ENRU

«Планета мандрівників»: глобальний туризм у сучасному світі

Нині кожен шостий мешканець планети принаймні раз на рік виїжджає за кордон. Таким чином, із 7,5 мільярдів населення подорожують 1 мільярд 230 тисяч — кількість мандрівників майже дорівнює населенню Китаю. А у 2050-му році, за прогнозами Міжнародної організації туризму, подорожуватиме вже кожен четвертий. Як цей невпинний рух змінює планету? Якими є переваги й недоліки світового туризму?

Науковці вже давно обговорюють «туристичну революцію» — справжній переворот в індустрії. Адже ріст кількості туристів у світі за останні десятиліття перевищує всі прогнози. Усього п’ятдесят років тому  міжнародні подорожі здійснювали лише 25 мільйонів людей на всій планеті. З того часу кількість туристів збільшилася в понад 40 разів. Сьогодні подорожує 1 мільярд 230 мільйонів.

«Підрахунки, які наводить Міжнародна організація туризму, не беруть до уваги те, що це може бути одна й та сама людина, яка упродовж року не один, а декілька разів перетинала кордон. Іншими словами, реальні цифри все таки дещо менші», — уточнює в коментарі Громадському Крістіан Жиро, доктор наук з географії.

Науковець переконаний, що глобальний туризм уже давно став стратегічним напрямком світового господарства.

«Туризм перетворюється на стратегічний сектор розвитку економіки, адже зони, які отримують переваги завдяки туризму, отримують певний престиж, певний позитивний імідж. Імідж — це дуже важлива річ для країни», — пояснює він.

Тому, попри всі світові фінансові кризи та військові конфлікти в деяких куточках світу, міжнародний туризм продовжує стабільно зростати щороку на 4%. Темпи росту туристичної галузі стабільніші за фінансовий ринок та вищі за виробництво.

Чому сьогодні подорожують більше? Подорожі стають доступнішими і за ціною, і за витратою часу. Розвиток авіасполучення дозволяє дістатися будь-якої точки земної кулі за дві доби. Зрештою, люди стали жити довше, а тому мають час подорожувати на пенсії.

Світове зниження цін на нафту призвело також до здешевлення собівартості авіаційних перевезень, тому пропозиція стрімко росте. «Лише за останні роки авіасполучення з Індією виросло втричі», — розповів в ефірі Громадського мандрівник Євген Іхельзон.

Економіка світового туризму

Глобальний туризм — це величезна економіка. Близько 10% глобального ВВП припадає на туризм. Для порівняння: сільське господарство становить 4% глобального ВВП, промисловість — трохи більше 30%.

Туристи привозять у країну гроші й приваблюють інвесторів. Це також і робочі місця. Сьогодні чи не кожен десятий мешканець планети працює у сфері туристичного бізнесу. Це готелі, таксі, музеї, організація екскурсій тощо.

«Звісно, не завжди йдеться про кваліфіковану робочу силу, адже це й водії таксі, і прибиральниці в готелях, і працівники ресторанів», — розповідає Громадському Крістіан Жиро.

Науковець добре обізнаний і в негативних наслідках розквіту туристичної галузі.

«Багато соціологів говорять про те, що розвиток туризму змінює ментальність і ставлення до цього явища серед місцевих. Вони нерідко перетворюються на прислугу для туристів», — пояснює він.

Політика світового туризму

Глобальний туризм змінює також і політичну мапу світу. Регіони, які отримують найбільше прибутку від туристичного бізнесу, швидко починають відчувати себе обраними, кращими за інші регіони країни. Актуальною ілюстрацією може бути Каталонія і її прагнення незалежності від Іспанії.

«Прагнення до незалежності чи автономії залежить від величезного притоку туристичних грошей, — пояснив в ефірі Громадського Євген Іхельзон. — Коли величезні кошти зосереджуються в одному місці, воно починає претендувати на особливий статус».

Протилежна ситуація з регіонами, де відбуваються військові дії чи терористичні атаки.

«Регіони, де триває війна, зрозуміло, ніколи не будуть туристичними. Це проблема країн Близького Сходу», — розказав Крістін Жиро. — Тероризм також впливає на туристичну привабливість регіону. В Єгипті побільшало терактів, туризм, відповідно, занепадає. Сирія, Ірак — усе це країни, охоплені війною, де не може бути туристів, хоча там є багато культурних пам’яток, які були б цікаві подорожувальникам».

У Єгипті туристів поменшало через загрозу терактів (на фото - екскурсійна бричка біля Великої піраміду Гізи) Фото: EPA/KHALED ELFIQI

Хто подорожує найбільше і куди?

Наразі європейці складають половину всіх мандрівників у світі, їх 600 мільйонів на рік. Такі цифри наводить Міжнародна організація туризму, але варто врахувати, що до європейців вона зараховує не лише мешканців Західної Європи, а й країни, які не входять до ЄС, і навіть Росію.

Понад 300 мільйонів туристів на рік — мешканці Азії. Це 25% туристичного потоку, зокрема, завдяки Китаю. Цікаво, що саме китайці витрачають на подорожі найбільше за всіх — 261 мільярд доларів на рік. Це втричі більше, ніж ВВП України.

Куди ж вони їдуть? Серед п’ятірки лідерів — Франція, Іспанія, Італія, а також США та Китай.

Східна і Центральна Європа наразі не у фаворитах. А Україна й поготів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проміняли Крим на Туреччину: чого чекати від туристичного сезону на анексованому півострові

«Східна Європа стала відкритішою для туризму наприкінці 1980-х років, після падіння Берлінського муру та розпаду Радянського Союзу. Східна та Центральна Європа приваблює туристів, — стверджує натомість Крістіан Жиро. — Приміром, це Чехія та її столиця Прага, варто також згадати Відень в Австрії. Окрім того, чимало туристів у Польщі, Болгарії й Румунії. Здається, дедалі більше країн починають усвідомлювати, що туризм — це велика перевага, яка приносить економічні бонуси, й покращує імідж країни в очах міжнародної спільноти. Саме імідж країни є стратегічно важливим фактором».

Українцям, вочевидь, теж є про що подумати. Щоб привабити міжнародних туристів, потрібні авіарейси, хороші дороги, готелі, інфраструктура тощо.

Китайці витрачають на подорожі найбільше за всіх у світі (на фото - китайські туристи фотографується в Катерининському парку в Царському Селі поблизу Санкт-Петербурга) Фото: EPA-EFE/ANATOLY MALTSEV

Венеція: Диснейленд для туристів

Водночас масовий туризм — це не лише мільярдні прибутки й робочі місця. Він має і зворотній бік. Деякі куточки планети буквально перенасичені приїжджими, від чого потерпає природа й місцеве населення.

Приміром, Венеція перетворюється на «Диснейленд» для туристів. Місцеві масово залишають місто — переселяються на околиці. Жити в місті на воді стало надто некомфортно. Знайти супермаркет, дитячий садочок або школу у Венеції практично неможливо. Будинки переобладнують на сувенірні крамниці, готелі й квартири — для подобової оренди.

«Сувенір на будь-який смак придбати легко, а от літр молока — справжня проблема», — нарікає один з мешканців Венеції, які вийшли на протест проти засилля мандрівників. Хоч венеціанці й заробляють на туристах, вони бояться, що через їх надмірну кількість місто може втратити автентичний шарм і перетворитися на позбавлений душі музей просто неба.

Протести у Венеції проти збільшення кількості туристів у Венеції, 2016 рік Фото: EPA/ANDREA MEROLA

Еверест тоне в смітті

Найвища вершина світу — Еверест, дозвіл піднятися на яку коштує 11 тисяч доларів — укрита сміттям, що залишають альпіністи. Через надзвичайно низькі температури там не розкладаються навіть органічні відходи. Три роки тому влада Непалу зобов’язала кожного альпініста після сходження на Еверест виносити не лише власне, а й чуже сміття — загалом по 8 кілограмів на кожного. Відтак з гори винесли вже 16 тонн сміття, однак Еверест усе ще залишається засміченим.

Ко Тачай у Таїланді

Не витримав напливу відпочивальників й острів Ко Тачай у Таїланді — ще одній уподобаній туристами країні. Торік у жовтні влада закрила острів для відвідувачів на невизначений термін. Причина — загроза унікальній екосистемі: почали руйнуватися коралові рифи. На пляжі, який вміщує одночасно лише 70 людей, іноді налічувалося більше тисячі.

Острів вирішили закрити доки природа не відновиться, інакше унікальну красу Ко Тачаю було б знищено назавжди. Подібна доля може чекати на острів Пхі-Пхі — надзвичайно популярний серед туристів завдяки голлівудській стрічці «Пляж». Він наледве порається з потоком туристів, кожен з яких мріє побачити незайману красу, долучаючись водночас до її руйнування.

Отже, питання, як подорожувати та заразом мінімізувати негативний вплив, — залишається відкритим.

Влада Непалу зобов’язала кожного альпініста після сходження на Еверест виносити не лише власне, а й чуже сміття (на фото - базовий табір на шляху сходження туристів на Еверест) Фото: EPA/Balazs Mohai

Підписуйтесь на наш канал у Telegram