У селі на Вінниччині немає газу, але є субсидія «живими грошима»

Село без газу

Село Котюжани — майже за 100 кілометрів від обласного центру, Вінниці. У ньому мешкає тисяча осіб. У селі немає централізованого підведення газу.

«Люди звикли так жити. Вони і не знають, яка це цивілізація — газ», — каже Громадському сільський голова Микола Арнаут. Він на своїй посаді вже 29 років.

У сільському клубі та школі для опалення приміщень голова обрав альтернативні методи.

«У клубі ми встановили теплогенератор. Він працює на дровах і дає тепло тільки тоді, коли нам треба. Наприклад, ми знаємо, що в нас будуть збори. І за 4-6 годин запускаємо цей теплогенератор, і він жене гаряче повітря», — каже Микола Арнаут.

У школі котел працює на дровах і солом’яних палетах, які виробляють у сусідньому селі.

Котюжанці ж опалюють свої будинки переважно дровами. Від вугілля відмовилися, коли на сході у 2014 році почалася війна. Щосезону, каже мешканка Котюжан Тамара, потрібно закупити машину дров — приблизно шість кубометрів.

«Дрова я закупила ще минулого року, і вони вже закінчуються. Можливо, на місяць або півтора ще вистачить», — розповідає жінка.

Тамара живе в невеликому будинку. Щоб у ньому було тепло, щодня потрібно розпалювати піч і декілька разів підкладати до неї дрова. Господиня каже, що це не важко.

Інша мешканка Котюжан, Лідія, навпаки нарікає, що дрова вже закінчуються, і потрібно закуповувати знову. А ще — знайти людину, яка б їх могла привезти та порубати. З мінімальною пенсією це непросто. Частково рятує субсидія.

Із субсидією на руки

«Монетизація субсидій, яку зараз уряд намагається запустити, діє у нас у селі роками. Людям дають — кому три, кому чотири тисячі. І жодних проблем із цим не виникає», — розповідає сільський голова.

Щоб селяни могли закуповувати дрова для опалення та скраплений газ для приготування їжі, держава виплачує їм субсидію «живими грошима». Напередодні опалювального сезону готівку кожному селянину приносить листоноша.

Для таких як Лідія, яка має мінімальну пенсію, — це більше чотирьох тисяч гривень. А Тамара, в якої пенсія три з половиною тисячі гривень, отримує вдвічі меншу субсидію.

«Минулого року близько двохсот мешканців Котюжан, які користуються пічним опаленням, отримали субсидію загалом на суму 479 тисяч», — розповідає землеупорядниця Марія П’ясецька. Це вона у сільській раді займається оформленням субсидійної допомоги.

Жінка пояснює, що селяни самостійно розпоряджаються коштами, які їм дає уряд на закупівлю дров. Лише від них залежить, чим і як вони опалюватимуть свої будинки. Це підтверджують і решта мешканців села.

«Ці гроші — лише на дрова, навіть мови немає. Бо скласти з пенсії на них неможливо», — каже котюжанка Ніна. Торік вона отримала 4 тисячі 200 гривень субсидії.

Інша ж мешканка села, Ганна, каже, що гроші їй потрібні для того, щоб купити ліки. А дрова для опалення будинку, розповідає жінка, вона збирає в лісі неподалік села.

«Більшість грошей іде на медикаменти — від серця, тиску, астми. У мене інгалятор коштує 490 гривень, а місячна пенсія — 1470».

Зі скрапленим газом ситуація дещо інакша. Люди приходять на заправку із власними балонами і заправляють їх на скільки вистачає коштів.

Готівка заохотить економити

Перейти на виплату субсидій, за якої громадяни отримують живі гроші, а не знижки на оплату комунальних послуг, Міністерство соціальної політики планувало давно. Спочатку це мала бути лише безготівкова форма виплати, коли субсидіантам нараховують кошти на персональний рахунок в Ощадбанку. З нього автоматично щомісяця списуються гроші за платіжками компаній, які постачають комунальні послуги. Зекономлені кошти переходять з одного місяця на наступний, а вже у травні їх можна буде отримати готівкою.

У середині січня уряд вирішив запровадити ще одну форму монетизації субсидій — готівкову. Пенсіонерам вона надходитиме разом із пенсією, решті ж кошти перерахують через переказ «Ощадбанку» — «Швидка копійка». Монетизація субсидій охопить понад 4 мільйони українців, які отримували субсидію торік.

Така подвійна система існуватиме з березня до травня, щоб з’ясувати, яка форма ефективніша.

Голова київського ОСББ «Мотор» Вікторія Погорєлова зазначає, що монетизацію субсидій потрібно було запровадити ще минулого століття. І вона не спричинила б кризу платежів за комунальні послуги. Це, власне, підтверджує і приклад Котюжан.

«Людина сама зможе розпоряджатися зекономленими коштами, і це мотивуватиме її заощаджувати більше», — каже Громадському Погорєлова.

Гроші, які залишаться, можна натомість використати на енергоефективні заходи в багатоквартирному будинку. Наприклад, утеплити його.

Про це говорить Громадському і Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА».

«Основна вигода для отримувачів субсидій від монетизації — це можливість регулювати своє споживання. Що менше споживаєш, то більше економиш і, відповідно, більше вільних коштів, які можна використати на власний розсуд».

Але основне, зазначає експертка, це те, що субсидіанти, які сьогодні споживають вдвічі більше енергоресурсів, ніж ті, хто не отримує субсидії, почнуть задумуватися про економію енергоресурсів та шукати шляхи для заощадження.

У Котюжанах селяни розповідають, що заощадити з їхньої субсидії майже неможливо, але принаймні вони відповідальні за кошти, які отримують від держави, і знають, що лише від них залежить температура повітря у власному будинку.