Ткаченко каже, що «була розмова» про його роботу в команді президента, але вона на паузі

Міністр культури України Олександр Ткаченко
Міністр культури України Олександр Ткаченко Facebook / Олександр Ткаченко

Колишній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що був діалог щодо його подальшої роботи в команді президента, але він запропонував поставити цю розмову на паузу.

Про це Ткаченко висловився в інтерв'ю BBC.

Відповідаючи на запитання, чи залишиться ексміністр в команді президента, Ткаченко сказав: «У нас була розмова з цього приводу. Але я сказав: давайте візьмемо тайм-аут, подумаємо».

За його словами, йшлося про те, щоб залишитися в команді в іншій ролі.

«Але це приватні розмови між мною та прем'єром, Кабміном», — наголосив Ткаченко.

На уточнювальне запитання про те, чи розглядали його на посаду заступника глави Офісу президента, який би курував гуманітарну сферу, Ткаченко відповів: «У чуток завжди є присмак недосконалості. У чомусь вони відповідають дійсності, але дуже неточно. Тому я їх ніколи не коментую».

Звільнення Ткаченка

21 липня до Верховної Ради надійшла заява від Олександра Ткаченка про звільнення з посади міністра культури за власною ініціативою. Той заявив, що напередодні ввечері приніс прем’єр-міністрові Денису Шмигалю заяву «через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни».

Ткаченко каже, що «лише потім здивувався» заяві Володимира Зеленського — ввечері 20 липня президент публічно, у традиційному вечірньому зверненні до всієї країни, попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури.

«Радіо Свобода» вказує, що за 8 годин до відставки Ткаченко в розмові з журналістами звільнятися не збирався.

За час роботи на посаді глави Мінкульту на адресу Олександра Ткаченка неодноразово надходила критика щодо його політики. Наприклад, Ткаченко виступив проти закриття музею Булгакова в Києві, до чого закликала Спілка письменників України; казав, що не вважає свого ексколегу з фракції «Слуга Народу» Олександра Дубінського елементом «російської мережі дезінформації», як про це заявляли у США; не виключав співпрацю з «корисними» росіянами після війни тощо.