ТОП-5 тижня: оновлений проект деокупації, захист природі під час війни та «несподіваний» директор ДБР
Добірка публікацій Громадського про головні події та історії тижня.
ЗМІНИ ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ДЕОКУПАЦІЮ ДОНБАСУ
Ухвалення закону про деокупацію Донбасу затягується. Понад місяць тому парламент ухвалив його в першому читанні та доручив підготувати текст до фінального голосування Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони.
Народні обранці подали до законопроекту понад 600 поправок, опрацювати які і повинен був комітет. Щоб зробити це якнайшвидше, голова комітету Сергій Пашинський з фракції «Народний фронт» створив робочу групу з депутатів, представників уряду, Адміністрації президента й експертів.
Група напрацювала попередній варіант фінальної версії закону. Однак одна зі статей викликала найбільше суперечок — у ній визначаються спеціальні повноваження військових та правоохоронців на всій території Донецької й Луганської областей. Зокрема правила застосування зброї, затримання, проникнення до помешкань громадян тощо.
Громадське публікує текст законопроекту, який підготувала робоча група й постатейно затвердив профільний комітет.
Оновлений проект деокупації Донбасу: нова назва АТО, обов’язки агресора та повноваження силовиків
Фото: EPA/ALEXANDER ERMOCHENKO
ПІДСУМКИ ВІЗИТУ ТРАМПА ДО АЗІЇ
Дванадцять днів, п’ять країн, два саміти — таким був візит Дональда Трампа до Азії. Президент США відвідав Японію, Південну Корею, Китай, В’єтнам і Філліпіни, де побачився з лідерами країн.
Натомість зустріч, на яку чекали найбільше, так і не відбулася — з російським президентом Путіним він лише перекинувся кількома фразами.
Громадське розповідає про головні підсумки східного турне Трампа.
Теплий прийом в Азії, Путін і КНДР: головні підсумки турне Трампа
Фото: EPA-EFE/LUONG THAI LINH
ЗБЕРЕГТИ ПРИРОДУ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Понад 250 видів птахів, 50 з яких — у Червоній Книзі України, ссавці, комахи, риби й десятки рідкісних видів рослин. Національний парк «Меотида» в Донецькій області — це понад 20 гектарів степу, узбережжя та акваторії Азовського моря, він є унікальним природним комплексом для України. Але з початку бойових дій на Донбасі половина парку поблизу окупованого нині Новоазовська опинилася на непідконтрольній уряду території, інша — поблизу Маріуполя — офіційно в зоні проведення антитерористичної операції.
Три роки з початку війни співробітники «Меотиди» намагаються захистити природу, незважаючи на близькість до бойових дій, учаться жити й працювати поруч з військовими та прикордонними блокпостами. А також борються з бюрократичною системою держави, яка вважає, що «проблеми екології не на часі, коли в країні війна». Громадське побувало в «Меотиді» й дізналося, чому важливо берегти природу там, де нелегко зберегти мир.
«Птахам не поясниш, що тепер є кордон»: як живе національний парк «Меотида» по обидва боки лінії розмежування
Фото: Анастасія Власова/Громадське
ЯК ОБИРАЛИ ДИРЕКТОРА ДБР
Керівником Державного бюро розслідувань обрали екс-прокурора зі Львова Романа Трубу, який ще три дні тому претендував виключно на посаду заступника.
Конкурсна комісія визначила його переможцем з-поміж 19 фіналістів конкурсу, серед яких головними претендентами на посаду донедавна вважалися голова військової прокуратури Анатолій Матіос і чиновник Адміністрації президента Олексій Горащенков.
Хто такий Роман Труба і його головні суперники в боротьбі за посаду, як проходив конкурс і хто обирав директора ДБР, а також чим покликаний займатись новий орган після повноцінного запуску — читайте в публікації Громадського.
Директор Держбюро розслідувань: хто такий Роман Труба і з ким змагався за посаду
Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
З ДОНБАСУ ДО ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ
Після вибуху на Чорнобильській АЕС багато міст і сіл, розташованих поруч з епіцентром катастрофи, знелюдніли.
Після низки указів про добровільне чи обов'язкове відселення територія навколо ЧАЕС перетворилася на зони посиленого радіоекологічного контролю.
За тридцять років після аварії частина сіл почала відновлюватися. За рахунок іншої катастрофи — війни на Донбасі. Новими мешканцями стають переселенці зі східної частини України.
Від Донбасу до Чорнобиля: Як переселенці зі сходу відновлюють села навколо зони ураження ЧАЕС
Фото: Анастасія Власова/Громадське
- Поділитися: