Війська на лінії зіткнення готові до бою будь-якої миті без жодного повідомлення — Александр Хуг

Як, згідно з інформацією місії, виглядало повідомлення про нарощування російської військової потужності на кордонах і на окупованих територіях протягом останніх місяців/влітку?

ЗМІ та аналітичні звіти припускають, що нарощування російської військової техніки біля українського кордону не є новим. Україна послідовно висловлювала свою стурбованість щодо цього ще в 2014 році. Незалежної перевірки масштабу нарощування на території Росії немає.

У загальнодоступних щоденних звітах Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) детально перераховуються факти виявленої зброї та персоналу з обох боків лінії зіткнення. Найбільшу стурбованість викликає тривала присутність зброї невибіркової дії поблизу лінії зіткнення на відстані ураження, часто всередині зони безпеки.

Кожен вибух важкої зброї спричиняє розкидання шрапнелі, і кожна шрапнель може покалічити, вбити або знищити. Невибірково.

Загалом цьогоріч СММ спостерігала понад 3500 таких видів зброї в порушення узгоджених ліній відведення, близько половини з них була виявлена в районах, що перебувають поза контролем уряду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чи краще пізно, ніж ніколи? Підсумки 30 днів воєнного стану

Наскільки сильним було це нарощування, порівняно з будь-яким з попередніх років конфлікту?

У 2017 році ОБСЄ повідомила про понад 4000 важких озброєнь. З цієї зброї 65% були зареєстровані в районах, що не контролюються урядом. СММ вперше цього літа змогла спостерігати і навіть публікувати кадри декількох конвоїв, що в'їжджають і залишають Україну через неконтрольований сухопутний кордон між Україною і РФ в Донецькій та Луганській області.

ОБСЄ провела ці спостереження серед ночі в районах, де немає офіційних пунктів перетину кордону. Ці конвої були складені з транспортних засобів військового типу і мали зброю.

З 7 серпня 2018 року ОБСЄ спостерігала не менше дев'яти таких конвоїв. Це стало можливим завдяки моніторингу безпілотниками, в тому числі вночі, тих ділянок, які до цього були складно доступні.

Варто відзначити, що організація, схоже, ще не отримала необхідних гарантій для встановлення присутності поблизу небезпечного кордону з Російською Федерацією.

Наскільки можлива, на вашу думку, а також з інформацією, яку ви отримали за останні кілька місяців до того, як залишили свою посаду, ця російська наземна операція проти України на місцях?

Я не хочу спекулювати. Проте важливо відзначити, що зброя, позиції і особовий склад збройних формувань, про які повідомляє ОБСЄ, готові до бою і відчутно досвідченіші після майже п'яти років конфлікту. Ба більше, близькість збройних сил України та збройних формувань збільшує ймовірність виникнення спалаху в будь-який момент без жодного повідомлення.

Більше того, СММ помітили конвої, що залишали і в'їжджали до неконтрольованих державою районів України через незахищений кордон з Російською Федерацією. Можна припустити, що збройні формування мають складний ланцюжок поставок.

Найсерйознішим наслідком цих рухів і тривалих бойових дій або навіть ескалації насильства в зоні безпеки є загибель і поранення цивільних осіб. Цілі райони міста Донецька або густонаселене місто Авдіївка вже стали постійними полями боїв. З обох боків лінії зіткнення, на відміну від солдатів і озброєних людей, які борються з окопів і бронемашин, цивільні особи опиняються в центрі та піддаються впливу невибіркової зброї, яку використовують ці люди.

Щоденні повідомлення СММ за останні чотири з половиною роки дають вагомі підстави вважати, що, коли є бажання припинити вогонь, знаряддя мовчать. Тому я б сказав, що будь-яка ескалація — це питання політичних міркувань, а не питання нарощування і готовності.

Яким чином могли б змінитися українські (військові) потужності з запровадженням військового стану з точки зору підготовки Росії до потенційної наземної операції? Що воно змінило?

Я не проаналізував детально дії, вжиті під час воєнного стану. Проте з відкритих джерел я розумію, що жодних військових адміністрацій створено не було.

У деяких регіонах (наприклад, Херсон, Суми) були введені додаткові заходи, наприклад, обмеження на присутність в прикордонній зоні без документів, що засвідчують особу; обмеження на полювання вночі; заборона на носіння військової форми особам, які не є військовослужбовцями тощо.

Однак я не можу судити, чи було введення воєнного стану необхідним для вжиття цих заходів.

Що може зробити СММ ОБСЄ в Азовському морі? Чи були якісь пропозиції щодо розширення мандату місії в Азовському морі?

Нещодавні події в морі біля анексованого Кримського півострова — це ще одна ескалація конфлікту між Україною і Росією. Такі інциденти можуть вийти з-під контролю, якщо не будуть враховані під час діалогу. Конфлікт в Україні і навколо неї не може бути вирішений військовим шляхом. Міжнародне право, існуючі угоди, а також міжнародні організації, такі як ОБСЄ, надають механізми і платформи для мирного вирішення такої кризи. Дзвін шабель небезпечний і може призвести до подальшої ескалації.

Що стосується продовження мандата СММ на охоплення Азовського моря, важливо розуміти, що таке рішення потребує обговорення і, врешті-решт, консенсусної угоди в Постійній раді ОБСЄ.

Також важливо пам’ятати, що на лінії зіткнення на сході України і досі відбувається смертоносне і руйнівне насильство.