Цього року кількість жінок та дівчат по всьому світу, які страждають від сучасного рабства, досягла критичних 29 мільйонів. Одна зі 130 жінок у світі перебуває у примусовому шлюбі, борговій кабалі або домашньому рабстві.

Про це відзвітувала співзасновниця антирабовласницької організації Walk Free Грейс Форрест під час свого виступу в ООН, пише AP.

Щороку Walk Free готують звіти про рівень рабства у різних країнах та програми боротьби з ним. Організація визначає сучасне рабство «як систематичне позбавлення людини свободи, коли одна людина використовує іншу для особистої або фінансової вигоди».

За словами Форрест, нині у рабстві перебуває більше людей, ніж будь-коли. Найбільше від нього потерпають жінки. Від зачаття і впродовж життя шанси будь-якої жінки потрапити у залежність від іншої людини тільки збільшуються.

Як зазначають у звіті Walk Free, жінки становлять 99% всіх жертв сексуальної експлуатації, 84% всіх жертв примусового шлюбу і 58% всіх жертв примусової праці. Водночас «обличчя» сучасного рабства радикально змінилося. 

«Ми спостерігаємо нормалізацію експлуатації в нашій економіці в транснаціональних ланцюгах постачання, а також у міграції. Найбільш уразливі категорії людей стикнулися зі ще більшим рабством через COVID-19», ㅡ сказала Грейс Форрест.

Однак 29 мільйонів ㅡ це неповна оцінка кількості жінок, які стали жертвами рабства, адже вона не враховує примусових шлюбів та випадків експлуатації, які сталися під час пандемії.

Що з цим планують робити?

Організація Walk Free та програма ООН «Кожна жінка, кожна дитина» запускають глобальну кампанію, яка працюватиме над викоріненням сучасного рабства. Так, в організаціях вимагатимуть покласти край дитячим та примусовим шлюбам від урядів 136 країн, де вони не криміналізовані.

Також в ООН та Walk Free закликають транснаціональні корпорації до прозорості та підзвітності, а країни ㅡ усунути легальні системи експлуатації людей, такі як кафала.

Кафала («система спонсорства») ㅡ легальна система для контролю працівників-мігрантів. Вона передбачає, що в кожного трудового мігранта має бути спонсор (зазвичай це працедавець), який відповідатиме за його статус та візу. Така система створює можливості експлуатації робітників, адже працедавці відбирають документи у мігрантів. Юридичні шанси відстояти свої права у цій системі мізерні. Кафала практикується в основному в країнах Персидської затоки.

Поділитись: