«Мерилін у нас з'явилася майже випадково. Ми їхали в селище, де знаходяться наші собаки, і людина поставила питання: звідки беруться безпритульні собаки? Пояснюємо: люди викидають, собаки народжують. І по ліву сторону — автобусна зупинка, і вона на тій зупинці лежить. Ми показуємо: ось собака ощениться зі дня на день. Її викинули. Зупиняємося, забираємо її. Через кілька годин вона ощенилася, але не на вулиці», — розповідає волонтер Ігор Сайко.

В Україні, за даними міжнародної онлайн-платформи animal-id, на вулицях знаходиться близько 50 тисяч безпритульних тварин. Але підрахунок проводили не у всіх містах України, тому кількість може бути значно вищою. Крім волонтерів і співробітників притулків, безпритульними тваринами в містах займаються комунальні підприємства, які проводять їх відлов, вакцинацію, стерилізацію і лікування. Як працюють такі підприємства у Києві та Львові, хто ще допомагає бездомним тваринам і як зменшити їх число на вулицях — дізнавалося hromadske.

«Якщо порівняти з Європою, у Львові жахлива ситуація. А якщо з Україною в цілому — її можна розцінювати як чудесну»

Мая вже рік живе в родині. Її відловили на вулиці працівники Львівського комунального підприємства (ЛКП) «Лев», яке займається безпритульними тваринами в місті, і прилаштували в сім'ю.

Юлія, хазяйка Маї, розповідає, що спочатку в неї були побоювання, чи варто брати безпритульну тварину додому. Але співробітники підприємства сказали, що зробили собаці всі необхідні щеплення і стерилізували її. І тоді сумніви відпали.

«Коли я туди прийшла (у «Лев» — ред.), мені сподобалася команда, яка там працює. Люди так піклуються про тварин навіть краще, ніж у деяких лікарнях за людьми доглядають», — говорить Юлія. За її словами, у «Леві» індивідуальний підхід до кожної тварини.

«Іноді ми з Маєю приходимо, так вони все вибігають, вони її пам'ятають, розмовляють з нею. У неї була кличка Торнадо. Вона їм просто давала жару: багато гавкала, плакала, вони з нею носилися, тому всі її запам'ятали як активну і невгамовну», — розповідає Юлія.

Роботу «Лева» ставлять у приклад іншим містам України, адже кількість бездомних собак завдяки його зусиллям скоротилася приблизно до 400 у 2018 році (у 2016-2017 роках їх було 700-800). А в 2019-му підприємство провело перший у світі підрахунок котів — їх у Львові нарахували 5 992. На роботу з безпритульними тваринами в цьому році місто виділило підприємству 5,4 мільйона гривень.

ЛКП «Лев» працює за програмою ОСВ (з російської «отлов-стерилизация-возврат»), але підприємство, за словами його голови Оксани Кошак, також вирішило зробити максимальний акцент на адопції тварин.

«Вже з моменту відлову, коли ловець фотографує тварину, вона з'являється у нас на сайті, і відразу починає працювати процес адопції», — пояснює Оксана.

У 2019 році вдалося прилаштувати 96% тварин, тільки 14 собак повернулися на вулицю під нагляд опікунів.

«Ми суттєво скоротили кількість собак на вулицях нашого міста. Відсоток стерилізації раніше становив 7%, зараз — 50%. За ці три роки ми прилаштували майже 2 тисячі собак. Якби ми їх не прилаштовували, то у нас було б вже не 400 собак на вулиці», — каже Оксана Кошак.

Якщо тварина повертається на вулицю, її доглядає опікун, який співпрацює з підприємством. Ця людина повинна укласти угоду з підприємством, щоб отримати статус опікуна або волонтера. Після чого тварина опиняється під її наглядом.

«Вони іноді навіть надмірно опікують їх, годують, коли ми відловлюємо собачку, то це вже така... свинка на маленьких лапках, яку вже важко прилаштувати. Тому що вона залюблена, відгодована тими жителями, які її охороняють», — розповідає голова ЛКП «Лев».

За словами Оксани, у базі підприємства зараз близько 250 опікунів собак і 300 опікунів кішок.

«Всі тварини, які через нас проходять, обов'язково є в нашій базі, і всі волонтери, опікуни також є в нашій базі. Якщо ми випускаємо собаку або кота, він завжди йде під опікуна. Ми завжди тримаємо з ними зв'язок, тому що через рік ми знову відловлюємо», — розповідає Оксана Кошак.

Коли тварина потрапляє в ЛКП «Лев», її вакцинують, обробляють від бліх, кліщів і гельмінтів. Потім поміщають у карантин на 10 днів. Якщо все в порядку, і вона здорова, то йде на стерилізацію в клініку і день знаходиться в післяопераційному відділенні. 

На підприємстві діє система карток, і кожен співробітник знає, на якому етапі перебуває тварина.

«"П" означає, що тварину прилаштовують. "К" — що кінолог повинен звернути увагу на цю собачку, що йому потрібно з нею попрацювати. Червона буква "С" свідчить про те, що собачка піде на стерилізацію, її не можна сьогодні годувати», — пояснює завідувач клініки ЛКП «Лев» Андрій Пінчук.

Завідувач клініки ЛКП «Лев» Андрій Пінчук, Львів, 11 березня 2020 року
Фото:

Валентина Родзевська/hromadske

Після стерилізації тварину на 10 днів поміщають у вольєр і співробітники намагаються знайти собаці дім. 

Безпритульні коти знаходяться тут усього 5 днів. Їх приносять жителі міста та опікуни на стерилізацію. Котів співробітники підприємства теж намагаються прилаштувати. Від ідеї притулку «Лев» принципово відмовився, адже, на думку глави підприємства, це не вирішує проблему.

«На жаль, притулок на даному етапі в будь-якій частині нашої країни не є ефективним. Він приречений або на бідне існування, оскільки буде переповнений, або на евтаназію тварин для того, щоб створювати нові місця», — пояснює Кошак.

Одним із варіантів вирішення проблеми Оксана вважає роботу з дітьми. Адже якщо з дитинства виховувати гуманне ставлення до тварин, ситуація зміниться. Тому підприємство регулярно проводить такі уроки в школах. Разом зі співробітниками «Лева» до дітей їздить і Шер, собачка-візитер. Вона також потрапила на підприємство як безпритульна, але, за словами адміністратора ЛКП «Лев» Ірини Шевченко, їй планують шукати сім'ю.

«З нею займається кінолог. Для собаки, яка ходить по школах, дуже важливо бути спокійною. Ми сподіваємося, що в майбутньому діти, які підростуть, будуть розуміти, що собачка — це не іграшка, якщо її взяти в сім'ю — це відповідальність на роки», — говорить Ірина.

Незважаючи на те, що «Лев» постійно відловлює та стерилізує собак та котів, їхня кількість на вулицях зменшується повільно — люди все одно продовжують викидати тварин. 

У Львові працює єдиний великий притулок «Милосердя». У ньому знаходиться 300 собак. Співробітники намагаються прилаштовувати тварин, але їм підкидають нових.

«Останнього підкинули три тижні тому. Собака був прив'язаний до дерева з запискою, кличкою, віком. Ми його зараз відправили в ЛКП «Лев», їстерилізували, і він скоро повернеться до нас, будемо прилаштовувати», — розповідає голова притулку Наталя Кузнецова.

Крім ЛКП «Лев» і притулку, у Львові безпритульних тварин опікують і волонтери. Ігор Сайко — один з них. Уже кілька років він підбирає тварин з вулиці, прилаштовує їх і віддає на платні перетримки. Ігор прилаштував, в тому числі, і більше 60 собак, які служили в армії або поліції.

«Якось я зайшов в ЛКП до одного собаки. Там я зустрів Оксану Кошак, біля неї стояв чоловік, як зараз пам'ятаю, з такими ось очима переляканими. У нас в Україні так влаштовано, що коли собаці виповнюється вісім років, в армії або в поліції його треба списувати. Цьому чоловікові треба було забрати з військової частини 23 собаки, і він шукав по Львову, куди їх можна прилаштувати. Звичайно, 23 старі військові собаки нікому не потрібні. Я сказав, що не потрібно з ними нічого робити, я візьму їх усіх», — розповідає волонтер.

Щоб зменшити кількість безпритульних тварин, Україні необхідно перейняти досвід Європи, вважає Ігор. Адже там давно працюють програми зі стерилізації, вакцинації і реєстрації тварин.

«Я буваю в Європі, спілкуюся з волонтерами, відвідую їхні притулки. І якщо порівняти з тим, що в Європі, у Львові жахлива ситуація з безпритульними тваринами. Але водночас якщо порівняти Львів із Україною в цілому, то тут ситуацію можна розцінювати як чудесну», — пояснює Сайко.

Волонтер Ігор Сайко з собакою Мерилін, Львів, 12 березня 2020 року
Фото:

Валентина Родзевська/hromadske

«Якби КП працювало на повну, не потрібні були б притулки та волонтери»

У Києві також, як і у Львові, працює комунальне підприємство, яке займається проблемами безпритульних тварин. Київське КП також проводить відлов, стерилізацію і повернення тварин.

«Відлов проходить кожен день, плановий — з восьмої ранку; якщо собака когось покусав, тобто якась термінова заявка надійшла — протягом дня», — розповідає в. о. голови Київської міської лікарні ветеринарної медицини» Наталія Мазур.

За її словами, в місті простерилізовані близько 2 тисяч собак і 4 тисяч котів . Однак кількість тварин без щеплень невідома. КП збирається проводити моніторинг тварин вже після карантину, який ввели в Україні через коронавірус. За 2019 рік співробітникам підприємства вдалося прилаштувати в сім'ї більше тисячі тварин. На роботу з бездомними тваринами цього року місто виділило 25,4 мільйона гривень.

Наталія Мазур каже, що підприємство досить добре обладнане, в тому числі й для надання ветеринарної допомоги безпритульним тваринам.

«Я вважаю, що Київ є досить непоганим прикладом. Це місто-мільйонник, якщо порівнювати зі Львовом, у нас тут більше собак і більше проблем. Більше машин, собаки частіше потрапляють під них і частіше потребують допомоги», — пояснює Наталія.

Керівниця громадського зоозахисного проекту Adopt.ua Юлія Ставінська каже, що тварин у місті могло б бути набагато більше, якби не зусилля волонтерів та інших небайдужих людей. Вони стерилізують бездомних тварин за свій рахунок і намагаються самі прилаштувати їх.

«До нас регулярно надходять скарги на цю службу («Зоодопомога», служба КП з відлову — ред.) від людей, які зверталися за екстреною допомогою, або за відловом і стерилізацією безпритульних тварин, і отримували відмову з різних причин, найчастіше говорили, що немає транспорту», — говорить Юлія.

У столиці працюють чотири великі притулки, один з яких — муніципальний. У ньому живуть 450 собак і 50 кішок. За словами Наталії Мазур, до притулку потрапляють тварини, які покусали когось і не можуть залишатися на вулиці, тому що можуть бути небезпечними для людей.

«У притулок також надходять тварини з травмами, наприклад, собака без лапи. Такі тварини потребують постійного ветеринарному нагляду. Таких ми переміщаємо в притулок, але в будь-якому випадку намагаємося їх прилаштувати», — каже Наталія Мазур.

Найбільшим притулком у Києві і в Україні є «Сіріус», там живуть близько 2 з половиною тисяч тварин. Глава «Сіріуса» Олександра Мезинова розповідає, що майже щодня біля воріт з'являються нові покинуті тварини. Минулого року притулок знайшов будинок для 800 тварин. Але водночас до «Сіріуса» потрапило близько 900 «новеньких».

Глава притулку «Сіріус» Олександра Мезинова з собаками, Київська область, 15 березня 2020 року
Фото:

Валентина Родзевська/hromadske

Пес Тоша живе в притулку вже рік. Господарі привезли його після того, як собаку збила машина, і в нього відмовили задні лапи.

«Для нього наша спонсор придбала коляску. Це вже друга коляска, перша, на жаль, розвалилася. Він у нас гонщик, ганяє по всьому притулку дуже швидко, тому вони довго не витримують», — розповідає Олександра.

Вона вважає, що якби київське комунальне підприємство проводило достатньо інформаційних заходів для населення, кількість догхантерів і безпритульних тварин зменшилась би.

Водночас Наталія Мазур каже, що КП щорічно запускає соціальну рекламу в місті, а в школах проводять заходи для дітей.

«У школі з нашими партнерами ми проводимо уроки біоетики, затверджені Департаментом освіти. Беремо участь у зоофестах, де ми розповідаємо про себе і популяризуємо чіпування та реєстрацію домашніх тварин, щоб вони не губилися. Буває, що помирають люди, ми зустрічаємося з поліцією і забираємо тварин», — каже Мазур.

Голова «Сіріуса» говорить, що ситуація з часом змінюється, але глобального результату немає.

«Якби вони працювали на повну, не було б ні мого такого величезного притулку та інших притулків. Не було б волонтерів, які просто витягують ноги, всі в боргах, і беруть на себе тварин», — зазначає Мезінова.

У вихідні в «Сіріус» приїжджає багато волонтерів. Вони допомагають співробітникам: годують тварин, грають з ними.

Головне завдання волонтерів — соціалізація тварин. Оля — одна з таких волонтерок, їздить в «Сіріус» уже 5 років.

«Мене попросили привезти до притулку двох цуценят. І ось я їжджу сюди вже 5 рік. Окрім них, у мене почали з'являтися інші, кого я побачила, їхні оченята так дивилися на мене... Звичайно, хочеться допомагати всім, прилаштовувати всіх», — розповідає волонтерка.

Оля каже, що цурається державних організацій, коли йдеться про тварин, оскільки в неї вже був негативний досвід із київським КП.

«Ми виявили одну божевільну, у неї в цій комунальній кімнатці жили величезні собаки, яких вона прив'язувала до батареї, і про їхнє існування навіть ніхто не знав. Звісно, собаки не були стерилізовані, одна з її собак народила багато цуценят, і цих цуценят їли великі собаки. Весь цей вереск, галас привів до того, що туди почав приходити дільничний. Він прийшов, ну відкрили-не відкрили — і пішов. Ми почали смикати КП. КП все що зробило — це один раз прийшло і залишило їй листа, і все», — каже дівчина.

Собаки у притулку «Сіріус» в Київській області, 15 березня 2020 року
Фото:

Валентина Родзевська/hromadske

На думку волонтерів, вирішити проблему з безпритульними тваринами можна за допомогою налагодженої роботи комунальних підприємств, а також відповідального ставлення людей, реєстрації тварин та їх стерилізації.

«Дуже важливо ухвалити закон про обов'язкове чіпування домашніх тварин — лише так буде можливість ідентифікації тих, хто опинився на вулиці. І тільки в цьому випадку господарів можна буде притягнути до відповідальності», — зазначає Юлія Ставінська.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Співавторка: Валентина Родзевська
Поділитись: