Вакцинація у твоїх руках. Як люди в Україні самі шукають способи отримати щеплення проти COVID-19

Понад 350 тисяч людей в Україні отримали щеплення проти COVID-19. Переважно вакцинувалися працівники медичних установ, військові, соціальні працівники або люди, старші за 80 років. Однак є також способи отримати вакцину поза чергою.

Розповідаємо історії людей, яким вдалося вакцинуватися залишковими дозами Covieshild, та як вони це зробили.

«Вирішив зайти й дізнатися, як роблять щеплення»

Артем Овдієнко вакцинувався залишковою дозою тиждень тому. Раніше вони з дружиною вакцинувалися проти грипу, що допомагало їм уникнути захворювання.

Раніше щороку ми з дружиною дуже хворіли на грип, а коли почали вакцинуватися — зрозуміли, як це ефективно. Ти можеш захистити свій організм та не мучитися. Я повірив у вакцинацію.

Я працюю журналістом, й у своїх ефірах із представниками влади, лікарями неодноразово наголошував, що готовий взяти участь у пропаганді вакцинації та зробити щеплення. Я записався в «Дії», в усіх цих списках для публічних осіб, у КМДА — і тиша, жодного запрошення, зі мною ніхто не зв’язувався.

І я дуже здивувався, коли дізнався, що моїй тещі вдалося щепитися у Нововолинську (місто у Волинській області — ред.). Вона працює вчителькою, молодша за 80 років, тобто вона не потрапляла в першу хвилю вакцинації. Виявилося, що вона зайшла у центр первинної медико-санітарної допомоги, спитала, як у них відбувається вакцинація, і отримала там щеплення.

Я почав шукати щось в інтернеті про ці пункти щеплень, один із яких, як виявилося, розташований поруч із будинком, у якому я перебував на той момент. Із цікавості я теж вирішив зайти й дізнатися, як вони роблять щеплення.

Лікарі були доволі контактними, багато розповідали про вакцинацію, і сказали, що справді є можливість зробити щеплення залишковою дозою, якщо хтось не з'явиться на вакцинацію. Я вирішив зачекати декілька годин — і мене вакцинували. Вони обдзвонювали пенсіонерів, але не всі були готові зірватися і приїхати, щоби отримати щеплення.

Потім ще декілька колег розповідали мені, що вакцинувалися за таким принципом — сходили в амбулаторію та щепилися.

«Зателефонувала колега й запропонувала вакцинуватися»

Олена Нескородяна зробила щеплення проти COVID-19 залишковою дозою ще 17 березня. Олена в групі ризику — вона має цукровий діабет. Робити щеплення від ковіду планувала відразу, але не потрапляла у перші хвилі вакцинації.

Коли я зателефонувала своїй сімейній лікарці спитати щодо вакцинації, вона сказала, що поки щеплення роблять лише лікарям. Пообіцяла записати мене до загальної черги людей 60+. Виходить, що я у групі ризику, але мене поставили з людьми, старшими за 60 років.

Я продовжила шукати інші варіанти через лікарів. Думала навіть їхати в регіони, аби зробити щеплення. Я знаю, що там люди частіше відмовляються від вакцинації.

Я залишила коментар під одним із дописів Міністерства охорони здоров’я щодо вакцинації. Мене обурювало те, як це все відбувається. У нас є люди, які хочуть вакцинуватися, але просто не мають доступу до цього. Треба не зі скептиками боротися, а спрощувати доступ до вакцини.

Приблизно через тиждень мені зателефонувала колишня колега з громадської організації, яка працює з хворими на ВІЛ, і запропонувала вакцинуватися з ними. Як соціальні працівники мої колишні колеги потрапили у першу хвилю вакцинації, коли щеплення робили їм та військовим. Одна з колег захворіла та не могла прийти на щеплення, тоді моя знайома згадала про мій коментар у Facebook і зателефонувала мені.

Я скасувала всі зустрічі та поїхала на вакцинацію. Якби я не написала той коментар, то, можливо, вона й не згадала б про мене.

На вакцину мій організм відреагував сильно — під вечір температура підвищилася до 39, з’явилася слабкість, мені було постійно холодно. Вранці температури вже не було, але слабкість зберігалася протягом чотирьох днів.

Я не хворіла на ковід, але ці симптоми від щеплення не були приємними. Можу лише уявити, наскільки важко переносити саму хворобу. Коли я мила посуд, мені треба було потім ще пів години відпочивати, щоби набратися сил. Ходила в магазин, а потім лягала спати на три години.

Я не боялася вакцинуватися, а хотіла зробити щеплення та шукала, як це втілити. Я працюю, мушу постійно комунікувати з людьми, через що ризикую своїм здоров'ям. Сподіваюся, що я отримаю другу дозу, але трохи скептично ставлюся до цього.

«Отримав щеплення в сільській амбулаторії»

Віктор Загреба хворів на коронавірус восени 2020-го. Його хвороба протікала нелегко, тому він вирішив за можливості вакцинуватися проти ковіду, щоб уникнути його вдруге.

Ми з дружиною обговорювали тему вакцинації й хотіли спробувати «половити» залишкові дози. Деяким нашим знайомим вдалося це зробити. Тиждень тому я був у робочій поїздці в Житомирі та побачив, що один зі знайомих написав у Facebook, що він вакцинувався залишковою дозою у сільській амбулаторії в Рівненській області.

Я саме планував бути в Рівному наступного дня, тому попросив у свого знайомого дати контакти медичної працівниці. Я написав їй у Viber і таким чином записався на вакцинацію. Вони не знали точно, чи буде залишкова доза, але сказали приїжджати після 14:00, бо ймовірність є. Наступного дня я приїхав у пункт вакцинації, почекав десь 40 хвилин і отримав щеплення. Я отримав свою дозу, але в них була ще одна, вони питали, чи є ще охочі зробити щеплення, але ніхто не хотів. Не знаю, чи використали вони останню дозу, чи вона пропала.

Я хворів на коронавірус у серпні 2020-го, у мене була двобічна пневмонія. Пропив курс антибіотиків, загалом приблизно на місяць мене вибило з робочого ритму. Залишкові симптоми — втомлюваність та проблеми зі сном — тривали ще протягом місяців п’яти. Я відчув, що таке коронавірус, тому хотів вакцинуватися.

Я й досі щодня бачу у своїй стрічці новини від знайомих про те, що їм вдалося вакцинуватися. Отже, той, хто наполегливо шукає, знаходить.