Україна відповіла на заяви польського воєводи щодо «провокації» на заході за участі Порошенка

Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав «однією великою провокацією» вшанування загиблих українців, що відбулося за участі Петра Порошенка.

Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав «однією великою провокацією» вшанування у Польщі загиблих українців, що відбулося за участі Петра Порошенка.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби МЗС.

«Вшанування пам'яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були — це не провокація, а високоморальний християнський вчинок, який здійснили 8 липня Президенти України і Польщі. Українців, які піднімають на офіційних заходах національні прапори, ніяким чином не можна називати націоналістами і провокаторами. Так само не можна застосовувати таке визначення до поляків, які публічно використовують національні прапори», — заявили в українському МЗС.

8 липня президент України Петро Порошенко взяв участь у відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році у селищі Сагринь. За офіційними даними, вдалося встановити прізвища 660 загиблих тоді українців.

Люблінський воєвода заявив про провокацію та сказав, що цей захід не стосується 8 липня, адже це було 10 березня.

«Як це співвідноситься з 8 липня? Цього ніхто не знає. Це була провокація до 75-ї річниці волинської трагедії (яка відбулася у липні 1943 року - ред.)», — заявив Чарнек.

Зазначимо, що раніше Сейм Польщі визнав масові вбивства польського мирного населення на Волині в 1943 — 1945 роках «геноцидом жителів Другої Речі Посполитої, вчиненим українськими націоналістами».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Волинь: асиметрія пам’ятей. 8 істориків про рішення польського парламенту

Досі точно не підраховано, скільки сіл постраждало в 1943 році на Волині від масових убивств. Але історики кажуть про сотні населених пунктів. Дослідники з польського боку наводять цифри вбитих поляків і українців в кожному селі, в той час як українські дослідники ці цифри виправляють. І перші й другі посилаються на спогади очевидців тих подій, яких залишилося вкрай мало.

Ексгумацій майже не проводили, а встановити більш-менш точні цифри загиблих без цього неможливо. Історики Ярослав Грицак та Андрій Портнов на питання Громадського свого часу відповіли, що Волинню-1943 на рівні грунтовних досліджень в Україні ніхто не займався, в Польщі — теж. Польські та українські історики називають цифру загиблих у Волинській трагедії/різанині/геноциді чи волинському конфлікті до 10 тисяч українців і від 60 до 100 тисяч поляків.

Детальніше про Волинську трагедію читайте у нашому матеріалі:

«Побили всіх, дострілювали, а він між побитими живий зостався» — спогади очевидців про Волинь у 1943