Сурогатне материнство на карантині: історія аргентинки, яка вперше стала мамою в Києві
Аргентинська пара — Андреа Діез та її чоловік Фернандо Монтеро — через карантин півтора місяця не могла побачитись із біологічним сином, народженим в Україні. Про те, як сім'я прийшла до сурогатного материнства та як все ж таки забрала дитину, — в матеріалі hromadske.
***
Андреа Діез та Фернандо Монтеро мріяли мати дитину майже десять років.
«У нас було багато процедур — близько 12 та шість вагітностей, де я втратила дитину. Робили все, що було можливо», — розповідає Діез.
Як і вісім інших аргентинських сімей, 46-річна Діез приїхала в Україну наприкінці травня, щоб забрати сина, народженого сурогатною матір'ю в Україні.
«Його звати Ігнасіо, ми скорочуємо до Начо. Він народився 29 квітня», — по приїзду в Україну каже нам Діез під час відеодзвінка.
Для народження сурогатної дитини жінка обрала Україну, оскільки тут найкращі «можливості, співвідношення ціни та якості, а також результати». Україна залишається однією з небагатьох країн, які юридично дозволяють комерційне сурогатне материнство.
Наважитись на послугу сурогатного материнства аргентинка вирішила у 45-річному віці. Тоді настав «важливий момент, коли довелось вирішувати».
Минулого року пара приїхала до Києва здати біоматеріали для запліднення. Сурогатну маму для процесу обрала сама клініка. Далі, здавалося, потрібно було лише дочекатись моменту народження дитини.
Але плани змінилися не через волю аргентинців.
Карантинні труднощі
Діез мала квитки на рейс в Україну наприкінці березня, щоб бути поруч, коли народиться Ігнасіо. Але 3 березня в Україні зареєстрували перший випадок коронавірусу. А вже 16 березня (сім випадків, жодної смерті від COVID-19) країна встановила суворі обмеження на в'їзд та виїзд.
«Передбачалося, що рейси [почнуть] діяти в жовтні. Тож це було дуже неприємно. Ми гадали, що не зможемо побачити свою дитину до жовтня», — каже Діез hromadske, коли ми зустрічаємось через кілька днів у готелі в Пущі-Водиці, де вона після приїзду проходила обсервацію.
«Тож ми дуже переживали, думаючи, що, ймовірно, зустрінемося з ним, коли йому буде чотири-п'ять місяців».
Але зустрітися з сином парі допомогла аргентинська влада та бізнесмен, який організував та оплатив другий переліт із Мадрида до Києва (прямих рейсів з Буенос-Айреса в Київ немає). Рейс до Мадрида оплатили самі батьки.
Своїх біологічних дітей одночасно забирали шестеро пар. Клініка організувала захід у столичному готелі «Венеція». На ньому були присутні іноземні медіа — через історію про 46 малюків у цьому готелі місяць тому, яку розповіли в усьому світі. Тоді стало відомо, що, через закриті кордони, немовлята, перебуваючи в одній кімнаті, чекають на зустріч з біологічними батьками. Фотографії та відео розлетілися інтернетом, а влада попередила, що, якщо карантин продовжать, кількість дітей може сягнути тисячі. На момент передачі Ігнасіо вже близько 70 немовлят чекали там зустрічі з батьками.
«Ми зробили одна одну щасливими»
Новина про застряглих в Україні немовлят призвела до негативних розмов. Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба висловився проти комерційного сурогатного материнства.
«По суті це — експлуатація жінки. Рабство, на яке вона погоджується через бідність. І ніколи б не погодилася, якби не заробіток, — 28 травня написав Кулеба у Facebook. — Це не можливість для бездітних пар. Це заробляння грошей на торгівлі дітьми».
Висловлювання Кулеби викликало полярні реакції. А його порівняння представників ЛГБТ з ґвалтівниками у реченні «”подружжям” можуть виявитися і гомосексуальні пари, і ґвалтівники» викликало засудження навіть українського офісу омбудсмена.
Діез говорить, що в її випадку і вона, і сурогатна мама, яка народила Ігнасіо, — «дуже щасливі»:
«Я вважаю, що, якщо обох сторін ця ситуація влаштовує, проблем не повинно бути… Я знаю, що [наша сурогатна мати] має двох дітей. І її рішення на це піти було [заради того], щоб [мати можливість] залишитися вдома з дітьми. Вона сказала: "Я вважаю за краще займатися цим [сурогатним материнством] і піклуватися про своїх дітей"».
Тепер Україна для Діез друга батьківщина.
«Це як моє друге громадянство. Усі, хто пройшли цей процес, вдячні за шанс стати батьками, тому це здорово».
Зараз є понад 30 аргентинських сімей, діти яких були народжені українськими сурогатними матерями.
«Раз на рік ми проводимо зустрічі з усіма дітьми, народженими в Україні. У нас є українська їжа, ми вивішуємо українські прапори. Це як дуже приємне свято для нас», — каже Діез.
- Поділитися: