Вбивство Бориса Нємцова та передчуття громадянської війни (огляд преси)

Британська Guardian аналізує нечисленний список опозиційних лідерів, які можуть у майбутньому кинути виклик Володимиру Путіну. «Через вбивство Бориса Нємцова, оточена з усіх боків російська ліберальна опозиція втратила одного з останніх гучних спікерів. Після парламентських виборів у кінці 2011-го був короткий період, коли вуличний рух, здавалось, став наростати і великі демонстрації захопили Москву. Але оптимізм зник, коли Путін здобув нову гучну перемогу на президентських виборах у березні 2012-го» - пише кореспондент Шон Волкер. Він зупиняється на кандидатурах Михайла Ходорковського, Гаррі Каспарова, Олексія Навального, Ігоря Стрєлкова та Сергія Удальцова. Аналізуючи Стрєлкова журналіст Guardian дає йому таку оцінку: «Досить давно говориться , що серйозна народна загроза Путіну походить не від лібералів, а від націоналістів. Ці сили по новому надихнула війна на сході України. Навіть одна з теорій вбивства Нємцова - його буцім то вбили радикальні націоналісти». «Після того як він вийшов з під контролю та був відкликаний до Москви, Стрєлков сказав, що незабаром в Росії спалахне війна. Хоча такий сценарій виглядає досить сумнівно, треба серйозно думати про те, чи пропаганда російського націоналізму у збройному конфлікті в Україні не випустила джина з пляшки», - пише Guardian.

«Вбивство Бориса Нємцова та передчуття громадянської війни» – це редакційна стаття ліберальної російської газети Ведомости. «Сам цей злочин – прямий наслідок взятого владою курсу на мобілізацію суспільства. Війна в Україні та створення засобами пропаганди образу ворога спричиняють до поділу суспільства на своїх та чужих. Головною «духовною скріпою» кримської більшості стає ненависть до ворога. Влада в цій ситуації не грає роль арбітра, а грає за одну зі сторін», - відзначають Ведомости. «Інша сторона - та значна частина суспільства – стають ворогами, «п’ятою колоною», недогромадянами. Але якщо для пропаганди ворог реально не існує – досить і того, що про нього можна сказати – то для антимайданівського патріота ці слова стають керівництвом до дії» - наголошують Ведомости. «Демонстративне замовне вбивство надзвичайно відомого політика біля стін Кремля ставить владу перед простим, але жорстким вибором. Політичні вбивства та теракти часто стають офіційним приводом для зміни політики. Завжди великою є спокуса зробити політику жорсткішою. Тим більше якщо мобілізація вже вибрана як альтернатива відкритому конкурентному розвитку. Сьогодні посилення жорстокості означатиме майже повне політичне та економічне закриття країни та жорстокі репресії до незгодних; на економіці можна буде ставити жирний хрест», - зауважують Ведомости.

«Британцям не вдалось заблокувати німецько-російську енергетичну угоду», - пише New York Times про одну з найбільших в цьому році енергетичних угод в приватному секторі Європи. Німецька компанія RWE та російська інвестиційна компанія L1 Energy дали зрозуміти, що вони підпишуть угоду довкола нафтогазового підрозділу RWE Dea попри заперечення британського уряду. L1 Energy, яка знаходиться у Лондоні та є власністю російського мільярдера Михайла Фрідмана і його партнерів, погодились минулого року купити RWE Dea за 5 мільярдів євро. Серед головних активів RWE Dea – велике газове родовище в Північному морі Бріг. «Британський уряд відмовився підтримати продаж, оскільки занепокоєний, що компанія Фрідмана може стати мішенню для нових економічних санкцій. Вони будуть запроваджені проти енергетичного сектору Росії через конфлікт в Україні. Додаткові санкції можуть спричинити зупинку видобутку на газових родовищах, що у свою чергу створює ризики безпеки та екологічного забруднення», - пояснює політику британського уряду New York Times. Але як сказали російські покупці, «британські активи будуть відокремлені від RWE Dea і кілька років їх моніторитиме один з голландських фондів. У випадку додаткових санкцій фонд візьме під повний контроль британські активи, щоб захистити їх від санкцій. Німецька RWE теж заявила, що протягом року від часу закриття угоди вона викупить британські активи, якщо по їхнім новим власникам завдадуть удару санкції з боку США чи Євросоюзу», - пише газета.

Інвестори не прийдуть до України, поки триває війна, вважає колишній віце-прем'єр Польщі Януш Томашевський. В інтерв’ю українській службі Deutsche Welle він розповів про шляхи подолання корупції та необхідні країні реформи. На запитання «Що має статися, аби закордонні інвестори, що бажають бути присутніми на Сході, почали віддавати перевагу Україні, а не Росії?» пан Томашевський відповів: «Спочатку має завершитися ця війна, бо вона їх відлякує найбільше. І, оскільки це не внутрішній конфлікт, а повноцінна війна між двома сусідніми державами, ніхто не знає, як вона триматиме і завершуватиметься. Допоки війна триває, вкладені туди гроші можуть принести великі прибутки, але можна блискавично все втратити». Томашевський також прокоментував можливість грузинського сценарію реформ в Україні. «При всій повазі до Грузії, але це набагато менша країна. Крім того, місцева корупція має зовсім іншу структуру. Я бачив обличчя іноземних інвесторів, які намагалися отримати дозвільні документи для користування будівлею. Вони принесли дванадцять різних папірців. Останній, тринадцятий, їм мусив дати прокурор, бо від його оцінки залежить те, чи буде дозволено ввести будівлю в експлуатацію. «Всі документи в порядку, але де хабар?» - почули вони через тиждень. Вони не знали, як на це реагувати, і чи це не була провокація. Це нормальне життя для України», сказав в інтерв'ю Deutsche Welle Януш Томашевський.