Тисячі жінок повинні отримати компенсацію через неякісні імпланти грудей. На це рішення вони чекали 10 років

***

Французьку компанію з виробництва імплантів грудей Poly Implant Prothèse заснував у 1991 році Жан-Клод Мас. Про чоловіка відомо небагато: місцева преса писала, що він працював м’ясником і торгував вином (його представники це заперечували), а потім заприятелював із пластичним хірургом Генрі Аріоном, який у 1965 році вперше провів операцію зі збільшення грудей у Франції.

Імпланти грудей використовують не лише в пластичній хірургії. За їхньою допомогою відновлюють форми грудей після мастектомії, аварії або внаслідок вродженої вади. Крім того, імпланти встановлюють під час трансгендерного переходу.

PIP виробляла як салінові, так і силіконові імпланти грудей (останні, як вважається, краще відтворюють форму грудей). Французька компанія почувалася доволі непогано: станом на 2010 рік вона була четвертим у світі постачальником імплантів грудей на ринку — передусім через відносно невелику ціну продукції.

 Проблеми з імплантами PIP почалися у США. З’ясувалося, що ще у 2000 році американське Управління з продовольства й медикаментів США направило PIP листа, де вказувало на проблеми з контролем якості виробництва силіконових імплантів. Це, на думку регулятора, могло «вказувати на серйозні глибокі проблеми у виробництві й контролю якості» PIP.

Того ж 2000 року у Штатах заборонили продавати силіконові імпланти PIP. Це рішення вдарило по фінансовому стану компанії, яка була змушена скоротити витрати. Попри провідні позиції на ринку, з 2007 року PIP регулярно звітувала про втрати. Одним із заходів економії стало рішення використовувати промисловий силікон — його використовують, наприклад, для виробництва форм для випікання.

 ***

До 2010 року тисячі жінок у Франції, Великій Британії та інших країнах почали скаржитися на проблеми із силіконовими імплантами PIP. Британський регулятор встановив, що вони пошкоджувалися у п'ять-шість разів частіше, ніж імпланти інших виробників.

Саме по собі пошкодження імплантів грудей не повинне нести ризику для здоров’я жінки. Медичний силікон вважається загалом безпечним для здоров’я, але пошкодження імпланта призводить до деформації грудей, замінити його в рази складніше, а промисловий силікон може призводити до запалення й болю.

В окремих випадках промисловий силікон в імплантах PIP призводив до раку грудей (хоча пізніше зв'язок між PIP і зростанням ризику раку спростували). Деякі країни, зокрема Велика Британія і Франція, рекомендували жінкам з імплантами грудей PIP вилучити їх.

За оцінками, неякісними силіконовими імплантами PIP протягом 2001-2010 років скористалися від 300 до 400 тисяч жінок у понад шести десятках країн Латинської Америки (переважно Бразилії, де розвинена пластична хірургія), Європи — зокрема Великої Британії та Франції, та Австралії.

***

У березні 2010-го французьке Управління з безпеки медичної продукції розпорядилося відкликати імпланти PIP через численні скарги на них. Тоді компанія оголосила про ліквідацію і задекларувала вісім мільйонів євро збитку. Мас потім намагався відновити діяльність компанії, але через розголос цього так і не сталося.

Проти засновника PIP Жан-Клода Маса позивалися понад п’ять тисяч жінок у Франції. Це один із найбільших позовів в історії країни; перше судове слухання в Марселі довелося провести у виставковому центрі, щоб усім вистачило місця. Засновник PIP своєї вини так і не визнав, заявивши, що промисловий силікон не завдає шкоди здоров’ю.

Ще у грудні 2013-го Маса засудили до чотирьох років в’язниці, але він постійно оскаржував вирок і остаточно програв лише у вересні 2018-го. Попри це, Мас так і не потрапив за ґрати: у квітні 2019 року він помер у лікарні під час операції. Ще одну справу, де він фігурував, пов’язану зі смертю жінки з імплантами PIP від раку грудей у 2010 році, закрили після його смерті.

***

Постраждали від імплантів PIP жінки також подали кілька позовів проти німецької фірми TÜV Rheinland, яка видавала PIP сертифікати якості продукції. Протягом 1997-2010 років вона здійснила 13 перевірок на виробництві PIP і не виявила порушень.

В одному з позовів, де позивачами виступають близько 2700 жінок, ті стверджують, що через імпланти тепер страждають на довготривалі фізичні й психічні проблеми. Вони хочуть відсудити кошти в TÜV Rheinland не лише як моральну компенсацію — в деяких просто немає грошей для вилучення сумнівних імплантів.

Джен Спайві, одна з постраждалих британок, розповіла BBC, що через пошкодження імпланта вона відчувала постійний біль у суглобах і втому. «Я встановила імпланти 20 років тому, й вони досі впливають на моє життя, тіло й самопочуття», — ділиться переживаннями жінка.

Після 10 років слухань, 20 травня 2021 року, апеляційний суд Парижа визнав французьке й німецьке представництва TÜV Rheinland винними в недбальстві й зобов’язав виплатити компенсації постраждалим жінкам.

Як зазначає BBC, рішення паризького суду може стати прецедентом і для інших подібних позовів, у яких позивачами виступають загалом майже 20 тисяч жінок (половина з Великої Британії). Зокрема, у червні суд у французькому Тулоні має винести рішення за позовом 1500 жінок.

Юристи TÜV Rheinland із рішенням незгодні й планують подавати касацію. Вони вказують, що компанія діяла «доброчесно й відповідно до правил, а в її обов’язки не входило виявлення шахрайства» з боку PIP. А тому, найімовірніше, крапку в історії з неякісними імплантами PIP має поставити остання апеляційна інстанція у французькій судовій системі — Касаційний суд, зазначає AFP.

***

В Україні випадки, коли через неякісну пластичну операцію можна відсудити компенсацію, вкрай рідкісні. Принаймні одна з причин — недосконале законодавство: «пластичний лікар-хірург» з’явився в законодавчому переліку професій лише у 2020 році, а протоколів проведення пластичних операцій на рівні МОЗ немає.

«Як показує юридична практика, під час спроби притягти недобросовісного лікаря до відповідальності хірурги займають позицію, що ними вимоги законодавства не порушувались. Захищаючись, винуватець лікарської помилки заявить, що робив усе від нього залежне для вдалого результату, але невдалий наслідок — це нещасний випадок чи особливості організму пацієнта», — пояснюють у юридичній фірмі Gentls.

Нам вдалося знайти принаймні один випадок, де суд визнав пластичного хірурга винним. Сталося це ще у 2014 році в Запоріжжі. У 2011 році під час операції зі збільшення грудей жінка померла від зупинки серця. Суд визнав хірурга винним у неналежному виконанні професійних обов’язків і засудив його до року обмеження волі, а також стягнув загалом 100 тисяч гривень моральної та 49 тисяч гривень матеріальної компенсації.

Інші схожі історії або не доходили до суду, або ще не отримали остаточної розв’язки. У липні 2020-го дві жінки поскаржилися на неякісні операції на грудях і животі в клініці пластичної хірургії в Полтаві. Одна з них планувала позиватися до суду, але інформації про це нам знайти не вдалося.