на продовженні домашнього арешту Стерненку ще на 2 місяці, адже терміни спливають у кінці доби 6 серпня.

Одразу після початку засідання Стерненко заявив про втручання в систему автоматичного розподілу суддів. Як доказ він передав суду копію протоколу, за яким справу розподіляли лише між двома суддями Шевченківського райсуду, тоді як, за словами Стерненка, мали б розподіляти між 14 суддями, які спеціалізуються на справах такого типу.

«Щоб зекономити час, ми не будемо клопотати про ваш відвід, — звернувся Стерненко до судді Марини Антонюк, — Але з огляду на порушення автоматичного розподілу справ ви б мали взяти самовідвід».

Суддя заявила, що розцінює ці слова як прохання про відвід і закрила судове засідання. Після цього розпорядники просили захисників Стерненка документально оформити заяву про відвід, однак ті наполягали, що вони не просили про відвід, і є запис засідання, який це підтверджує.

Попри те, що заву адвокати не писали, у залу суду прийшла інша суддя, Лідія Щебуняєва. Вона розпочала нове засідання: про відвід судді. І всі присутні, включно з прокурором, одностайно підтвердили, що ніхто не просив про відвід судді Антоненко.

Суддя Щебуняєва оголосила перерву, прослухала запис попереднього засідання і відправилася в нарадчу кімнату. Після чого оголосила рішення: «У проханні Стерненка про відвід судді Антонюк відмовлено».

Після певної паузи суддя Марина Антонюк таки повернулася в судову залу і продовжила засідання, більше не повертаючись до ситуації, яка сталася.

Нагадаємо, ця справа стосується напад на Стерненка 25 травня 2018 року. Тоді він наніс ножове поранення одному з нападників — Івану Кузнецову. Невдовзі той помер від отриманих ран. Стерненко наполягає, що лише захищав своє життя.

Слідчі ставлять під сумнів версію про самозахист Стерненка через «подальші дії» після ударів активіста. В СБУ кажуть, що оскільки Кузнецов втік із місця події, напад на Стерненка вважається закінченим — його життю та здоров’ю вже нічого не загрожувало. Проте Стерненко, як зазначають у Службі безпеки, побіг за Кузнецовим, наздогнав його і завдав декількох поранень, зокрема удар ножем у серце, який і призвів до смерті.

Також вони зазначають, що тіло Кузнецова знайшли майже за 100 метрів від місця першої сутички, тому вважають заяви Стерненка про те, що він поранив нападника під час самооборони, неправдивими.

Захист Стернека з посиланням на медичних експертів Олександра Лінчевського, який був заступником Уляни Супрун у МОЗ, та Олександра Данилюка, який відповідає за невідкладну медицину у МОЗ, зазначає, що пройти 99 метрів з пораненням серця людина могла, а пацієнт при травмі серця завжди залишається певний час у свідомості, притомний і навіть може активно рухатись.

• 11 червня 2020 року Стерненку вручили підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї. Якщо вину буде доведено, активісту загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі.
• 15 червня Стерненка відправили під цілодобовий домашній арешт, який він мав відбувати в Одесі у військовій частині.
• 16 червня Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання прокурора у справі Стерненка: місце відбування ним домашнього арешту змінили з військової частини в Одесі на його місце проживання в Києві. Раніше Стерненко заявляв, що не зможе виконати ухвалу суду, бо до військової частини його не пустять.