В Угорщині заявили, що порушення прав нацменшин в Україні обмежує будь-яку підтримку в конфлікті з РФ. У Києві відповіли

Свою заяву Сіярто озвучив в інтерв’ю угорському виданню Magyar Nemzet, відповідь МЗС України надав нам у коментарі речник відомства Олег Ніколенко.

Сіярто також сказав, що президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном наприкінці 2021 року «дуже позитивно змалював майбутнє двосторонніх відносин», а потім вніс до Верховної Ради законопроєкт про те, що подвійне громадянство позбавляє права обіймати державну посаду.

«Це означає, що він хоче майже повністю виключити угорців із громадської участі від приналежності до національних громад», — заявив глава МЗС Угорщини.

Він також наголосив, що Угорщина допомогла постачати газ в Україну через свою територію і стала одним із найбільших імпортерів із заходу. Водночас, за його словами, в питаннях угорської національної спільноти в Україні прогресу не досягнули

«Угорці Закарпаття отримали лише позбавлення прав, провокації та, в багатьох випадках, фізичне залякування. Це неприпустимо», — додав Сіярто.

Відповідаючи на запитання про відносини Угорщини і Росії, Сіярто сказав, що в їхніх інтересах підтримувати «прагматичні нормальні відносини з росіянами на основі взаємної поваги».

Відповідь МЗС України

У Міністерстві закордонних справ України нам повідомили, що категорично відкидають твердження глави МЗС Угорщини про існування в Україні політики порушення прав національних меншин. У відомстві назвали це «надуманими та заполітизованими» судженнями.

«Навпаки, в нашій державі втілюється відкрита політика створення ширших можливостей для самореалізації національних спільнот. Жодних загроз для їхньої національної самобутності не існує. Ми високо цінуємо етнічне і національне розмаїття українського суспільства», — наголосив речник МЗС України Олег Ніколенко.

За його словами, немає жодних підстав звинувачувати Україну в порушенні прав національних меншин, а тим більше блокувати співпрацю нашої держави з НАТО, особливо на тлі можливої нової російської агресії.

«Без безпеки в Україні не буде безпеки ні в Угорщині, ні в Європі загалом. Лише разом ми можемо зміцнити безпеку в регіоні Центральної Європи», — додали в МЗС.

Напружені відносини між Україною та Угорщиною

Відносини загострилися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорці заявили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області. Тоді МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

Деякі угорські політики та посадовці відкрито агітували за проугорську партію на Закарпатті на місцевих виборах в Україні, порушуючи цим закон.

30 листопада 2020 року СБУ повідомила про обшуки в одній із закарпатських організацій через підозру в сепаратизмі та пропагування так званої «Великої Угорщини». Її політична ідея, зокрема, передбачає відновлення кордонів країни у межах, що були до Першої світової війни.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки Служби безпеки України в Товаристві угорців Закарпаття та заявив, що Будапешт поскаржиться в НАТО.

А в соцмережах перед цим з'явилося відео, на якому новообрані депутати Сюртівської сільської ради (Ужгородський район на Закарпатті) заспівали угорський гімн після складання присяги.

1 грудня 2020 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба викликав посла Угорщини Іштвана Ійдярто й закликав угорську сторону не спекулювати і «не створювати деструктивну емоційну напругу в українсько-угорських відносинах».

У травні 2021 року Петер Сіярто після зустрічі з українським колегою Дмитром Кулебою заявив про прогрес в угорсько-українських відносинах.

У червні 2021-го керівник адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш повідомив про готовність Орбана зустрітися з Зеленським. У МЗС України заявили, що розраховують, що ця зустріч відкриє нову сторінку у двосторонніх відносинах між Угорщиною та Україною.

Водночас Угорщина продовжує наполягати на тому, що блокуватиме зближення України з ЄС і НАТО, допоки угорській громаді в Україні не повернуть її мовні та освітні права, які, на її думку, були порушені після ухвалення нового українського освітнього та мовного законодавства.