УПЦ МП поскаржиться іншим церквам та країнам на переходи парафій до ПЦУ. Кажуть, що зазнають переслідувань

Засідання Священного Синоду УПЦ МП 10 квітня 2024 року
Засідання Священного Синоду УПЦ МП 10 квітня 2024 рокуУкраїнська православна церква

Українська православна церква московського патріархату звернеться до помісних православних церков, іноземних країн та міжнародних правозахисних організацій нібито через порушення права на свободу віросповідання.

Про це йдеться на сайті УПЦ МП.

Рішення звернутися до інших церков, держав і міжнародних організацій ухвалили на засіданні Священного Синоду, що відбулося 10 квітня.

На ньому УПЦ МП наголосила, що є самостійною та незалежною в управлінні церквою, яка «пастирською відповідальністю охоплює межі Української Держави». Також члени синоду повторили, що з 1990 року керівний центр УПЦ МП розташований у Києві, закликавши Верховну Раду не ухвалювати законопроєкт №8371. Цим документом можуть припинити діяльність УПЦ МП.

Водночас УПЦ МП вважає, що її архієреї, священники та миряни «зазнають кримінальних переслідувань за надуманими підставами». Також скаржаться на «захоплення» близько півтори тисячі храмів.

«Храми та інше майно відбираються, а релігійні громади незаконно перереєстровуються на користь новоутвореної Православної церкви України. Органи місцевого самоврядування ухвалюють незаконні рішення про заборону користування майном для релігійних організацій нашої церкви», — йдеться в заяві синоду.

Що ще ухвалили на синоді УПЦ МП?

Це було перше засідання Священного Синоду УПЦ МП цього року. Головним стало питання про «дотримання права на свободу віросповідання» в Україні. Окрім цього, члени синоду ухвалили ще кілька рішень. Наприклад, утворили монастирі на Харківщині та Закарпатті й затвердили тексти служб кільком святим, зокрема королю Угорщини праведному Стефану I та священномученику пресвітеру Олександру Глаголєву. Вважається, що останній був прототипом персонажа роману «Біла гвардія» Михайла Булгакова — отця Олександра.

Наостанок Священний Синод УПЦ МП обрав нових єпископів. Серед них — архімандрит Климент (Шмигельський). З 2008 року він служив у Десятинному монастирі Різдва Пресвятої Богородиці в Києві. Храм цього монастиря відомий у медіа як «церква-МАФ» через те, що незаконно збудований на території Національного музею історії України.

Переходи з УПЦ МП до ПЦУ

За даними Opendatabot, в Україні залишається 8505 церков, що підпорядковуються УПЦ МП. Найбільше парафій УПЦ МП на Донеччині (683), Хмельниччині (613) та Вінниччині (563).

Від початку повномасштабної війни й до кінця 2022 року до ПЦУ перейшло 214 релігійних громад. У 2023 році переходів було менше — лише 63. А втім, Opendatabot зауважує, що наразі неможливо точно підрахувати повну кількість релігійних громад УПЦ МП в ЄДР.