«Треба виводити дітей, бо ще раз бахне — всі лишаться там». Репортаж зі Ржищева

Ржищів — за 80 кілометрів від столиці. Невелике спокійне місто на пагорбах на правому березі Дніпра, сім тисяч жителів. До пошкоджених будівель, де працюють рятувальники, не пропускають: пожежу загасили, триває розбір завалів. На годиннику 13:00, відомо про чотирьох загиблих.

«У нас рік тому винищувачі над головами постійно літали, ми тоді боялися дуже. А потім притихло: вже думали, не зачепить нас. А воно як вийшло… Я прокинулася від незрозумілих звуків, — розповідає жінка за 50, яка живе неподалік гуртожитків. З вікна її хати видно обгорілі корпуси. — Думала, чи мопедом хтось їде, чи салюти пускають. А тоді бабах, бабах! Чотири прильоти!»

Ржищівчанка засмучена: у цій трагедії загинув чоловік її колеги-освітянки, яка працювала в ліцеї. Родина мешкала в одному з гуртожитків. Жінку й сина забрали до столичних лікарень.

«У нашому ліцеї мало дітей вчиться. Колись було й по 500-600 душ, то гуртожитки заселяли студенти й наші працівники. А зараз багато вільних квартир: живуть молоді родини з дітками, чимало переселенців. І оце по них прилетіло. Коли вже того путіна повісять?» — сердиться.

Попід хатами виходжу якраз навпроти ліцею. Він і три гуртожитки — уздовж дороги, яка лежить унизу між пагорбами, місце добре проглядається. Хіба старезні лапаті ялини прикривають стіни.

Удар «шахеда» прийшовся по стіні біля центрального входу. Але напис зберігся — ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей». Два з трьох поверхів посередині обвалилися. У проломі працює техніка, виймають блоки. Там унизу є люди.

Групка місцевих жінок, у кількох — заплакані очі, чекають завершення пошукової операції. Говорять неохоче, дивляться підозріло, запитують про посвідчення.

«Кацапи били цілеспрямовано чотири рази. Спершу ми вважали, що, може, цілили у підстанцію тут неподалік, але вона не таких масштабів. Ну залишився би Ржищів без світла, то для русні це фігня. А от ударити по дітях — це їм радість. Може, хтось і навів, всяке вже думається. У нас тут деякі чекають "рускій мір"».

Жінка у червоній куртці, з рудим коротким волоссям не приховує розпачу. Під завалами ліцею — її подруга.

«Усіх студентів під час кожнісінької повітряної тривоги водили у сховище під ліцеєм. Удень це робили викладачі, майстри, а вночі — коменданти. Місцеві діти ночують удома, а іногородніх ми водили по черзі (вона одна з восьми комендантів гуртожитків — ред.). Цієї ночі я спала вдома, звуки тривоги на телефоні вимкнула. А тоді хату як підкине: піднялася й опустилася. Прибігла я сюди після 5 ранку», — розповідає крізь сльози.

У ніч атаки з дітьми була її подруга Наталія. Відомо, що вона та ще одна комендантка, теж Наталія, повели студентів у сховище. І самі були з ними. Після вибухів діти вийшли. Зранку їх позабирали додому батьки. З усіма, крім одного юнака, є зв'язок. Його мати й баба нетерпляче ходять уздовж огорожі на території навчального закладу. Підійти до них не вдається: поліція не пропускає. Біля них і родичі коменданток Наталь. Вони теж не вийшли з підвалу.

«Ще вранці її телефон був увімкненим, а це сів. Я більше нічого не хочу, тільки б її знайшли цілу й живу. Буду тут, поки її не побачу», — сподівається подруга.

Місцеві не залишають місця трагедії. Сідають під хатою напроти ліцею, на торішній траві на схилі, переходять від однієї групки людей до іншої. Обговорюють укотре, як били «шахеди», як упали і склалися стіни та сходи. І всі не зводять очей з ліцею, оточеного рятувальною технікою.

Охоронець, 56-річний Юрій Анатолійович, минулої ночі чергував у навчальному закладі. У нього натруджені руки й утомлені очі. Не спить другу добу.

«Тривога зазвучала опівночі. Дітей привели у підвал, їх було близько 30. Я спустився, перевірив, чи все гаразд: із ними дві комендантки, значить усе ок. Сам ніколи не лишаюся у сховищі. Якщо приліт — щоб бути зверху, розгрібати чи викликати допомогу. Воно так і вийшло. Почув о третій ночі, що летить той "шахед" на нас, а куди саме — чорт його знає. Був саме на вулиці, коли бабах! Прилетіло в гуртожиток, загорілося. А тоді вже й у ліцей влучило. Лякатися було ніколи: люди кричать, дурдом, а я знаю, що в мене ж діти! Заглянув до них, два з трьох виходів завалені. Еге, треба виводити, бо ще раз бахне — всі лишаться там», — розповідає охоронець.

Він скомандував студентам іти за ним у поле, що за ліцеєм. Гаркнув: «Лягай!»

«Діти повелися ідеально. Без психів, галасу, організовано вийшли, лягли. Там ми почули ще два прильоти. А на світанку вже були маршрутки від міської ради, дітей вивезли», — каже Юрій Анатолійович.

Що сталося з комендантками і зниклим юнаком, чоловік не знає. Каже, що коли виводив дітей, у сховищі їх не було. Підозрює, що вийшли через вестибюль закладу — і їх привалило там. Пізніше ці здогадки підтвердив рятувальник: одну з жінок побачили у вестибюлі, затиснену плитами. Але дістатися до неї можна, лише розібравши завали.

На годиннику 15:00. Кількість загиблих збільшилася до шести. Це все люди, яких дістали з гуртожитків.

П'ятиповерхові будівлі гуртожитків — поруч із ліцеєм. За ними дві старі покинуті хати, СТО, навпроти — ліс. Тут закінчується Ржищів.

У двох гуртожитках майже повністю знесені 4 і 5 поверхи. Будинки з вибитими шибками, стіни обгорілі. Місцеві кажуть, що багатьох жильців поранило, вся родина одного з працівників ліцею зазнала опіків, одному чоловіку відірвало ногу, він помер. Після першого вибуху люди почали тікати до сховища під гуртожитком і в ліс.

Поліція стоїть по периметру гуртожитків, нікого не пускає. Але тут нікого й немає, крім журналістів. Поранені в лікарні, потерпілі — у знайомих.

«Не ходіть, тут іще уламки "шахедів" валяються, хтозна, наскільки вони небезпечні», — попереджає один із рятувальників. Каже, що бачив на уламку напис «За Джанкой!» Тут сьогодні працюють понад сотню його колег.

О 18-й загиблих уже восьмеро. Близько першої години ночі 23 березня рятувальники офіційно повідомили, що роботи з розбору завалів на території Ржищівського професійного ліцею завершені. Виявлено тіла дев'ятьох загиблих, поранених — понад 20. Серед убитих — водій «швидкої» з Кагарлика, 38-річний Сергій Медведенко, який прибув рятувати людей після першого вибуху. Під час одного з наступних його смертельно поранило уламком у живіт. Також загинули дві комендантки. Їхні тіла знайшли у вестибюлі. На ранок інформації про зниклого студента немає. У місті оголосили День жалоби.