Команда орнітологів з Університету Бата у Великій Британії дійшла висновку, що субантарктичні пінгвіни — це не один вид, а чотири. Для цього вони порівняли генетичні особливості субантарктичних пінгвінів з різних островів Субантарктики та з Антарктиди.

Результати дослідження опубліковані в статті для журналу Ecology and Evolution.

На відміну від деяких споріднених видів, субантарктичні пінгвіни (Pygoscelis papua), здається, поки виграють від антропогенних змін клімату: згідно з недавньою оцінкою, їх чисельність за останні сорок років зросла в шість разів. Дослідники вважають, що успіх цього виду багато в чому пов'язаний з широким спектром їжі, яку споживають ці тварини.

Однак деякі групи субантарктичних пінгвінів поступово стають більш рідкісними. Може здатися, що на тлі загального зростання популяції ця тенденція не заслуговує на увагу, але у фахівців інша думка.

Річ у тім, що представники виду з різних регіонів помітно відрізняються один від одного з погляду морфології та генетики. Деякі орнітологи навіть вважають, що ці пінгвіни являють собою не єдиний вид, а кілька споріднених. Якщо ця гіпотеза правильна, то частина таких видів може процвітати, а частина — перебувати під загрозою зникнення і потребувати захисту.

Що з’ясували вчені?

Вони проаналізували дані ДНК 69 особин, які представляють популяції з островів Кергелен, Фолклендських островів, Південної Георгії, Південних Шетландських островів і з Західної Антарктиди. Крім цього, автори провели вимірювання 39 тушок субантарктичних пінгвінів з музеїв Великобританії та США.

Дослідження показало, що всіх субантарктичних пінгвінів можна розділити на чотири ізольовані генетичні лінії. У першу потрапили птахи з островів Кергелен, в другу — з Фолклендських островів, в третю — з Південної Георгії, а в четверту — з Південних Шетландських островів і з Західної Антарктиди.

З погляду морфології чотири групи також відрізняються. Наприклад, представники другої групи виявилися найбільшими, а четвертої — найдрібнішими. Птахи з Кергелена і з Південної Георгії займають проміжне положення з погляду розмірів, а один від одного відрізняються деталями будови кінцівок.

Крім того, субантарктичні пінгвіни з різних ліній вибирають різні місця для гніздування і харчуються більш (на півночі) або менш (на півдні) різноманітною їжею.

І що вчені пропонують?

Надати їм статус окремих видів і такі назви: P. ellsworthi (для популяцій з Антарктиди й з Південних Шетландських островів), P. taeniata (для популяцій з островів Кергелен і, можливо, островів Крозе, Маккуорі та Маріон), P. poncetii (для популяції з Південної Георгії) і P. papua (для фолклендських популяцій).

Дослідники вважають, що чотири нових види по-різному реагують на кліматичні зміни та діяльність людини. Також, на думку авторів, популяції P. Taeniata та P. poncetii потребують якнайшвидшого перегляду їхнього природоохоронного статусу.

Поділитись: