Туреччина розпочала будівництво штучного каналу «Стамбул» в обхід протоки Босфор. Навіщо і чому проєкт критикують?

Порт Карабурун, біля якого має бути зведений штучний канал «Стамбул». Туреччина, 24 червня 2021 року
Порт Карабурун, біля якого має бути зведений штучний канал «Стамбул». Туреччина, 24 червня 2021 рокуEmrah Gurel / AP

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у суботу, 26 червня, дав старт будівництву нового штучного каналу «Стамбул», який має з’єднати Чорне й Мармурове моря. Анкара стверджує, що це допоможе розвантажити Босфорську протоку, яка з кожним роком буде все більш навантажена. А критики кажуть, що проєкт несе екологічні ризики й невиправдано дорогий.

Про це повідомляє Daily Sabah.

Ідею будівництва каналу турецький президент висунув ще у 2011 році. Він має стати найбільшим інфраструктурним проєктом Туреччини за Ердогана: лише за оцінками уряду, вартість будівництва становитиме від 9,3 до 14,6 мільярда доларів. План із будівництва каналу уряд Туреччини ухвалив у квітні 2021 року.

Канал довжиною 45 кілометрів буде пролягати через західні околиці Стамбула. Він має стати штучним замінником протоки Босфор — природного каналу, який з’єднує Чорне й Мармурове моря і є важливою міжнародною транспортною артерією: так, для Чорноморських держав (зокрема й України) це єдиний спосіб виходу в Середземне море.

Навіщо Туреччині новий канал?

Як заявив Ердоган під час закладання фундаменту першого мосту «Стамбула», у 1931 році Босфором курсували близько трьох тисяч кораблів на рік, тоді як зараз це число становить уже 45 тисяч, а до 2050 року виросте до 78 тисяч. Босфор — одна з найвужчих проток міжнародного судоплавання, і навантаження на неї загрожує Стамбулу.

«Через гострі повороти, сильні течії й міський морський трафік — 500 тисяч пасажирів на день — через Босфор важко переправлятися. Минулого тижня двоє рибалок загинули через зіткнення їхнього човна з вантажним судном у Босфорі. Канал "Стамбул" потрібен для запобігання таким трагедіям і захисту Стамбула від усіх лих», — пояснював міністр транспорту й інфраструктури Туреччини Аділь Караісмаілоглу.

План нового каналу «Стамбул»Wikimedia Commons

Ердоган запевняє, що будівництво «Стамбула» обійдеться турецькій казні в «нуль лір», а сам канал буде в 13 разів безпечніший, ніж Босфор. Його глибина становитиме в середньому 20,75 метра, ширина — 275 метрів, а через канал зведуть шість мостів. Через «Стамбул» має щодня проходити в середньому 160 суден — це більше, ніж зараз через Босфор (до 125).

Орієнтовно будівництво має завершитися через сім років — тобто до 2028-го.

Хто й чому виступає проти будівництва?

Противники проєкту вказують на екологічні ризики будівництва штучного каналу. По-перше, Чорне море має значно меншу солоність і більше біорізноманіття, ніж Мармурове, і додаткове їх з’єднання може призвести до загибелі морських тварин у Чорноморському регіоні. Крім того, канал може призвести до знищення водосховищ прісної води, від яких залежить Стамбул.

Це одна з причин, чому проти каналу активно висловлюється мер міста Еркем Імамоглу. Не є популярною ідея «Стамбула» і серед містян: проти будівництва висловлюються до 80% населення. А у квітні 2021 року відкритого листа з критикою проєкту підписали понад сто турецьких військових. Вони стверджують, що «Стамбул» загрожує міжнародному статусу проток Босфор і Дарданелли, які регулюються Конвенцією Монтрьо, ухваленою 1936 року.

Конвенція передбачає суверенітет Туреччини над протоками, вільний прохід усіх комерційних суден і обмежений — для суден військових. Якщо на канал «Стамбул» не поширюватиметься дія Конвенції (а Ердоган казав, що так і буде), це загрожує, по-перше, падінням морської торгівлі в Чорному морі (бо комерційним суднам буде невигідно користуватися «Стамбулом»), а по-друге, теоретичним проходом у Чорне море більшої кількості військових кораблів — а це може не сподобатися Росії, яка болісно реагує на судна країн НАТО біля українського Криму.