Статус «прозорих» в умовах війни отримали три українських міста — Transparency International

Про це йдеться в дослідженні роботи міських рад під час війни.

Як зазначають автори, цьогоріч команда оцінювала лише 70 міст зі звичних 100 за оновленими критеріями. Замість звичних балів і місць — тепер статус міста («прозоре», «частково прозоре» та «непрозоре») і рівень виконання індикаторів.

За результатами дослідження, статус «прозорі» мають Дніпро, Львів та Мукачево. «Частково прозорими» визначені 10 міст: Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці.

В організації додають, що з початком повномасштабної війни міста прогнозовано призупиняли роботу офіційних порталів або ж обмежували доступ до окремих розділів чи сторінок.

Загалом українські міста не виконали понад половину обов’язкових законодавчих вимог щодо «прозорості». Так, у середньому міста реалізували індикатори дослідження на 37,5%. Водночас вимоги українського законодавства — на 47,8%.

«Високий рівень прозорості та підзвітності місцевої влади вкрай необхідний для ефективного залучення інвестицій і відновлення України», — пояснила керівниця програми «Transparent cities/Прозорі міста» Олена Огороднік.

Рекомендації містам

Організація розробила такі рекомендації, щоб підсилити спроможність міст і забезпечити прозорість та ефективність місцевої влади:

1. Створювати та оновлювати сервіси, що найбільше сприяють адаптації населення до викликів війни:

• оприлюднювати перелік житлових приміщень, що перебувають у власності громад;
• створювати сервіси та інформаційні сторінки для внутрішньо переміщених осіб;
• створювати електронні сервіси для взяття на квартирний облік;
• впроваджувати сервіси для онлайн-запису на отримання соціальних послуг;
• оприлюднювати переліки укриттів у зручному форматі (карта) та своєчасно їх оновлювати.

2. Забезпечити максимально прозорий облік та розподіл гуманітарної допомоги.

3. Відновлювати роботу місцевих порталів відкритих даних та геопорталів, публікувати відкриті дані.

4. Забезпечити доступ та участь жителів до формування управлінських рішень.

Як міста адаптувалися до війни

Автори дослідження зауважують, що для українських міст став випробуванням пошук балансу між обмеженням доступу до інформації й захистом людей від загроз з боку росії.

Водночас дослідники встановили, що в усіх 70 містах можна подати електронний запит на публічну інформацію.

58 міст публікували на офіційному сайті рішення міськради та виконкому.

63 надавали інформацію про укриття, а 49 з них оновлювали ці дані щонайменше раз на пів року.

34 міста оприлюднюють актуальну інформацію для ВПО (про житло, гуманітарну допомогу, працевлаштування, взяття на облік).

Також 34 муніципалітети підтримують бізнес, оприлюднюючи актуальну для нього інформацію.

19 міст розробили онлайн-заявки на отримання соціальних послуг.

Про дослідження

Transparency International Ukraine — представник глобального руху Transparency International, що розробляє та впроваджує зміни задля зниження рівня корупції.

2017 року організація започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста». Її мета — подолати корупцію на місцевому рівні та запровадити належні практики прозорості й підзвітності.

Програма щорічно формує Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. За п’ять років середній показник прозорості міст підвищився на 62,2%. У межах програми також формується Рейтинг підзвітності 50 українських міст, який показує фактичний стан підзвітності органів місцевої влади. Середній показник підзвітності міст за підсумками 2021 року становить 16,5 бала. За результатами рейтингування експерти програми надають рекомендації та консультують міські ради щодо впровадження найкращих практик прозорості та підзвітності місцевої влади.

Методологія під час війни

З огляду на ситуацію, пов’язану з повномасштабним вторгненням рф до України, у дослідженні взяли участь тилові міста, що входять до переліку 100 найбільших міст України. Муніципалітети, наближені до лінії розмежування, а також ті, що перебували в окупації понад шість місяців, — не оцінювалися.

Це, зокрема, міста Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської та Харківської областей, а також частини Дніпропетровської області, що перебуває в безпосередній близькості до територій, де ведуться активні бойові дії.

Оцінювання проводили за 40 адаптованими критеріями, які стосувалися: організації роботи міських рад, публікації інформації на офіційних ресурсах, доступу до даних щодо земельних питань та житлових питань, комунального майна, соціальної сфери тощо.

Також автори дослідження розробили критерії, які стосуються роботи міських рад в умовах воєнного стану. Це, зокрема, аналіз їхньої діяльністості щодо створення можливостей для ВПО та релокованого бізнесу, оприлюднення інформації про гуманітарну допомогу, а також критерії її розподілу, розташування укриттів цивільного захисту населення тощо.

Докладніше з новою методологією можна ознайомитися за посиланням.