Міністерство охорони здоров’я через неофіційний канал відомства розіслало ілюстрації про карантин, в яких вбачають ґендерні стереотипи.

Так, постери 3 та 4 травня оприлюднили у Telegram-каналі «Коронавірус_інфо».

На одній з картинок, стилізованій під листівку української художниці Євгенії Гапчинської, зображена жінка в масці, рукавичках та зі шваброю і напис: «Дезінфікую оселю, роблю вологе прибирання щодня».

На іншій — чоловік, який сидить за ноутбуком, у білій сорочці. На зображенні написано: «Нарешті є час закінчити онлайн-курси».

Цей канал є волонтерським проєктом про коронавірус в Україні, верифікованим МОЗ. Поширені зображення, де помітили сексизм, «підписані» відомством та Інститутом когнітивного моделювання.

У коментарі кампанії проти сексизму «Повага» інфографіки прокоментувала доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини Тамара Марценюк. Вона зазначила, що попри позитивну мету соціальної реклами, ілюстрації пропагують поширені гендерні стереотипи.

«Прикро, але зображення саме жінки як такої, яка здійснює вологе прибирання, а чоловіка, який у той час займається онлайн навчанням — це усталені гендерні стереотипи, які варто було б підважувати, а не поширювати», — пояснила експертка.

За її словами, в українському суспільстві жінки зіштовхуються з подвійним навантаженням, адже окрім оплачуваної праці здійснюють непропорційно велику частку неоплачуваної хатньої й доглядової праці.

«Відповідно через брак такого ресурсу як час жінки зазвичай не можуть собі дозволити проходити онлайн-курси й займатися самоосвітою. А ця соціальна реклама якраз підтримує такий несправедливий розподіл гендерних ролей, замість того, аби, навпаки, використати карантин як можливість зазначити, що у скрутний час варто підтримувати одні одних і справедливо розподіляти хатню роботою», — додала Марценюк.

На думку експертки, державні органи повинні дотримуватися міжнародних зобов’язань України й вітчизняного законодавства: «Від креативної соціальної реклами хочеться розмаїтих нестереотипних ідей, а не відтворення сексизму».

Зі свого боку, координаторка кампанії «Жінки проти пандемії» Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу також вказує, що такі малюнки транслюють ґендерні стереотипи та є вкрай недоречними щодо тих умов, в яких через пандемію опинилися жінки.

«Традиційно, історично, як ми не назвемо, але саме на жінок збільшилося навантаження з хатньої праці, догляду за літніми батьками, онлайн-навчання дітей тощо. В умовах карантину більшість родин вимушена була обирати, хто поступиться своєю роботою заради родини. І якщо «традиційно» жінки отримували меншу зарплату, то під час економічної кризи родина ухвалюватиме рішення про збереження вищого доходу, а отже, найчастіше жінкам доведеться переходити на «гнучкіший графік» або й узагалі звільнятися», — зауважила експертка.

Поділитись: