У Києві затримали хакера, який викрадав бази даних українських банків і продавав їх спецслужбам рф

Про це повідомляє Служба безпеки України.

За даними слідства, хакер створював спеціалізоване шкідливе програмне забезпечення, щоб отримати незаконний доступ до баз даних.

Він розповсюджував шкідливе забезпечення через електронні пошти банків та підприємств, завдяки чому отримував віддалений доступ до їхніх систем. Бази даних хакер передавав на анонімні інтернет-платформи, якими керували спецслужби росії.

Під час обшуків удома в чоловіка виявили комп'ютерну техніку, банківські картки та мобільні телефони. Наразі йому повідомили підозру у створенні та розповсюдженні шкідливих програмних засобів (ч. 1 ст. 361-1 ККУ). Йому загрожує штраф від 34 тисяч до 68 тисяч грн або виправні роботи до 2 років чи позбавлення волі до 3 років.

Основні правила кібербезпеки

Якщо ви отримали підозрілий лист чи повідомлення від невідомого відправника, фахівці радять не починати листування, не пересилати повідомлення колегам, не відкривати вкладені файли й не переходити за посиланням.

Натомість варто звернути увагу на правильність написання поштової адреси в полі «від кого» і тексту повідомлення: наявність помилок може бути ознакою фішингу.

Що ще варто зробити:

• встановити надійні паролі й не розголошувати їх;
• використовувати різні паролі для різних облікових записів;
• не зберігати паролі в браузері;
• посилювати захист двофакторною автентифікацією (якщо це можливо);
• використовувати офіційне ПЗ, яке підтримується виробником;
• завантажувати ПЗ із надійних джерел;
• своєчасно встановлювати на пристрої всі оновлення безпеки;
• не нехтувати антивірусним захистом;
• звертати увагу на наявність на вебсторінці ознаки захищеного з’єднання (замок в адресному рядку браузера);
• звертати увагу на правильність написання адреси сайту — різниця між оригіналом та підробкою може бути лише в одній літері;
• звертати увагу на зовнішній вигляд вебсторінки: якщо щось викликає підозру — в жодному разі не вводьте свої облікові дані та/або дані платіжної картки;
• перевіряти антивірусом будь-які файли та посилання з підозрілих повідомлень перед використанням;
• перевіряти перед надсиланням листа або повідомлення імена адресатів для уникнення ризику розголошення конфіденційних даних;
• не розголошувати тимчасові паролі та коди підтвердження з sms, push-повідомлень чи повідомлень у месенджерах, а також pin- та cvv2/cvc2-коди платіжних карток — це конфіденційна інформація;
• створювати резервні копії важливих файлів;
• перевіряти дані про себе в різних реєстрах, зокрема щодо боргів, судових засідань тощо;
• звертати увагу та контролювати, які дані (про себе, своє оточення, свій дім або свою роботу), кому, навіщо і де ви повідомляєте, публікуєте або надсилаєте.