Стефанішина: Заяви Угорщини про блокаду вступу України до ЄС не завадять реальній роботі з угорською спільнотою

Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що «політичні гасла» Угорщини про наміри блокувати початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу не завадять «реальній роботі» з угорською меншиною.

Про це пише «Європейська правда».

За її словами, у вересні цього року вперше за довгий час відбулася зустріч українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти. На ній проговорили питання освітнього процесу, а до того Верховна Рада продовжила перехідний період для запровадження нової моделі освіти, як рекомендувала Венеційська комісія.

«З того часу ми на постійному контакті з угорською стороною і впевнені, що політичні гасла не завадять реальній роботі, яку ми робимо щодня заради представників національних спільнот України», — зазначила Стефанішина.

Що передувало?

Політичний директор прем’єра Угорщини Балаш Орбан в інтерв’ю нідерландському мовнику NOS пригрозив, що його країна заблокує початок переговорів про вступ України до ЄС, якщо Київ не змінить мовне законодавство.

В Угорщині нарікають на мовне законодавство в Україні, що зобов’язує національні меншини (не лише угорську) здобувати щонайменше 70% освіти українською мовою.

«Позиція Угорщини кришталево чітка: поки існує цей закон, з українцями не може бути дискусій про їхню інтеграцію в Євросоюз», — сказав Балаш Орбан.

А втім, NOS зазначає, що уряд Орбана може використовувати питання мовного закону як розмінну монету: Угорщина зніме вето лише в тому разі, якщо країна отримає мільярдні субсидії ЄС.

Закон про нацменшини

У листопаді президент Володимир Зеленський підписав закон про національні меншини, необхідний для євроінтеграції України. За словами глави держави, закон надає додаткові гарантії для національних спільнот і є однією з рекомендацій Єврокомісії на шляху України в ЄС.

Цей документ, зокрема, регулює права національних меншин:

  • визначає, хто такі національні меншини;
  • дозволяє використання мов нацменшин у рекламі, під час різних заходів, у медіа, під час надання допомоги тощо;
  • передбачає безплатні підручники для школярів-представників нацменшин;
  • уточнює порядок визначення населених пунктів, у яких більшість жителів — представники нацменшини.