Тарасівка: селяни проти кладовища
У селі Тарасівка Києво—Святошинського району місцеві мешканці хочуть визнати недійсним рішення селищної ради про будівництво в селі нового кладовища.
У селі Тарасівка Києво-Святошинського району місцеві мешканці хочуть визнати недійсним рішення селищної ради про будівництво в селі нового кладовища. Старий цвинтар далі не може збільшуватись — кажуть у місцевій владі. Проте жителі Тарасівки, побачивши план нового кладовища, позиваються до суду. Воно в кілька разів більше за старе. Громадське розбиралося в ситуації.
Село Тарасівка входить до адміністративних меж Києво-Святошинського району. Це саме те передмістя столиці, яке активно забудовується, і куди так хочуть переїхати ті, хто втомився від міської «асфальтної краси».
10 років тому землі в Тарасівці активно розпродавалися під приватне будівництво. Попит, як і ціни, був високим, але до кризи і сьогоднішньої девальвації гривні було ще далеко. Землю місцева влада успішно розпродала і, як результат, — зведені будинки. Але нових тарасівчан ніхто не попередив, що під їхніми вікнами вже скоро можуть замайоріти похоронні вінки та нескінченні траурні процесії.
До редакції Громадського звернулися місцеві мешканці, стурбовані тим, що в їхньому селі з’явиться нове кладовище. Вони переконані, що заплановані розміри свідчать про те, що міська влада хоче реалізувати довготривалий комерційний проект, прибутки від якого підуть до кишень третіх осіб. Площа нового кладовища майже 10 га, це вдвічі більше ніж попереднє — 4га.
«Ми не розуміємо проблему, чому в селі виділяється величезна площа під такий об’єкт інфраструктури. — каже жителька Тарасівки. — Ми впевнені в тому, що це будуть платні дорогі захоронення, на яких буде наживатися місцева влада, на чолі з сільським головою. Нас, жителів села, це не влаштовує».
Сільський голова Володимир Сизон працює на своїй посаді з 94-го року. Епопея з будівництвом кладовища почалася 2003-го.
22 квітня 2003-го року рішенням сільради було погоджено місце розташування сільського кладовища. Одночасно сільська рада уповноважила Володимира Сизона укласти угоди з інвестором.
30 червня 2005 року рішенням сільради ТОВ «Ритуальна служба Пам’ять» визначена замовником проектування та будівництва нового кладовища.
14 червня 2006 року Тарасівська сільска рада створила комунальне підприємство «Ритуал».
8 грудня 2006 року сільська рада залучила до проекту Міжнародну громадську організацію «Фундація «Сімейна Пам'ять»
4 липня вже 2016 року сільською радою до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було направлено повідомлення про початок будівельних робіт.
1 серпня 2016 року на ділянці почалися роботи.
Всю цю хронологію ми відновили, щоб побачити трьох основних суб’єктів, які беруть участь у розробці, плануванні, будівництві та утриманні майбутнього кладовища.
1 — це КП «Ритуал» Тарасівської сільської ради, 2 — це товариство «Ритуальна служба Пам’ять» і 3 — Міжнародна ГО «Фундація Сімейна пам’ять». Одне підприємство розробляє план будівництва, інше буде будувати, а третє відповідно — утримувати. Згідно з єдиним державним реєстром, засновником, учасником, або керівником усіх трьох організацій є одна і та ж людина — Мисак Віталій Федорович.
Державний Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зазначає, що інформація про початок будівельних робіт до них не надходила. Окрім того, з відповіді Департаменту випливає, що ніяких документів дозвільного та декларативного характеру на об’єкт будівництва теж немає.
Дізнавшись про час, коли у голови буде офіційний прийом громадян ми поїхали до сільської ради. Проте дзвінок у приймальню, імовірно, сполохав чиновника, тож на місці його вже не було.
— Доброго дня, Громадське телебачення, нам потрібен Володимир Григорович.
— Володимир Григорович терміново від’їхав до району, його викликали щодо соціально-економічного розвитку.
— А як давно поїхав?
— Чого ви мене знімаєте я не давала вам дозволу.
— Ми в держустанові, тому маємо право знімати.
— Ні, не треба.
До кінця робочого дня сільський голова так і не з’явився, тому ми приїхали наступного прийомного дня, але цього разу заздалегідь до приймальні не телефонували. Сільський голова почав нервувати, бо не очікував побачити знімальну групу.
— Я слухаю, що привело вас?
— Ми хочемо, щоб ви відповіли на питання запиту, який ми направляли до вас ще в грудні.
— Я ж вам сказав, що треба збиратися з керівництвом підприємства, і щоб вони відповідали вам.
— Якого підприємства?
— Комунального. Ми домовлялися, що ви попередите.
— Коли ми вам телефонуємо, то ви не берете слухавки…
— У мене в середині січня «полетів» телефон і вся база вилетіла. І ви мені більше не дзвонили.
З цієї ж причини, за словами Сизона, він не міг подзвонити і директору підприємства «Ритуал».
Утім, під час нашого інтерв’ю сільський голова все ж згадав номер телефону і подзвоним Віталію Мисаку, чиє ім’я фігурує у всіх трьох фірмах. Вони знайомі, як з’ясувалося, вже 16 років:
— Ми у вас в селі.
— Ну, я зараз в Києві.
— Тоді я поставлю вам одне запитання. Ви — директор КП «Ритуал»?
— Так.
— Скажіть, будь-ласка, а ви маєте стосунок до товариства «Ритуальна служба Пам’ять»?
— Я один з її засновників.
— А до «міжнародної фундації сімейна пам’ять»?
— Так звісно, там теж як учасник.
— І всі ці три структури беруть участь у проекті розробки та будівництва кладовища в селі Тарасівка?
— Так-так-так.
— Дякую.
Конфлікту інтересів пов’язаних осіб Володимир Сизон не бачить, відзначаючи, що, коли немає бюджетних коштів, то нема і конфлікту інтересів:
«Ну так раді Бога. В села є одна проблема — повинно бути кладовище. Конфлікт інтересів існує лише коли є влада і бюджет. Якщо це приватні кошти, — ніякого конфлікту інтересів бути не може», — вважає він.
Та чи каже сільский голова правду? Погляньмо ще раз на схему. Сільрада в особі її очільника Сизона уклала угоду з інвестором, ТОВ «Ритуальна служба пам'ять». Воно в свою чергу уклало договір на розробку нового кладовища з держінститутом УкрНДПІцивільбуд, заплативши за це свої гроші.
Пізніше ТОВ звернулась до МГО «Фундація сімейна пам’ять» з проханням про фінансову допомогу в подальшому будівництві кладовища. Таким чином ТОВ та МГО витратили власні гроші на розробку проектної документації розробленої в інтересах КП «Ритуал», яка належить Тарасівській сільскій раді.
Так і з’явився борг місцевого бюджету перед МГО та ТОВ — іншими словами, громада Тарасівки через КП, що очолює Мисак, винна гроші компаніям, які створив той самий Мисак. При цьому сума боргу не розкривається.
Участь пов’язаних осіб стала можливою, оскільки Сизон укладав угоди з інвесторами без дотримання тендерної процедури. Наслідком цього свідомого або несвідомого порушення є те, що всі майбутні прибутки КП «Ритуал» очолюваним Мисаком, будуть віддаватися МГО і ТОВ — очолювані ним же.
Місцеві жителі подали до суду на комунальне підприємство і тепер хочуть визнати недійсними рішення Тарасівської сільської ради щодо нового кладовища. Процес ускладнюється тим, що, як і на журналістські запити від Громадського, на адвокатські запити від захисників громади Тарасівська рада не відповідає. Тобто, повний перелік документів, якими підтверджені дозволи на передачу землі і подальше будівництво, може витребувати виключно суд.
«Є очевидні порушення. По-перше, процедури початку будівництва — бо на мій адвокатський запит будівельна інспекція дала висновок, що жодної інформації про початок проведення будівельних робіт їм не надходило», — розповідає адвокат Тарасівчан Олег Волошинович,
«По-друге, у відповідному повідомленні є графа, яка зобов’язує особу, що звертається до будівельної інспекції, вказати, які саме права є на землю. Там є посилання на постанову Кабміну, з якої випливає, що для проведення капремонту інженерних мереж вказувати права на землю не потрібно. Це або помилка, або свідома фальсифікація, бо подане повідомлення про ремонт інженерних мереж, а кладовище не є інженерною мережею», — додає він.
Проте Тарасівчани дійшли до суду і там вимагають, щоб їм надали дозволи, а також визнали рішення сільради недійсним. Адвокати комунального підприємства під час засідання внесли клопотання, яким попросили заборонити Громадському знімати слухання. Коли суддя відмовила, посилаючись на відкритість процесу, адвокати заявили їй відвід. Проте в ньому їм теж відмовили.
Місцеві кажуть, що додатково готують звернення в НАБУ та НАЗК з проханням притянугти до відповідальності сільського голову.
Громадське стежить за розвитком подій у Тарасівці.
- Поділитися: