Ефект доміно: чи стануть відставки міністрів у Великій Британії загрозою для Brexit?

Хвиля відставок накрила британський уряд. Уранці 15 листопада про свою відставку заявив міністр Великої Британії у справах Brexit Домінік Рааб. За годину про те, що залишає посаду, оголосила міністерка праці та пенсій Естер Маквей. У Лондоні всерйоз говорять про інші можливі втрати уряду. А консервативні депутати парламенту взагалі хочуть проголосувати за недовіру уряду прем’єрки Терези Мей. Усе це — через невдоволення угодою щодо виходу Великої Британії з ЄС. До Brexit залишається менш ніж півроку, і саме ця угода повинна нарешті прояснити, як він виглядатиме на практиці.

Подаючи заяву про відставку, Домінік Рааб заявив: він «не може у здоровому глузді» підтримати проект угоди про Brexit. Цей проект протягом п’яти годин 14 листопада прем’єрка Тереза Мей обговорювала з членами уряду. Виглядало, що вони її підтримали, та вже за кілька годин деякі міністри вирішили відхреститися від угоди.

Раніше угоду затвердили в перемовинах з Європейським Союзом, які просувалися дуже складно й тривали близько двох років.

Текст домовленості на 585 сторінках розмістили на сайті Європейської Комісії. Цей документ ― компроміс, на який довелося піти від початку радикально налаштованим прибічникам Brexit. Після згоди британського уряду його має затвердити ще й парламент. А 25 листопада угоду про Brexit повинні офіційно схвалити ЄС і Велика Британія на саміті.

Утім, якщо парламент проголосує проти проекту чи навіть підтримає вотум недовіри Мей, а також якщо хвиля відставок ширитиметься, під загрозою опиниться й цей вистражданий документ, а отже й сам Brexit у попередньо заплановані терміни.

Угода не є досконалою, це визнають і в Брюсселі, і в Лондоні. «Від самого початку в нас не було сумнівів, що Brexit ― це програшна для обох сторін ситуація, ―прокоментував президент Європейської Ради Дональд Туск. ― На перемовинах ми лише спробували зменшити втрати».

Тереза Мей у відповідь на критику угоди заявила, що це єдиний варіант, «найменше зло», ― а якщо британські політики його відхилять, вихід з ЄС може відбутися без угоди, а то й взагалі не відбутися.

Хто й чому невдоволений угодою?

Цією угодою невдоволені всі, каже Громадському європейський кореспондент «Голосу Америки» Богдан Цюпин. «Найголовніша проблема для британців у тому, що це не є чистим розривом з ЄС, як цього сподівалися «брекзитери». Але все-таки це розриває взаємини Британії з ЄС, чого не хочуть ті, хто голосував проти виходу з Євросоюзу на референдумі».

Домінік Рааб ― уже другий міністр у справах Brexit, який подає у відставку за останні 4 місяці. На початку липня з посади пішов його попередник, Девід Дейвіс.

Тоді ж у відставку подав і міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон. Усі вони заявляли: причиною їхньої відставки є недостатньо амбітна позиція Терези Мей у перемовинах з ЄС. Інакше кажучи, пропонований нею розрив Британії з ЄС був не настільки радикальним, як їм цього хотілося.

Прибічники Brexit вже давно поділилися на два табори: ті, хто підтримує так званий «жорсткий» і «м’який» сценарій. І саме прибічники «жорсткого» Brexit залишали свої посади протягом останніх місяців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ За пів(к)року до Brexit: чи готова Велика Британія?

Які є варіанти Brexit?

Прихильники «жорсткого» Brexit вимагають максимально розірвати зв’язки з ЄС, зокрема, вийти з Європейського спільного ринку та зони вільної торгівлі, а також закрити кордони для вільного пересування та роботи громадян ЄС. Однак цей план несе величезні втрати як для економіки Великої Британії, так і для ЄС.

Ті ж, хто підтримує «м’який» Brexit, прагнуть зберегти максимально близькі взаємини з Євросоюзом, залишитися в спільному ринку й митному союзі з ЄС та зоні вільної торгівлі.

За так званою «Норвезькою моделлю», в обмін на сприятливий для себе сценарій «м’якого» Brexit, Велика Британія дає дозвіл громадянам ЄС жити на її території та отримувати доступ до оплачуваних державою послуг (наприклад, медицини). Саме питання міграційної політики є ключовим для багатьох британців, які підтримували Brexit як спосіб обмежити притік працівників з інших країн ЄС.

Є ще ймовірність виходу Британії з ЄС без жодної домовленості, але це був би катастрофічний сценарій. Адже формально Лондону доведеться будувати взаємини з ЄС з нуля, заново укладати всі угоди, які їх регулюють. За словами Богдана Цюпина, «Британія за таких обставин опинилася б у гіршому становищі, ніж Україна. Бо Україна має угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, на основі якої вона співпрацює з ЄС, а Британії довелося би починати все спочатку».

У будь-якому разі, до 31 грудня 2020 року триватиме так званий «перехідний період», коли діятимуть чинні угоди між Великою Британією та ЄС. Зміни на практиці настануть аж у 2021 році.

Чим усе закінчиться?

Наступні дні стануть вирішальними для того, яким все-таки буде Brexit. Якщо не станеться несподіванок, то 25 листопада угоду Мей затвердять на саміті Великої Британії та ЄС. Однак якщо в парламенті знайдеться більшість голосів за відставку Терези Мей, Брекзит може піти за зовсім іншим сценарієм. «Усе залежить від того, чи зможе Мей переконати, що це найкраща угода про Brexit, якої можна досягти, ― каже Богдан Цюпин. ― Якщо Борис Джонсон чи інші політики зможуть переконати людей, що вони уклали би кращу угоду з ЄС, що вони заслуговують очолювати уряд, тоді загроза над Мей буде ще більшою».