Проект італійських художників «Ne Altra Ne Questa» в італійському павільйоні, Венеція, Італія, 7 травня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/ANDREA MEROLA

9 травня. Над Красною площею у Москві пролітають літаки-учасники параду з нагоди «Дня перемоги». У той же час над Венецією в межах 58-ої бієнале пролетить український літак АН-225 «Мрія». Він стане музеєм-архівом на крилах: на борту буде перелік з іменами усіх сучасних митців/мисткинь України. За ідеєю кураторів, «Мрія» кине тінь на павільйони інших держав.

Куратори павільйону — Відкрита група. Вони стали переможцями національного конкурсу. Про скандал після їхнього обрання Громадське писало раніше.

Український павільйон розташований в Арсенале — колишньому військовому складі, неподалік Джардіні — головної дислокації національних павільйонів.

Крім українського, в Арсенале розміщені китайський, чилійський, грузинський та багато інших павільйонів. Це вперше українські представники покажуть свої роботи на одній з головних локацій бієнале.

Якщо у вас немає можливості поїхати до Венеції, то читайте далі, що покажуть у павільйонах інших країн та які головні теми цьогорічної бієнале.

На фото в instagram бієнале — салон найбільшого в світі транспортного літака АН-225 «Мрія».

Тілесне й гендер

Центральна виставка у головному павільйоні називається «Щоб ви жили в часи змін». Її куратор — Ральф Ругофф. Серед інших там буде представлена робота української художниці Жанни Кадирової.

Крім цієї виставки, на бієнале діятимуть 90 національних павільйонів.

Однією із найпопулярніших тем серед учасників стала тема тілесного та гендеру. Наприклад, художники Барбара Вагнер та Бенджамін де Бурка в одній залі бразильського павільйону покажуть відеороботу Swinguerra,  а в іншій — фотографії її учасників. Проект розповідає про молодіжний танцювальний рух swinguerra, який зародився у бразильському місті Ресіфі.

За словами куратора павільйону Габріеля Переса-Барейро, переважно чорні тіла учасників проекту, гендерні межі яких розмиті, є в центрі сучасних суперечок про права людини та саморепрезентації. Проект Swinguerra показує панораму сучасної бразильської культури в момент політичного і соціального напруження.

Художниці з Південної Кореї намагаються своїми роботами підважити усталені погляди на гендер. Вони проводять дослідження і намагаються переглянути історію Кореї та південно-східної Азіїї через призму гендерного розмаїття. В експозиції представлять відеороботи з голосами жінок, які були маргіналізовані протягом панування чоловікоорієнтованого розуміння історії. 

Невизначеність

Ще одна актуальна тема цьогорічного бієнале — невизначеність та розмиті кордони.

У бельгійському павільйоні представлять проект Mondo Cane. Ідея виставки походить від однойменного італійського фільму 60-х, який складався з ніяк не пов’язаних між собою сцен і відеозмальовок. Художники Йос де Грюйтер і Гаральд Тіс створили автоматизованих ляльок, які виконують звичні для фламандців побутові дії, наприклад, пораються по господарству. Однак поряд зі звичним світом існує світ паралельний: із зомбі, проклятими, поетами, вигнанцями. Хоча ці два світи співіснують в одному просторі, виникає враження, що вони не здогадуються про існування один одного.

Це, мабуть картина, яка буде висіти поруч.

Частиною проекту став сайт, де натискаючи на зображення прапора країни, можна подивитися відео із YouTube сегменту тієї країни (України, на жаль, немає, однак можна подивитися новорічне привітання президента Білорусі).

Італійський павільйон стане віртуальним лабіринтом. Проект «Neither Nor» («Ні, … ні») куратора Мілована Фарронато поєднає роботи кількох італійських художників. Це віртуальна інтерактивна серія справді існуючих або метафоричних лабіринтів: Кретто ді Джібеліна художника Альберто Буррі, руїни Помпеїв, архітектура Джанкарло де Карло в Урбіно та інші. Ідея лабіринту — спосіб показати складну і заплутану дійсність, яка у той же час обумовлена чіткими правилами.

Екологія

У час, коли навіть школярі виходять на акції за збереження довкілля, мистецтво не стоїть осторонь. Наприклад, японський павільйон на бієнале та проект Космічні Яйця («Cosmo-Eggs») куратора Хіроюку Хатторі. Основна ідея — співіснування людини і природи. Назва проекту пов’язана із поширеними міфами про походження людини і всього не-людського із космічних яєць. За словами куратора проекту Японський архіпелаг дуже часто потерпає від природних катаклізмів. Однак до цього додається і вплив діяльності людини. Він згадує катастрофу 2011 року, коли землетрус спричинив аварію на атомній станції у Фукусімі, і ставить риторичне запитання про вплив діяльності людини на навколишнє середовище.

Революція

Нещодавні революційні події у Вірменії стали основою павільйону цієї країни. Це низка відео та артефактів з подій 2018 року. За ідеєю, виставка має реконструювати революційні події в уяві глядача, показати емоції учасників та відтворити місця революції.

Офіційне відкриття заплановане на 8 травня. Для звичайних глядачів павільйони відкриються вже 11 травня. Діятиме бієнале до листопада 2019 року.

Поділитись: