В Україні почали трансформували дитячі будинки у центри реабілітації та паліативної допомоги — допомоги, яка надається пацієнту від моменту встановлення діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання. Такий вид медичної допомоги дозволяє покращити якість життя невиліковно хворого пацієнта та допомогти членам його родини.

Це означає, що в кожній області в Україні запрацюють центри, яких нині критично не вистачає, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я. У них діти зможуть проходити фізичну, медичну, соціальну, психологічну реабілітацію та корекцію, отримуватимуть паліативну допомогу як стаціонарно, так і амбулаторно. Оплачуватиме такі реабілітаційні послуги Національна служба здоров’я України.

«Велика перевага трансформації саме будинків дитини в тому, що в усіх є достатня кількість кваліфікованого медперсоналу. Всі заклади мають реабілітаційне обладнання, більшість — басейни і сенсорні кімнати, і не потребують додаткового фінансування, щоб надавати якісні послуги громадам. Але ці послуги доступні лише для дітей, які в цих закладах перебувають. Через стару неефективну систему діти, які потребують реабілітації й живуть в сім’ї, не мають доступу до потрібних послуг», — йдеться у повідомленні. 

Водночас новостворені центри не перетворяться на інтернати, адже допомога дітям надаватиметься в присутності батьків або людей, які їх замінюють. У центрах також навчатимуть батьків, опікунів, членів сім’ї та людей, які беруть участь у догляді за дитиною. Вони вчитимуться доглядати за дитиною, враховуючи її стан здоров’я, фізичний та психічний розвиток. 

Зараз в Україні недостатньо закладів, де дитина може отримати якісну реабілітацію. Від моменту направлення в реабілітаційний центр до початку лікування проходить близько року — втрачається цінний час, стан дитини погіршується, а через це реабілітація проходить значно довше і з гіршим результатом. 

Наразі паліативну допомогу за державний кошт діти отримують на рівні відділень лікарень. Однак цього ресурсу недостатньо, адже за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), паліативної допомоги в Україні потребують до 70 тисяч дітей щороку.

Нині у 751 закладі інституційного догляду та виховання дітей перебувають понад сто тисяч дітей. 38 із таких закладів належать до сфери управління МОЗ — це будинки дитини, в яких живуть діти до 3 років. Саме ці будинки дитини трансформують у центри реабілітації й паліативної допомоги. Лише 8% дітей, які перебувають у відповідних закладах по всій Україні мають статус дітей-сиріт, всі інші мають батьків або родичів, які офіційно не позбавлені батьківських прав.

У МОЗ також нагадали, що затверджена Урядом Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 — 2026 роки передбачає перехід на систему, що забезпечить догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі.

Паліативна допомога — це додатковий рівень медичної допомоги, який може надаватися у будь-якому віці, на будь-якому етапі серйозної хвороби, і може надаватися одночасно, паралельно із радикальною терапією. Її має надавати спеціально підготовлена команда лікарів, медсестер та інших фахівців, що працюють разом з іншими лікарями пацієнта.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile