Велике оновлення: ефективність нардепів за вісім сесій Ради

Олександр Васюк, Валентина Короленко й Олександр Божков. Вам нічого не кажуть ці імена? А саме ці народні депутати й депутатка найкраще голосували за реформи.

«Вокс Україна» вимірює коефіцієнт корисної дії (ККД) народних депутатів із 2017 року. І весь цей час у топі дуже часто опинялися ті народні обранці, які рідко фігурують в інформаційному просторі. Натомість найвідоміші нардепи часто очолюють рейтинг антиреформаторів. Та про все за порядком.

Показник ККД базується на тому, як кожен народний обранець чи обраниця голосує за найважливіші для країни реформи й антиреформи, які аналітики оцінюють в «Індексі реформ».

100 % ККД отримують ті депутати, які голосують за всі реформи й не голосують за жодну з антиреформ. Так, це не єдиний критерій оцінювання діяльності нардепів, але один із найбільш показових. Крім того, брали до уваги підтримку народними депутатами важливих змін економічних і суспільно-політичних «‎правил гри» в Україні.

Прикметно, що протягом VІІ сесії, під час якої почалося повномасштабне вторгнення, парламент ухвалив 70 реформаторських законів, із яких 63 ввійшли до рейтингу (сімох законів не враховано через брак даних про голосування на сайті Верховної Ради, але всі вони мали позитивну оцінку експертів «Індексу реформ»).

Упродовж наступної, VІІІ, сесії, яка тривала з вересня 2022 до лютого 2023 року, парламент ухвалив 46 законів, які ввійшли до «Індексу реформ». Тобто разом дві сесії дали Україні 109 законів, спрямованих на позитивні зміни.

Перші три місця у рейтингу ефективності посіли ‎нові‎ нардепи, які склали присягу 2022 року. Усі вони представляють фракцію ‎«Слуга Народу». Ідеться про Олександра Васюка (ККД 100 %), Валентину Короленко (99 %) й Олександра Божкова (97 %).

Аутсайдери ж у рейтингу ті самі, що й завжди.Менш як 10 % ККД набрали шість народних депутатів: Андрій Кожем’якін («Батьківщина», 9 %), Сергій Льовочкін («Платформа за життя та мир» — далі ПЗЖМ, 8 %), Олександр Пономарьов (ПЗЖМ, 7 %), Федір Христенко (позафракційний, 4 %), Степан Івахів («За майбутнє», 4 %) і Вадим Столар («Відновлення України», 2 %).

Ці депутати — незмінно на дні рейтингу ефективності. За результатами всіх минулих сесій вони також посідали найнижчі місця. Це той випадок, коли репутація обранця яскраво корелює з його підтримкою реформ.

Зокрема, колишній «регіонал» і ОПЗЖист Сергій Льовочкін був фігурантом у безлічі журналістських розслідувань (наприклад, про його сімейні землі на острові). А в народного депутата й бізнесмена-забудовника Вадима Столара слідчі Служби безпеки України проводили обшуки в лютому цього року й виявили схеми в інтересах Медведчука й Козака. І це тільки крапля з того, що можна знайти в біографіях цих проросійських нардепів.

До речі, про Медведчука та його посіпак. Протягом двох минулих сесій 12 депутатів-аутсайдерів утратили свої мандати, а тому не ввійшли до сьогоднішнього рейтингу. Двоє із цих нардепів були позафракційними (Андрій Деркач і Дмитро Шенцев), а решта 10 входили до ОПЗЖ, як-от той самий Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Ілля Кива та інші.

Якщо ж дивитися на ККД за фракціями та групами, то у «Слуги Народу» цей індекс майже не змінювався протягом усього часу її роботи й залишався на рівні 83–85 %.

Упродовж другої та третьої сесій «Європейська Солідарність» набирала 45 % і 58 % корисності. Протягом наступних сесій фракція утримувала стабільний рівень 53–55 %.

«Голос», навпаки, поступово знизив свій ККД із 71 % після другої сесії до 63 % після восьмої.

Депутатська група «Відновлення України», учасниками якої переважно є нардепи забороненої проросійської фракції ОПЗЖ, набирала в середньому 34–40 % ефективності.

Така тенденція проявилася і в антиреформаторської депутатської групи ПЗЖМ, яку також створили колишні учасники ОПЗЖ. Якщо раніше вони були ефективні на 14–19 %, то після восьмої сесії цей показник зріс до 25 %. Припускаємо, що депутати від «Відновлення України» й ПЗЖМ або почали боятися голосувати не так, як це робить провладна фракція, або, можливо, домовилися обміняти свої голоси на менший тиск із боку правоохоронних органів чи РНБО на депутатів зрадницької партії.

Оскільки навіть попри війну українці розуміють і наголошують на потребі впровадження реформ, народні депутати повинні відповідально ставитися до голосувань і підтримувати важливі зміни в країні.

Утім, важливо зважати не тільки на голосування депутатів, але й на їхню репутацію. Чи були в історіях нардепів недоброчесна поведінка, корупційні скандали або підкуп виборців, порушення під час декларування?

Таке знання допомагає зрозуміти, чого можна чекати від них тепер і чи варто віддавати за них свій голос на виборах у майбутньому. Тож ми заохочуємо користуватися різними джерелами інформації: журналістськими розслідуваннями, аналітичними продуктами інших громадських організацій. Наприклад, громадський рух «ЧЕСНО» створив портал «Політхаб», де зібрав біографії багатьох українських політиків, зокрема факти їхньої недоброчесної чи злочинної поведінки й голосування за шкідливі законопроєкти.

Повний же рейтинг дивіться на сайті проєкту, а розширену статтю про ККД депутатів читайте на нашому сайті.