Уже майже два місяці світ живе незвичним життям. Пандемія коронавірусу забирає людські життя та кардинально змінює наш спосіб роботи, спілкування та проведення часу. Питання, коли і як людство зможе повернутися до певної форми нормальності, хвилює всіх — і відповіді на нього поки немає. hromadske зібрало сценарії того, як може закінчитися пандемія, та оцінило їхню реалістичність.

Вакцина

Це — найбільш ефективний і очікуваний спосіб боротьби з коронавірусом. Однак вона знаходиться лише на стадії розробки. 

23 квітня у Великій Британії почали тестувати на людях вакцину, створену вченими університету Оксфорда. Розробники твердять: на 80% впевнені, що вона буде успішною.

У США тестувати вакцину на людях почали ще кілька тижнів тому. Вчені університету американського Сіетла пропустили етап тестування на тваринах і перейшли одразу до випробувань на людях. В Австралії закінчити тести на тхорах і перейти до випробувань на людях планують наприкінці квітня. Німеччина почне клінічні випробування найближчим часом.

Президент України Володимир Зеленський також закликав українських вчених працювати над розробкою вакцини від коронавірусу — і запропонував за це мільйон доларів. Для порівняння, уряд Великої Британії виділив на розробку вакцини майже 50 мільйонів доларів.

Однак на те, щоби перевірити ефективність вакцини, знадобляться місяці. Важливим фактором є також її безпечність і чи не має вона згубних побічних ефектів. Аби з'ясувати це, також потрібен час — і так само, щоби налагодити виробництво мільярдів доз.

За оцінками більшості вчених, розраховувати на появу доступної вакцини можна не раніше середини 2021 року. Першими її отримають ті, хто у найбільшій зоні ризику, наприклад, медичні працівники і люди старшого віку. 

Для того, щоби можна було говорити про глобальну перемогу над коронавірусом, потрібно, щоб 60-70% населення планети мали імунітет від нього — завдяки вакцині або внаслідок того, що перехворіли (якщо імунітет виявиться тривалим).

Бразильські імунологи працюють над розробкою вакцини для боротьби з коронавірусною інфекцією в лабораторії Інституту серця медичного університету в Сан-Паулу, Бразилія, 17 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SEBASTIAO MOREIRA

Ліки

Наразі немає ліків із доведеною ефективністю щодо коронавірусу, його лікують симптоматично. І саме на цю тему циркулює найбільше фейків та спекуляцій, які дозволяють собі поширювати навіть світові лідери.

Так, президент США Дональд Трамп 24 квітня припустив, що для «очищення легенів» хворим на Covid-19 варто робити ін'єкції дезінфікувальної рідини. Лікарі називають ці поради «неприпустимими з точки зору медицини».

Раніше Трамп заявляв про нібито ефективність у боротьбі з коронавірусом антималярійних та протиревматичних препаратів хлорохін та гідроксихлорохін. Перші дослідження показували їхню ефективність у лабораторних умовах — та у невеликих контрольних групах, на яких його тестували у Франції та Китаї. Це призвело до підвищення попиту і його дефіциту у всьому світі.

Українське МОЗ також включило препарат «Плаквеніл» із діючою речовиною гідроксихлорохін до протоколу лікування Covid-19 і до програми «Доступні ліки».

Втім у медичному журналі Lancet на початку квітня вийшла публікація, яка застерігала щодо побічних ефектів препарату. У Нігерії зафіксували випадки отруєнь внаслідок передозування гідроксихлорохіну. У Швеції деякі шпиталі припинили його застосування через негативний вплив на серцево-судинну систему та зір пацієнтів.

Згодом з'ясувалося, що в ході проведених у США випробувань у контрольній групі ветеранів, хворих на коронавірус, ті пацієнти, які отримували його, частіше помирали, ніж ті, кому не давали цих ліків. А 24 квітня Федеральне агентство ліків США випустило застереження щодо використання препарату через ризик для серцевого ритму.

Паралельно у світі випробовують для боротьби з коронавірусом також ліки від Еболи, ВІЛ/СНІД, грипу і їх комбінації. Крім того, медики тестово використовують плазму пацієнтів, які вже одужали від коронавірусу. Однак поки ефективних ліків від Covid-19 немає.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
Лікарі та медсестри працюють у реанімаційному відділенні з пацієнтами хворими на COVID-19 в лікарні Casal Palocco поблизу Риму, Італія, 22 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ANGELO CARCONI

Колективний імунітет

Цей підхід, згідно з яким варто дати частині населення перехворіти, щоби сформувати резистентність до вірусу, пробувала застосовувати Велика Британія (однак швидко відмовилась) і досі практикує Швеція. Попередній досвід показує, що якщо 60-70% населення країни має імунітет до певної хвороби, ризик епідемій сходить нанівець.

Утім цей підхід сумнівний з етичної точки зору. Застосовуючи його, країни фактично погоджуються, що помре більше людей, ніж за умов суворого карантину. Так, летальність від коронавірусу в Швеції, яку багато хто вважає за приклад, у 9 разів перевищує цей показник у сусідній Фінляндії і в 5 — у Норвегії.

До того ж невідомо, наскільки тривалий імунітет формується у тих, хто перехворів на коронавірус. У Китаї та Південній Кореї вже були зафіксовані випадки повторного інфікування.

Люди на весняному пікніку в парку у Стокгольмі, Швеція, 18 квітня 2020 року. Шведський уряд не впроваджував суворого карантину через пандемію коронавірусу
Фото:

EPA-EFE/FREDRIK SANDBERG

Тести на антитіла

Цей сценарій зараз розглядають чимало країн світу, зокрема, Італія, Німеччина та Велика Британія. Він передбачає масове тестування на антитіла, щоби визначити громадян, які перехворіли на коронавірус і мають імунітет. Їм будуть видавати так звані «імунні паспорти» або сертифікати. Громадяни, у яких вони є, першими зможуть вийти на роботу і долучитися до відновлення економіки. Велика Британія вже закупила 3,5 мільйони тестів на антитіла, а Німеччина минулого тижня почала масове тестування.

Влада Чилі оголосила, що найближчим часом почне видавати імунні сертифікати. «Ми знаємо, що людина, яка вже перехворіла, має нижчі шанси знову заразитися», — заявила заступниця міністра охорони здоров'я країни Паула Даса. За її словами, сертифікат не означатиме, що в людини є імунітет до коронавірусу, він просто буде підтвердженням того, що вона вже хворіла і відбула період в ізоляції.

Однак Всесвітня організація охорони здоров'я застерігає проти видачі «імунних паспортів», адже це може сприяти появі хибного відчуття безпеки і швидшому поширенню вірусу. На даному етапі немає достовірного підтвердження, що люди, які перехворіли на Сovid-19, не можуть заразитися вдруге, чи що у них формується тривалий імунітет.

Люди проходять опитування і тести, організоване муніципалітетом Чизліано, поблизу Мілана на півночі Італії, 20 квітня 2020 року. Під час опитування видяляють людей, які можуть бути заражені, а їхній організм вже виробив антитіла для боротьби з коронавірусом
Фото:

EPA-EFE/MATTEO CORNER

Ізоляція вразливих груп

Багато країн рекомендує самоізоляцію літніх людей, які найбільше ризикують померти, якщо захворіють на Covid-19. Інші, як Туреччина, ізолюють ще й дітей та молодь до 20 років, які можуть безсимптомно переносити вірус і бути так званими «суперносіями», котрі самі хворіють легко, проте заражають інших. Натомість у Великій Британії, де людям, старшим за 50 років, рекомендують залишатися вдома, розглядають можливість першими виводити з карантину молодих людей віком від 20 до 30 років, які найменше ризикують отримати ускладнення через коронавірусну інфекцію.

Однак цей підхід критикують за дискримінацію окремих вікових груп громадян. До того ж, він не може бути застосованим протягом тривалого часу. Не всі люди старшого віку мають поряд тих, хто може купити їм продукти чи ліки, а діти, закриті в чотирьох стінах, стають агресивними через неможливість дати вихід енергії.

Волонтер з громадської групи допомоги приніс продукти і ліки літній жінці, яка самоізолювалась через спалах коронавірусу, у містечку Хай-Уйком, графство Бакінгемшир на півночі Англії, Британія, 25 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ANDY RAIN

Поступове зняття обмежень

Цей сценарій наразі виглядає найбільш реалістичним. Його вже впроваджує низка країн світу. Данія з середини квітня відкрила дитячі садки, Італія — книгарні та магазини дитячих товарів, Австрія — крамниці для садівництва. Ще більше обмежень буде скасовано у травні — однак якщо ситуація із захворюваністю погіршиться, їх можуть знову запровадити.

Ідея в тому, щоби поступово виводити з карантину окремі сектори економіки та сфери життя, які не вимагають тісного контакту людей, або в яких можна запровадити правила соціального дистанціювання. Втім далеко не в усіх сферах це можливо. Зокрема, міжнародний туризм, масові розваги (концерти, фестивалі, нічні клуби) та ресторани залишатимуться недоступними ще тривалий час. Так само ще протягом місяців можуть бути закритими кордони країн.

Доти, доки немає вакцини та ліків, про повернення до нормального, звичного життя говорити не доводиться — людству доведеться навчитися співіснувати поряд із коронавірусом, носити маски, зберігати дистанцію та уникати масових заходів.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: