У М’янмі провели військовий парад за участі заступника міністра оборони РФ. Того ж дня в країні вбили десятки людей

Про прибуття Фоміна у М’янму повідомило російське інформагентство ТАСС із посиланням на представників російського Міноборони.

Після параду Фомін зустрівся з лідером військової хунти М’янми Мін Аун Хлайном. Під час перемовин російський чиновник назвав М’янму «надійним союзником і стратегічним партнером» РФ у Азії. Своєю чергою, Хлайн назвав Росію «справжнім другом».

Окрім Фоміна, на військовому параді у М’янмі були присутні представники Китаю, Індії, Пакистану, Бангладеш, В’єтнаму, Лаосу й Таїланду, але лише на рівні військових аташе — як це було й на попередніх заходах, зазначає японське видання Nikkei.

У Міноборони РФ рішення спрямувати заступника міністра пояснили кроком у відповідь на відвідування Мін Аун Хлайном параду перемоги в Москві. Водночас західні країни, які не визнають факт перевороту у М’янмі, запрошення на парад проігнорували.

Того ж дня, 27 березня, в країні відбулися чергові масові протести проти військового перевороту, в яких загинули десятки людей. Інформагентство AFP нарахувало щонайменше 19 загиблих, Reuters говорить про 91 жертву, зокрема про одну дитину.

Загалом від початку протестів проти військової хунти у М'янмі нарахували принаймні 328 загиблих, повідомляє Associated Press із посиланням на дані незалежної Асоціації допомоги політв'язням країни.

Що сталось у М'янмі?

Там військові 1 лютого влаштували державний переворот. Вони відсторонили від влади та затримали лідерку керівної партії «Національна ліга за демократію» Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців. Військові заявили, що затримання стали відповіддю на «фальсифікацію» парламентських виборів, які відбулися в країні в листопаді 2020 року.

Влада в М'янмі перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлайна. Раніше він погрожував скасувати Конституцію, якщо «закони не будуть виконуватися». Тоді військові заперечували, що головнокомандувач погрожував влаштувати державний переворот.

3 лютого Аун Сан Су Чжі звинуватили в незаконному зберіганні рацій удома, а пізніше — у нібито порушенні закону про ліквідацію надзвичайних ситуацій. А президента країни Віна М'їна звинувачують у «порушенні карантину». Обох посадовців затримали військові.

Після держперевороту в країні спалахнули масштабні протести проти влади військових. Поліція, своєю чергою, вдалася до жорстких розгонів протестувальників. Правозахисні організації та міжнародна спільнота загалом засудили дії військових, а низка країн ввела проти них санкції. Хоча деякі країни, як-от Китай і Росія, заявили про підтримку влади Мін Аун Хлайна.