«Він не дасть себе зламати», — мати кримського політв’язня Балуха

Після окупації Криму Володимир Балух відмовився від російського паспорта й відкрито висловлював проукраїнську позицію. З обшуками до нього приходили двічі. Після першого — арештували на 10 діб і присудили 320 годин громадських робіт за нібито непокору й образу правоохоронця. Але залякати його не вдалося. Балух знову вивісив український прапор. У грудні 2016-го силовики нібито знайшли на горищі його будинку боєприпаси. «Суд» визнав Володимира винним і засудив до 3 років і 7 місяців колонії. Захист подав апеляцію. Так званий «верховний суд» Криму вирок скасував та направив справу на новий розгляд. Уже майже рік Володимир Балух у СІЗО.

Північно-західний берег Криму. Тут, у маленькому селі Серебрянка — будинок Володимира Балуха.

Майже три роки з початку анексії на цьому будинку майорів український прапор, а на стіні була табличка — «Вулиця Героїв Небесної сотні». Тут у Володимира було дві ділянки, на яких вирощував пшеницю, та велике домашнє господарство. За рік не залишилось і половини. Літня мати піклується про корову Зорьку й кілька десятків курей і гусаків. Тримати більше господарства їй не під силу.

Про те, чому Володимир Балух не зламався під репресивною машиною, Громадському розповіла його мати Наталія Балух.

Мати політв’язня Володимир Балуха — Наталія Балух screenshot з відео Громадське

Розкажіть, будь ласка, як ваш син сприйняв анексію Криму і що відбувалося до того, як його затримали?

Він такий у житті. Він українець. Він не визнавав Росію. Не взяв і російського паспорта. Я змушена була, бо в мене пенсія. А він був проти. Вивісив український прапор. З того і почалося, з 2015 року. Приїжджали люди в масках на чотирьох машинах, оточили будинок. Його вдома тоді не було. Але вони приходили щодня, тероризували, казали: «Нехай здається, нічого йому не буде».

Але він знову прапор повісив. Один прапор — чорний з червоним — на тракторі висів, а синьо-жовтий — на будинку. Потім були обшуки в мене, і в нього. Він не підкорився якомусь слідчому, не знаю, хто він там був. Його (Володимира, — ред.) на десять діб посадили й призначили 320 годин громадських робіт. Він сказав, що не відпрацьовуватиме. Потім знову прийшли з обшуком. Я не знаю, що саме підкинули, але залізли на горище й сказали: «Знайшли».

І от вже рік минув.

А ви були під час обшуку?

Ні, я там не була. У мене тут все перевернули, скрізь заглядали, у кожну дірку. Зайшли о сьомій ранку, повна хата набилася, кругом усе перевернули.

«Знайшли» патрони. А в нього могли бути взагалі боєприпаси? Він колись стріляв?

Ніколи. Ніякої зброї в нього зроду не було. Невістка розповідала, коли вони поїхали до її батьків у Білорусь, Володя з батьком пішов полювати. Той казав, що він навіть рушниці тримати не вміє. Ніколи не стріляв. В армії був водієм.

Коли вам удається поспілкуватися із сином, що він вам розповідає? Як він?

Нічого про себе не каже. Каже: «В мене все добре». Лиш питає, як моє здоров’я. А на суд я не їздила. Невістка розповідала, що він схуд — хворіє. Викликали швидку в суд, у нього щось зі спиною. І печінка в нього…

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ УВЕСЬ ВИПУСК ПРОГРАМИ ГРОМАДСЬКЕ. КРИМ

Мати політв’язня Володимир Балуха — Наталія Балух screenshot з відео Громадське

Коли ви бачилися востаннє?

У лютому. Машину винаймала, їздила до нього в Роздольне (село в Криму, — ред.). У нього був день народження 8 лютого, я з ним бачилась.

Про що ви тоді говорили?

А що він скаже? Там стоять у порозі… Та вони (співробітники ізолятору, — ред.) там як звірі. Невістка передала йому куртку, а в ній була якась стара сім-карта. Так його на три тисячі оштрафували. І передачі не віддавати. Невістка чужих людей просила, щоб щось йому передали.

Як ви живете без сина?

Важко мені. Усе син робив. А нині дуже важко. На мені господарство, але тільки одна корова і птахи. Раніше ми й свиней тримали, і бугай був. А тепер лиш корову залишила. Бо на саму пенсію я не зможу жити, йому якась допомога потрібна. Хоча йому допомагають. Я дуже вдячна за це. З Києва допомагають, передачі відправляють. Я йому б звідси не передала, бо це потрібно їхати у Сімферополь, цілий день просидіти, щоб передати щось. Невістка не працює, у мене тільки пенсія. Роботи немає. У неї теж господарство, з молока є якась копійчина, і їхнійсин (Володимира Балуха, — ред.) трошки допомагає.

Є у вас надія на те, що Володимира скоро вдасться звільнити?

Ні. У мене надії немає. Вони хочуть його посадити, щоб він сидів. Якби він поводився інакше... Але він не здається. Він такий. Він бачить цю несправедливість. Він не дасть себе зламати й на це не піде.

Мати політв’язня Володимир Балуха — Наталія Балух screenshot з відео Громадське