Українські добровольчі батальйони не підривають державу, а рятують її (огляд преси)

«Загроза дефолту переслідує інвесторів в українські корпоративні боргові зобов’язання. Тривога наростає через страх дефолту по державним облігаціям», – пише The Wall Street Journal. «Тур Європою міністра фінансів України Наталі Яресько трохи допоміг заспокоїти тих, хто боїться що країна стрімко рухається до дефолту по державним облігаціям. Але зараз наростають побоювання, що українські компанії спікатиме та ж доля. Економісти попереджають - хвиля корпоративних дефолтів є невідворотною», - застерігає авторитетне ділове видання. «Українська валюта, гривня, за минулий рік впала більш ніж на 50% щодо долара. Для компаній, які випустили облігації в доларах, але отримують прибуток у гривні стало занадто дорого обслуговувати такий борг».

«В Україні немає проблеми польових командирів. Українські добровольчі батальйони не підривають державу, а рятують її», – пише відомий американський політолог та історик Олександр Мотиль в журналі Foreign Policy. «Поява потужного добровольчого руху в 2014-му – це свідчення сили українського громадянського суспільства та повної слабкості пост-майданівської, пост-януковичської української держави. Цей рух та його добровольчі батальйони відіграли вирішальну роль у збереженні держави в минулому році та продовжують це робити нині. І показником успіху українського державотворення стане те, як добровольчий рух та його збройні загони врешті-решт зів’януть та наберуть «нормальних» пропорцій», – наголошує Олександр Мотиль.

«Простих методів вирішення проблем в Україні не існує». The New York Times публікує коментар свого журналіста Стівена Ерленгера про обговорення українських проблем на Брюссельському форумі, який було організовано німецьким Фондом Маршала. «Захід, який декларує єдність, насправді немає єдиної відповіді на те, як відповісти на дії Росії в Україні. Вітаючи революцію в Києві як поразку Президента Путіна, Сполучені Штати та Європа дійсно єдині в одному питанні – у відмові збройного захисту України. Але вони мають й інші розбіжності: чи надавати Києву зброю; чи варто надавати йому велику економічну допомогу і якого розміру; чи виконується мінська угода про припинення вогню. Ці протиріччя були чіткими на форумі у Брюсселі», - стверджує видання.

«Рік конфлікту з Росією. Чи працюють санкції?». Це питання досліджує Майкл Бірнбаум – керівник московського бюро The Washington Post. «Росія схоже досі активна в Україні і антиамериканізм є дуже запеклим серед більшості населення. Деякі аналітики та експерти все більше запитують, а чи є сенс у тих санкціях, які існують в нинішній формі. «Якщо ви воюєте, тоді беріть зброю, яке допоможе вам досягнути бажаного результату. І я не думаю, що санкції це хороша зброя для такої битви»», - цитує видання Бернарда Сачера - американського інвестора, який довго працює в Росії. На його думку санкції більше б’ють по малому бізнесу, який не може отримати допомогу від Кремля. Після нових повідомлень, що Обама досі скептичний щодо поставок зброї в Україну, один відомий російський тележурналіст Михайло Лєонтьєв назвав його боягузом», - пише Майкл Бірнбаум.