У 96-річному віці померла Естер Бехарано — очевидиця Голокосту, яка грала в оркестрі Аушвіцу і так урятувала своє життя

Естер Бехарано виконує пісню в стилі гіп-гоп на заході Міжнародного Аушвіцького комітету. Січень 2010 року
Естер Бехарано виконує пісню в стилі гіп-гоп на заході Міжнародного Аушвіцького комітету. Січень 2010 рокуHeribert Proepper / AP

У німецькому Гамбургу у віці 96 років померла очевидиця Голокосту Естер Бехарано. Вона відома як одна з учасниць дівчачого оркестру Аушвіцу, під звуки якого ув’язнених у концтаборі євреїв відправляли на страту.

Про це повідомляє dpa.

Бехарано померла вранці 10 липня в Єврейській лікарні Гамбурга, повідомила інформагентству членкиня ради Аушвіцького комітету Хельґа Обенс. За словами Обенс, жінка померла уві сні і «не страждала».

Бехарано народилася в грудні 1924 року в місті Саарлуї у сім’ї хаззана під іменем Лоуї. У 1941 році, коли сім’я Бехарано жила в Литві, її батьків і сестру вбили нацисти, а саму дівчину — якій тоді виповнилося 18 — ув’язнили й змушували тягати важке каміння для будівельних робіт.

Одного разу вона дізналася, що СС шукає дівчат для оркестру в Аушвіці. Її обрали однією із 40 учасниць оркестру як акордеоністку — при тому, що вона не вміла грати на інструменті. А втім, Бехарано пощастило в дитинстві опанувати піаніно; крім того, в неї був музикальний слух — тож акордеон вона опанувала швидко.

Оркестр грав тоді, коли до Аушвіцу прибували нові ув’язнені або коли євреїв у таборі відправляли на смерть. «Ми знали, що їх ведуть до газової камери, і все, що ти могла — стояти й грати», — пригадувала Бехарано в інтерв’ю Deutsche Welle у 2014 році. Ці миті, зізнавалася жінка, їй було пережити найважче.


Аушвіц був одним із найбільших нацистських концтаборів, що існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року біля польського міста Освенцима. У концтаборі вбили щонайменше 1,1 мільйона людей, більшість із яких були євреями.

Кількість жертв науковці підрахували у непрямий спосіб — вони проводили вивчення списків на депортацію та підрахунок даних про прибуття потягів із в'язнями в Освенцим. Наразі на місці концтабору розташований музей.


Зрештою, Естер перевели до концтабору для жінок — Равенсбрюк, відомому також як «Жіноче Пекло», звідки їй вдалося втекти. По завершенні Другої світової вона поїхала в Ізраїль, де розпочала кар’єру співачки, але в 1960 році повернулася з чоловіком до Німеччини і почала активістську діяльність.

Жінка публічно виступала проти праворадикального екстремізму й ксенофобії. Вона стала співзасновницею Міжнародного Аушвіцького комітету і гіп-гоп гурту Microphone Mafia, де разом зі своїми дітьми виконувала єврейські та антифашистські пісні. Діяльність Бехарано відзначили численними нагородами.

За своє життя Естер Бехарано також зазнавала критики. У 2015 році один із користувачів Facebook звинуватив її у «співучасті в масових убивствах»: мовляв, вона як учасниця оркестру Аушвіцу також була винна в стратах євреїв у концентраційних таборах. Бехарано заявила, що ці слова принижують усіх, хто пережив Аушвіц, і подала до суду.