Турецький султанат: що означають підсумки референдуму

Туреччина сказала «так» – на референдумі, що відбувся в країні 16 квітня, турки проголосували за внесення змін до Конституції. 51,41% громадян висловились за зміну парламентської форми правління на президентську, проти – 48,59%.

Отож, посаду прем'єр-міністра в Туреччині скасують, президент стане главою виконавчої гілки влади і водночас главою держави. Він може зберегти власне членство у партії, призначати і звільняти міністрів та суддів, видавати укази, планувати бюджет і запроваджувати надзвичайний стан.

Фактично турки дали чинному главі держави Реджепу Таїпу Ердогану ще більше влади. Президент подякував виборцям і вже оголосив власні першочергові кроки.

«Попереду багато роботи. Наше перше завдання – повернення смертної кари. Я буду обговорювати це питання з прем'єр-міністром та іншими партіями. Я скажу, що чув це прохання багато разів під час мітингів. Прем’єр та представники опозиції вже пообіцяли підтримати цю ініціативу. Якщо ж підтримки не буде, то ми проведемо щодо цього питання референдум», – заявив глава Ердоган на мітингу у Стамбулі.

Проголосувавши за внесення змін до Конституції, турки фактично дали чинному главі держави Реджепу Таїпу Ердогану ще більше влади (на фото – Ердоган на одній з виборчих дільниць Стамбулу 16 квітня у день референдуму) Фото: Tolga Bozoglu/EPA

Турецька опозиція, яка називає зміни до Конституції спробою узурпації влади, оголосила, що оскаржить результат референдуму. У Республіканській народній партії заявили – під час голосувань їхні спостерігачі фіксували масові порушення та фальсифікації. Опозиціонери вимагають перерахунку майже 60% голосів, адже вважають неправильним рішення виборчих комісій визнавати дійсними бюлетені без штампів.

«Референдум провели у несправедливих умовах. Ми поважаємо рішення людей, але воно опинилось під питанням через Виборчу колегію. Їхнє рішення рахувати бюлетені без штампів зробило це голосування спірним. Ми не вважаємо це рішення правильним і будемо боротися за перерахунок до кінця», – пообіцяв глава Республіканської народної партії Кемаль Кілікдароглу.

У референдумі взяли участь майже 49 мільйонів турків. Різниця між голосами «за» та «проти» незначна – трохи більше мільйона голосів. Проти розширення повноважень президента проголосували великі міста – Стамбул Анкара, Ізмаїл, жителі курортних зон на узбережжі Туреччини, а також  мешканці курдських районів. На підтримку президентської ініціативи виступила майже вся центральна Туреччина.

Голосування фактично розкололо суспільство. В Анкарі кілька сотень прихильників Ердогана зібралися на святкування перед штаб-квартирою провладної партії. Водночас, у Стамбулі близько трьохсот противників змін до Конституції вийшли на мітинг в центр міста.

Серкан Демертас, глава відділення Hurriyet Daily News в Анкарі, переконує, що референдум поглиблює поляризацію турецького суспільства: «В таких умовах президенту Ердогану та його партії буде важко впроваджувати свою політику, половина країни не підтримує його. Це розкол в турецькому суспільстві, і ми побачимо його наслідки на політичній арені в найближчі дні й тижні».

Голосування на референдумі фактично розкололо турецьке суспільство (на фото – жителі Стамбулу спостерігають за результатами підрахунку голосів в ефірі одного з телеканалів) Фото: Sedat Suna/EPA

В Європі на результат голосування поки що реагують досить стримано. Брюссель закликав Анкару до пошуку консенсусу під час імплементації результатів референдуму. Адже перевага прихильників змін незначна.

В Раді Європи також закликали Ердогана до зваженості у подальших діях та збереження незалежності судів, згідно з принципом верховенства права. В турецькому МЗС запевнили, що політика європейської інтеграції й надалі є пріоритетом для Туреччини. Навіть попри те, що Ердоган обіцяє повернути смертну кару. Європарламентарі наголошують, що її запровадження означатиме кінець переговорів про вступ країни до ЄС.

У проекті Конституції йдеться про те, що наступні вибори президента й парламенту відбудуться 3 листопада 2019 року. Президент не може обиратися більше ніж два рази поспіль. Тож Ердоган, який висуватиметься на вибори через два роки, потенційно може обіймати посаду глави держави до 2029 року.