Патріарха Філарета насправді вже невідомо як називати. Він і далі вважає себе партріархом і не хоче, аби його титрували «почесний патріарх», як його називає новостворена об'єднана православна церква України. Водночас, називати його патріархом української православної церкви теж неправильно, бо вона юридично більше не існує, а її правонаступницею стала ПЦУ (Православна церква України — ред.). Майно церкви Київського патріархату теж перейшло до ПЦУ. І тому будівля, в якій ми спілкуємось з владикою Філаретом, теж юридично йому не зовсім вже належить. Але він так не вважає.

Кілька днів тому синод православної церкви України виключив його зі свого складу через те, що він систематично не відвідував його засідання. Але сам Філарет каже, що його це не хвилює. У свій 91 рік він вірить, що УПЦ КП існуватиме, і в будівлі, де ми пишемо інтерв'ю, після нього буде керувати його наступник, а не очільники новоствореної об'єднаної церкви. Журналістка hromadske Анастасія Станко поговорила з владикою Філаретом про те, чим закінчиться протистояння предстоятелів, що буде з майном церкви та хто кого вітає з днем народження.

Вас виключили із синоду ПЦУ. Скажіть, як ви це оцінюєте?

Справа в тому, що 20 червня 2019 року я і Українська православна церква Київського патріархату вийшли зі складу ПЦУ. Тобто ми залишились Київським патріархатом, яким були до об’єднавчого собору 15 грудня 2018 року. І тому всі постанови синоду, всі заклики митрополита Епіфанія нас не стосуються. Так само, як їхні постанови не можуть впливати ні на польську церкву, ні на російську, ні на Московський патріархат України, ні на інші церкви. Я на помісному соборі 1995 року був обраний патріархом пожиттєво. І тому, поки я живий — я патріарх, а є патріарх — є і церква, а церква дійсно є.

Православна церква України називає вас почесним патріархом. Ви теж з цим не згодні?

Немає в історії православ’я почесних патріархів. І тому нехай я буду почесним патріархом для них, нехай вони як хочуть мене називають. Але я є патріарх дійсний, обраний пожиттєво, маючи свою церкву, незалежну від ПЦУ.

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет під час інтерв'ю, Київ, 7 лютого 2020 року
Фото:

hromadske

Я знаю, що були суди за майно, що приміщення, де ми сидимо, митрополія, теж фактично вам не належить.

Через що іде боротьба між ПЦУ, очолюваної митрополитом Епіфанієм, і УПЦ КП? Через майно. Митрополит Епіфаній хоче заволодіти майном Київської патріархії. І тому сутність зводиться до боротьби за майно. Якби я його віддав, то їм патріарх і не потрібний. А це означає, що вони турбуються не стільки про духовне, скільки про матеріальне. 

Що зараз належить церкві? Вона у процесі ліквідації чи вже ліквідована юридично? 

Київській патріархії належить все те, що належало до цього часу. Вони можуть вважати, що це їхнє майно, але воно документально належить не їм, а Київської патріархії. Наприклад, це приміщення, в якому ми зараз знаходимось (Пушкінська, 36 — ред.) — цей будинок побудований мною ще в 1975 році. І згідно рішення міської ради належить як власність Київській патріархії. Так само будинок на Десятинній 3/5 є власністю Київської патріархії, тому що він побудований на кошти разом із інвестором. Вони можуть приймати які завгодно рішення, але документи про власність — у нас. 

А як же суди?

Суди по суті питання не розбирали і не винесли рішення про те, що майно Київської патріархії належить ПЦУ. Немає таких рішень. Є бажання митрополита Епіфанія, і ми бачимо, що заздрість є, але результатів немає. Я думаю, і не буде. Тому що перемагає завжди правда. 

Владико, тобто такої ситуації, що вас виселять з приміщення, в якому ви зараз і живете і працюєте, ви думаєте, не станеться?

Не виселять не тільки мене, а й мого наступника. Тому що це є власність Київської патріархії. 

А якщо буде рішення суду?

Якщо буде суд справедливий, то він повинен присудить її справжньому власнику, який побудував. А побудувала Київська патріархія.

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет під час інтерв'ю, Київ, 7 лютого 2020 року
Фото:

hromadske

Про вас говорять, що ви розкольник. Як ви це оцінюєте?

Дуже спокійно. Сьогодні нас розкольниками називає митрополит Епіфаній і його синод. А їх називає розкольниками Московський патріархат. Я вже звик до цих назв: розкольники, неканонічні, неблагодатні. Я стою на позиціях правди. А вона полягає в тому, що ми сповідуємо православну віру, тримаємось православних канонів, маємо незалежну державу, і в ній має бути незалежна церква. І тому всі ці назви — розкольники, неканонічні — які ми чули з боку Московського патріархату, тепер чуємо з боку ПЦУ. Московський патріархат не змінив же ставлення до ПЦУ? Не змінив. І не тільки він, а й албанська, сербська, болгарська, польська церкви.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

А раніше інші церкви не визнавали Київський патріархат. 

А потім визнали. Але визнали не такою церквою, якою ми маємо бути. А повинні ми бути як інші автокефальні православні церкви — як та ж грецька, сербська, румунська, польська, російська. Вони автокефальні і незалежні, і ми хочемо бути такими ж, як вони. А ПЦУ хоч і має томос про автокефалію, але такої незалежності не має. І перебуває під впливом Константинопольського патріарха. А він претендує на те, щоб мати у православ'ї повноваження і права більші, ніж інші патріархи. Ніж Олександрійський, Московський, Єрусалимський, Румунський, Сербський, Болгарський, Грузинський. Тобто він не рівний серед рівних, а перший за владою серед православних церков. Це є папізм православної церкви. І тому, коли православні церкви побачили цей томос, і в ньому побачили претензії Вселенського патріарха на папство в православ`ї, вони цей томос не визнали. І хто його визнає? Олександрійський патріарх і Еладська церква. І то, багато архієреїв Еладської церкви не згодні з цим томосом, їх примушують визнати. А так всі інші церкви цей томос не визнають. Зокрема через те, що там закладені претензії Вселенського патріарха на вищу владу у православній церкві.

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет під час інтерв'ю, Київ, 7 лютого 2020 року
Фото:

hromadske

Владико, повертаючись до внутрішніх українських справ: чи не було спроб якось замиритися? Я маю на увазі Епіфанія. У нього недавно був день народження. Ви його вітали? І у вас недавно був день народження. Чи вітали вони вас? Якісь стосунки нормальні все ж є?

Немає нормальних стосунків. На словах митрополит Епіфаній клянеться в повазі до почесного патріарха, а в насправді діє навпаки. Ось ми освячували на Дніпрі воду, він освячував, після нього — я. Потім голова Дніпровської районної адміністрації влаштував трапезу. І ми там були, але він навіть не привітався зі мною, а ми сиділи за одними столами. То є пошана? Примирення можливе. Ми можемо примиритись на правді. 

А ви вітали Епіфанія?

І вітав, і посилав священика, і квіти посилав. 

Так а він вас?

І він вітав мене, теж прислав квіти та іподиякона.

Тобто якісь стосунки все-таки є?

Ну, заочні. А наочно ми не зустрічаємось і не спілкуємось.

А хто взагалі з церкви вас вітав з днем народження? Я маю на увазі інших єпископів.

По-перше, вітав президент, від Ради вітали, народні депутати, представники тих чи інших фракцій. Вітали вчені, культурні діячі, архієреї не тільки Київського патріархату, а і деякі архієреї ПЦУ теж. 

Як вони ставляться до ситуації, яка відбувається між вами і Епіфанієм?

Вони шкодують, що це все сталося, та нічого зробити не можуть. Але деякі архієреї повертаються в Київський патріархат. Ось, наприклад, Фалештський і Східно-Молдовський єпископ Філарет, який був у складі ПЦУ, тепер повернувся до Київського патріархату.

Зліва направо: предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній, глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук, головний рабин Дніпра та Дніпропетровської області Шмуель Камінецький, почесний патріарх Православної церкви України Філарет під час засідання Ради та інаугурації президента Зеленського, Київ, 20 травня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Молода Православна Церква України хоче, щоб вона була незалежна також і від Росії. Люди сподіваються, що церква підсилить державу. І от є між вами, м’яко кажучи, непорозуміння. Чи не краще все ж таки дати віжки правління молодим, поступитися, сказати: гаразд, керуйте?

Ні.

Чому? 

Ось, наприклад, Росія для того, щоб наступив мир, воює за те, щоб приєднати Україну до себе. Чи згодні ми на такий мир в неволі? Я, наприклад, ні. Ось такий мир пропонують і нам — Київському патріархату. Давайте примиримось, але будемо вже не патріархатом, а митрополією під впорядкуванням Вселенського патріарха. На такий мир я не згоден. 

Може це поступовий шлях? Сьогодні митрополія, а завтра — незалежна церква.

Це обман. Або є свобода, або її немає. Не може бути і свобода, і несвобода.

Хто допомагає Київському патріархату, який зараз у напівлегальному статусі?

Допомагають ті, хто раніше допомагали, а основна допомога — від народу.   

Цієї допомоги стало менше?

Менше, але достатньо для того, щоб Київський патріархат існував.


Ми звернулись з приводу інтерв'ю з предстоятелем ПЦУ — Епіфанієм, і очікуємо на відповідь.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: