«У нас квиток в один кінець». Чи буде демобілізація і коли
«Що робити з людьми, які вже два роки воюють безупинно?» — питання, яке нарешті дозріло до публічного пошуку рішень військово-політичним керівництвом країни.
Президент вимагає комплексного плану, а в Раді готують великий законопроєкт, що стосуватиметься як мобілізації, так і демобілізації.
У різних містах тим часом тривають акції протесту родичів військовослужбовців, які воюють із першого дня великої війни. Через критичну втому воїнів рідні вимагають права демобілізації після 18 місяців служби.
Чи є передумови до такого рішення? Які готують зміни? Хто втратить відстрочку, а хто отримає додаткове право на демобілізацію? У якому стані військові? Що говорять експерти? Усе це — у матеріалі hromadske.
«Хлопці просять Бога, щоб їх поранило, аби тільки відпочити»
«Не можуть одні й ті самі стояти на позиціях і воювати, хлопцям треба відпочивати. Ми дали дуже тривалий час, щоб підготувались інші», —каже в розмові з hromadske 25-річний Грізлі.
Позивний відповідає його кремезній статурі. Та до мітингу на майдані він долучається на електроскутері для людей з інвалідністю. Молодий Грізлі втратив на фронті обидві ноги. І тепер разом із дружинами й матерями військових, які воюють уже понад півтора року, вимагає визначених термінів демобілізації. На полі бою нині його брат і десятки побратимів. Каже, вони втомились.
«Моя позиція полягає в тому, що мають бути терміни: щоб хлопці розуміли, що за цей термін вони мають зробити все», — ділиться Грізлі.
На майдані дощить. Попри пронизливий вітер, жінки тримають плакати й скандують: «Настав час інших».
Літній чоловік проходить повз і запитує: «Може, треба вимагати ротацій, а не демобілізації?». Комусь вимоги про демобілізацію після півтора року служби, здаються нереальними в умовах війни, хтось протести сприймає за провокацію. Для рідних же це — крик душі.
«Ця вимога не про те, що треба всім скласти лапки й піти з фронту. Багато хто з військових за власним бажанням не скористається цим правом [демобілізуватись — ред.], але воно має в них бути! Наявність правового визначення термінів служби надає самим військовим і їхнім сім’ям точку опори», — каже одна з учасниць Катерина Цвігун.
Про це не заведено говорити, але бойова втома подекуди сягає критичного рівня, зізнаються дружини й самі військові.
«Якщо військовий задумується про СЗЧ [самовільне залишення військової частини — ред.], це вже ненормально, розумієте? А він про це вже думає. Йому це болить, і мотивації вже майже не лишилось… Ротацій не було. За майже два роки була перша відпустка — 10 днів», — розповідає hromadske Юлія Корнієнко, чоловік якої нині на Донецькому напрямку.
Мені вдалося поспілкуватись і з військовим, який зараз на передовій.
«Ми під Бахмутом із січня, відколи вийшли сюди на бойове. Відтоді нас не відпускають, заміни немає. Кажуть: “Усі недосвідчені”. А де ж, кажу, ті досвідчені візьмуться?! Із нас, “перших”, уже й так майже нікого не лишилось: хто поранений, хто загинув. Звісно, всі виснажені. У нас, виходить, квиток в один кінець. Ти сюди зайшов, а назад їдь тільки “двохсотим” або “трьохсотим”. Виходів звідси дуже мало», — каже військовий, який побажав лишитись анонімним.
«Кожен морально вже вигорає. Доходить до того, що навіть деякі хлопці просять Бога, щоб їх поранило, аби тільки вони могли відпочити. Бо вони стоять по 8–9 місяців на позиції», —додає Грізлі.
Ми поки що не знаємо глибину проблеми
Рідні військовослужбовців зібрали підписи й направили звернення до Ставки верховного головнокомандувача. Для тих, хто воює з перших днів, просять визначити чіткі терміни служби з подальшим проведенням демобілізації.
«Припущення, що досвідчені воїни через 20 місяців активних бойових дій залишаються вмотивованими та мають фізичний і психологічний ресурс для продовження військової служби, є помилковим», — йдеться в листі, що є у розпорядженні hromadske.
Демобілізації та ротації стосувалося й останнє засідання Ставки верховного головнокомандувача. На ньому президент доручив головнокомандувачу Збройних сил, Генштабу й Міноборони підготувати комплексні рішення вже цього тижня.
Поки що зійшлися на тому, що після закінчення терміну служби мають бути демобілізовані строковики.
«Що стосується мобілізації людей, які проходили строкову службу, то президент попросив, і військові погодилися, що найближчим часом ці люди будуть демобілізовані. Цей процес відбудеться, і ми розуміємо, скільки їх», —заявив секретар РНБО Олексій Данілов.
Відповідно до чинного законодавства, демобілізація під час воєнного стану відбувається на підставі указу президента.
Чи є передумови для такого рішення до кінця війни — невідомо, адже все впирається в нестачу мобілізаційного резерву. До того ж реальних потреб Збройних сил у поповненні особового складу зараз точно не знає ніхто, каже в коментарі hromadske військовий експерт Сергій Згурець.
«Це те, що лежить у зоні відповідальності Генерального штабу. Певним чином ці проблеми були озвучені у відомій колонці Залужного, де він говорив, зокрема, про створення умов, аби призивати більше людей до Збройних сил. Але якщо говорити коротко — експерти й суспільство поки що не знають глибину проблеми, яка стоїть перед Збройними силами», — зазначає Згурець.
Водночас, визнає експерт, бойова втома військових справді сягає рекордних показників.
«Ми зараз говоримо про показники, які виходять за межі всіх усталених воєнних практик. Для американської армії під час війни у В’єтнамі 12 місяців вважалося надзвичайно складним і надто тривалим [терміном] для бойового навантаження. Тому що це породжувало купу посттравматичних синдромів», — каже військовий експерт.
«Тобто бойова втома — це показник, який теж має бути врахований у роботі бойових підрозділів. Деякі з них мають можливість проводити ротації всередині: хтось, умовно, — на першій лінії, хтось — на другій або третій здійснює підготовку або кілька днів відпочиває. Але насправді ці показники — понад 12 місяців — чесно кажучи, вже виглядають рекордними, як порівняти з іншими конфліктами або війнами».
У Верховній Раді готують зміни
Тим часом у парламенті депутати всіх фракцій готують великий законопроєкт, який має змінити правила мобілізації та, власне, демобілізації. Зокрема, для деяких категорій планують додати нові підстави для звільнення, а інших навпаки — позбавити відстрочки.
Згідно із запропонованими змінами, право на демобілізацію можуть отримати:
- військовослужбовці з інвалідністю I та II групи;
- ті, хто повернувся з полону;
- іноземці та люди без громадянства — за власним бажанням;
- курсантки — у зв’язку з достроковим розірванням контракту;
- військовослужбовці, які є усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ними.
Водночас права на відстрочку пропонують позбавити:
- здобувачів другої, третьої передвищої або вищої освіти;
- військовозобов’язаних, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю III групи.
Також ідеться про те, щоби звузити коло військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку щодо догляду за людиною з інвалідністю І та II групи. Таке право хочуть залишити тільки щодо догляду дітей, батьків або батьків чоловіка/дружини.
Та як бути з людьми, які вже два роки воюють без заміни, — питання поки що без відповіді, каже голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Нині народні обранці чекають відповіді від військового керівництва. Мають відбутися консультації з Міноборони та Генштабом. А до того — говорити про щось зарано.
«Деталі краще розповідати, коли ми вже на комітеті сформулюємо якусь редакцію, аби непідтверджені чутки не розносилися країною. Бо зараз це питання дуже чутливе, і ідея не завжди втілюється в законі», — каже Арахамія.
Він прогнозує, що закон, який врегулює питання мобілізації та демобілізації, Верховна Рада може ухвалити до кінця року.
Хто нині має право на відстрочку
Підставами, які дозволяють звільнитися зі служби під час воєнного стану, нині є: стан здоров’я, досягнення 60-річного віку, набрання чинності обвинувального вироку суду щодо військового, а також низка сімейних обставин.
Детальний перелік описаний у 26 статті Закону «Про військовий обов'язок і військову службу».
Із липня демобілізуватися мають право й військовослужбовці, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій.
«Якщо, наприклад, один із двох синів (або батько) у родині вже загинув під час виконання бойових обов'язків, — звісно, інший член родини звільняється від мобілізації. Теж часто постає питання, чи звільняються, наприклад, двоюрідний брат або дядько? Ні. Тільки близький родич», — каже в коментарі hromadske адвокатка, кандидатка наук і кураторка волонтерського руху «Адвокати ЗСУ» Євгенія Рябека.
За її словами, одне з найпоширеніших нині питань серед військових у волонтерському русі — консультація щодо отримання відстрочки для догляду за людиною з інвалідністю.
«Сьогодні дуже багато таких запитів. Тут особливу увагу звертаємо на те, що зараз замало просто висновку лікаря про те, що людина з інвалідністю потребує саме вашого догляду. Це має бути висновок саме МСЕК», — наголошує юристка.
Євгенія Рябека додає, що всі законні підстави до звільнення з лав Збройних сил є добровільними. Водночас передумов до визначення строків демобілізації під час війни вона поки що не бачить. На її думку, це суперечитиме обороні країни.
«Коли ми не мали воєнного стану, процес демобілізації був окреслений, в принципі, достатньо чітко, були певні строки контракту. Зараз треба зрозуміти, чи узагалі існує така можливість [демобілізації після певного терміну — ред.]. А це бачить лише Генеральний штаб і Міністерство оборони», —підсумовує вона.
- Поділитися: