Війна

Про курдських «денді», донбаських робітників і кримських дітей — ТОП-5 публікацій тижня

1 квітня, 2017 15:32
Війна/Про курдських «денді», донбаських робітників і кримських дітей — ТОП-5 публікацій тижня
Зберегти
Вигляд
lead
А також про те, як можна робити привабливими шкільні підручники

ВІЙНА. ЗАРУЧНИКИ БЛОКАДИ ДОНБАСУ

Вже понад два місяці вантажі з українських підприємств, розташованих в самопроголошених «ДНР» та «ЛНР», не пропускають на контрольовану урядом територію.

Наприкінці січня активісти та колишні учасники АТО за підтримки народних депутатів від «Самопомочі» заблокували залізничні та автомобільні шляхи на лінії розмежування. Тоді керівники невизнаних «республік» захопили всі великі підприємства, які до цього сплачували податки в український бюджет. У відповідь офіційний Київ ухвалив рішення зупинити будь-який товарообіг з підприємствами на території т.з. «ДНР» і «ЛНР». На зміну «блокадникам» прийшли поліція та Нацгвардія.

Як ці події вплинули на життя простих робітників великих підприємств Донбасу – у сьомій серії спецпроекту Громадського «Сіра Зона».

Спецпроект «Сіра Зона»: як живуть робітники заблокованих підприємств Донбасу

СВІТ. ВІЙНА В ІРАКУ

У центральному районі Базар, столиці іракського Курдистану Ербіль, панує цілковито чоловічий світ: чоловічі товари на прилавках, чоловіки — обслуговуючий персонал, чоловіки серед відвідувачів кафе.

На кожному кроці тут — магазини, що продають інвалідні візки, а навколо нерідко зустрічаються покалічені люди. Це відлуння війни з «Ісламською державою», яка вже третій рік триває в сусідньому Мосулі.

Ербіль дивом не потрапив під окупацію «Ісламської Держави», яка зайшла на північ Іраку в червні 2014-го року. Спочатку кордон з територією, підконтрольною бойовикам, проходив зовсім близько до курдської столиці. З початком військових дій у жовтні 2016-го сюди хлинув потік вимушених переселенців, які тікали зі знищених сіл і міст

На початку цього року в Ербілі з'явився символ нового життя. Група курдських чоловіків, об'єднаних спільними цінностями, дала старт спільноті під назвою Mr. Erbil, покликаній розповідати світу про моду і культуру іракського Курдистану, пояснювати, що Ірак — це країна, яка може бути цікавою не тільки війною з ІДІЛ, громадянськими збройними конфліктами і нафтою.

Джентельмени проти ІДІЛ: як іракські курди міняють ставлення світу до своєї країни

КОРУПЦІЯ. ІНТЕРВ'Ю З ДИРЕКТОРОМ НАБУ

Ситника працює Національне антикорупційне бюро. Упродовж останнього місяця абревіатура НАБУ набула особливої популярності — обрання аудитора для НАБУ, гучнезатримання голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, дискусії навколо питання створення Антикорупційного суду...

Міжнародні зустрічі, наради, слідчі та оперативні заходи — про інтерв’ю з директором НАБУ домовитися непросто. Але Громадському все ж вдалося з ним поспілкуватися.

Це сталося через кілька годин після масштабної пожежі на військових складах у Балаклії та за годину до вбивства у центрі Києва російського політика Вороненкова.

Про тиск на економічних експертів у справі Насірова, про Антикорупційний суд, як виклик для української політичної еліти, а також про власне ставлення до конфлікту навколо аудиту — у великому інтерв’ю очільника Національного антикорупційного бюро.

«Фарс з аудитором НАБУ — ознака нашої незалежності» — очільник антикорупційного бюро Артем Ситник

АНЕКСОВАНИЙ КРИМ. ДИТЯЧИЙ ТАБІР «АРТЕК»

Територія міжнародного дитячого центру Артек і до анексії була під охороною, сторонні потрапляли туди лише за перепутсками. Втім, для місцевих, насамперед мешканців та гостей сусіднього селища Гурзуф, завжди було простіше. Ба більше, частина людей фактично мешкала на території табору — історично так склалось, що їхні домівки стояли на землях Артеку або впритул до них.

Однак, тепер підконтрольне Кремлю керівництво дитячого центру веде доволі агресивну політику — «відкусивши» чималий шмат гурзуфської землі, воно обносить територію триметровим цегляним парканом, за яким не видно моря, також до території табору приєднали один з відомих пляжів «Гуровські камені» та заборонили підпливати і висаждуватись на скелі Адалари.

«Артек» — табір суворого режиму чи потенційний курорт для російської еліти?

КУЛЬТУРА. ДИЗАЙ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ

Підручники не вибирають. Можна підшукати різні варіанти рюкзаків, щоденників, зошитів. З підручниками так не вдасться. Брак конкуренції серед шкільної літератури дозволяє нехтувати тими деталями, щодо яких у Міністерства освіти і науки немає чітких вимог. Одна з таких деталей — дизайн підручників.

Звернути увагу на те, як виглядає шкільна література, і чи мотивує вона вчитися, вирішили студенти школи дизайну та програмування Projector. В рамках одного з курсів вони отримали завдання створити обкладинки підручників для 10-го класу. На презентацію фінальних проектів школа запросила радницю міністра освіти і науки Іванну Коберник.

Згодом учасники презентувати свої проекти в МОН. Тоді своїми враженнями поділилася і міністр освіти Лілія Гриневич.

Громадське Культура розпитало одного з кураторів курсу, дизайнера Олександра Трегуба про те, як з’явилася ідея проекту і чого робота з підручниками навчила як молодих дизайнерів, так і міністерство освіти.

А дизайн ти вдома не забув? Як і навіщо змінювати вигляд шкільних підручників

Більше про:
# ТОП-5
Пов`язані новини