Лулу і Нана — псевдоними близнючок, які внаслідок експерименту китайського вченого Хе Цзянькуя вперше в історії народились з модифікованими генами
Фото:

EPA-EFE/ALEX HOFFORD

Рік тому китайський вчений Хе Цзянькуй оголосив, що внаслідок його експерименту вперше в людській історії народились діти з модифікованими генами. Науковий світ майже одноголосно засудив Хе Цзянькуя, сам вчений зник.

Зараз інший вчений, росіянин Денис Ребриков, заявляє, що вже до кінця цього року повторить експеримент Хе Цзянькуя. А його дослідженнями зацікавились найвищі керівники Росії.

Чим небезпечні такі експерименти та навіщо вони знадобилися Путіну — читайте на hromadske.

Лулу і Нана

У китайській провінції Гуандун, десь неподалік міста Шеньчжень, живуть дівчатка-близнючки Лулу і Нана. Їм майже виповнився рік.

Дуже вірогідно, що дівчатка за кілька років помруть від звичайного грипу, від якого більшість їхніх однолітків легко б одужали. Або від більш екзотичної гарячки Західного Нілу, яка в їхньому випадку матиме особливо важкі ускладнення.

З іншого боку, Лулу і Нана нібито мають підвищену стійкість до ВІЛ-інфекції, бубонної чуми, натуральної віспи, а у разі серцевого нападу зможуть відновитись швидше за інших людей.

Але ніхто достеменно не знає ані першого, ані другого.

Як не знає і справжніх імен близнючок. Лулу і Нана — це псевдоними, якими їх заради конспірації нагородив їхній, можна сказати, співтворець — китайський вчений Хе Цзянькуй. 

Той, хто відредагував гени дівчаток перед народженням.

Хе Цзянькуй

Де зараз перебуває 35-річний Хе Цзянькуй та що з ним відбувається — теж достеменно невідомо. 

Після того, як у листопаді 2018 року його експеримент набув розголосу, вчений зник. У грудні з’явилась інформація, що він нібито перебуває під арештом в одній із будівель університету, але подальша доля Цзянькуя невідома.

Хе Цзянькуй навчався у Китаї, потім стажувався у Хьюстоні та Стенфорді, відтак повернувся на батьківщину та отримав під своє керівництво лабораторію у Південному науково-технологічному університеті в Шеньчжені.

У 2017 році наукова група під керівництвом Хе Цзянькуя відкрила нову методику секвенування геному (тобто визначення послідовності генів), яку китайські ЗМІ проголосили найкращою в світі.

Вочевидь, на Хе Цзянькуя чекала визначна наукова кар’єра. Але все змінилось, коли 25 листопада 2018 року він розповів світові про існування Лулу та Нани.

Ще у 2008 році вчені з’ясували, що вірус ВІЛ потрапляє у людські клітини за допомогою білка, виробництвом якого «керує» ген CCR5. Мутація саме цього гена допомогла Тімоті Рею Брауну, відомому також як «Берлінський пацієнт», стати першою людиною, яка вилікувалась від СНІДу.

Хе Цзянькуй отримав яйцеклітину, запліднену ВІЛ-позитивним чоловіком, та у пробірці відредагував її геном — за допомогою технології CRISPR-Cas9 (яку неофіційно називають «молекулярними ножицями») видалив частину гена CCR5. 

Раніше подібні експерименти цим і обмежувались. Але Хе Цзянькуй став першим, хто насмілився імплантувати «відредаговану» яйцеклітину жінці та, зрештою, отримати перших у світі дітей з модифікованими генами — Лулу та Нану. Близнючки народилися здоровими, а Хе Цзянькуй був упевнений, що створив людей, стійких до ВІЛ-інфекції.

Важко сказати, до якого сприйняття в науковому світі готувався Хе після оприлюднення результатів. Так чи інакше, більшість учених китайського дослідника засудила. 

Річ у тім, що наслідки редагування людських генів вивчені дуже мало. Немає навіть упевненості в тому, що Лулу і Нана дійсно захищені від ВІЛ-інфекції. Вони можуть бути більше за звичайних людей чутливими до інших захворювань, також є припущення, що люди з мутаціями гена CCR5 загалом мають нижчу середню тривалість життя

Сама по собі технологія «молекулярних ножиць» теж далека від досконалості: під час «відрізання» одного гена можна випадково зачепити інші, що призведе до непередбачуваних наслідків. До того ж увесь цей непевний набір якостей отримають не тільки самі Лулу і Нана, а й їхні нащадки.

Крім медичних, проти редагування людського геному є й багато застережень етичного характеру. Наприклад, дехто остерігається виникнення такої собі генетичної нерівності — заможніші батьки зможуть закладати майбутнім дітям бажаний набір якостей, як фізичних, так і розумових, тоді як діти з бідних сімей залишатимуться з тим, що отримають від природи.

Приблизно такий набір звинувачень отримав Хе Цзянькуй від колег-науковців. З університету його миттєво звільнили, він став фактично вигнанцем у науковому світі. Але не менш важкі звинувачення висунули проти нього китайські правоохоронці.

З’ясувалося, що експеримент Хе проводив нелегально, використовуючи підроблені документи та підставних донорів (у Китаї ВІЛ-позитивні люди не мають права брати участь у подібних дослідженнях, і замість них деякі аналізи здавали фальшиві волонтери). Тож через ці махінації йому тепер загрожує чимале покарання, і його долі в авторитарному Китаї не позаздриш.

Але схоже, що естафету вирощування дітей з модифікованими генами у Китаю перебирає інша авторитарна держава — Росія. А того, хто претендує на роль російського «доктора Хе», звуть Денис Ребриков.

Російський генетик Денис Ребриков
Фото:

Хайтек+

Денис Ребриков

«Всі здібності, зокрема IQ, дуже значною мірою визначаються генетикою. Зараз усі люди генетично різні. Цей інструмент (редагування генів — ред.) як “кольт”: він усіх зрівняє», — каже Денис Ребриков журналістам.

Він — дуже публічна особа. Охоче роздає інтерв’ю, в яких ділиться науковими планами, та читає лекції про дива генетики. Редагування людського геному Ребриков, крім револьвера «кольт», що зробив колись рівними поселенців на Дикому Заході, уподібнює ще й розробці атомної бомби: мовляв, цю технологію можна використати як на благо людства, так і для його загибелі.

Денису Ребрикову, що розмірковує про біологічну технологію в таких мілітаристських термінах, 43 роки. Він проректор з наукової роботи інституту імені Пирогова, а також завідувач лабораторії редагування геному Наукового центру імені Кулакова. 

Рік тому, коли близнючки Лулу і Нана вже мали от-от народитися, Ребриков разом із колегами опублікували статтю у «Віснику інституту Пирогова». Там йшлося про експеримент, дуже схожий на той, що проводив Хе Цзянькуй — тільки без народження генетично-модифікованої дитини. На статтю не звернули уваги — подібних експериментів у світі вже було зроблено чимало, до того ж «Вісник інституту Пирогова» — досить локальне наукове видання.

Власне, і сам Ребриков, попри посади та звання, людина у світовій науці далеко не найавторитетніша. Про це свідчить, бодай, те, що в його більш ніж ста публікацій досить невисокий сумарний рейтинг Гірша (показник, що характеризує цитованість робіт науковця) — 14, тоді як учені такого рівня зазвичай мають не менш як 30 балів.

Але вісім місяців по тому, коли про скандал із Хе Цзянькуєм почали потроху забувати, Денис Ребриков в інтерв’ю авторитетному виданню Nature заявив, що збирається імплантувати ембріони з модифікованими генами жінці ще до кінця 2019 року.

Першими заяви Ребрикова злякалися самі працівники Nature, які наступного дня опублікували редакційну статтю із закликом до світового наукового співтовариства негайно втрутитися та зупинити «контроверсійні плани» російського вченого. 

Реакція іноземних науковців на заяви Ребрикова була такою ж одностайною, як і на досліди «доктора Хе». Та й російські колеги називали плани Ребрикова неетичними.

Втім дехто з російських учених поставився до заяв Дениса Ребрикова скептично.

«Підозра, що заява для Nature зроблена заради хайпу, посилюється, коли самі дослідники зізнаються, що наразі не придумали, як використати це все для вирішення клінічних завдань», — заявила в інтерв’ю Forbes Катерина Померанцева, директорка Центру генетики та репродуктивної медицини «Генетико».

Вона каже, що в світі багато наукових груп працює над подібними завданнями (модифікація генів без подальшого народження дитини), але тільки російський учений проголошує заяви на кшталт «Я достатньо божевільний, щоб зробити це» (виростити генетично-модифікованих дітей).

На думку Померанцевої, такі заяви шкодять, передусім, розвитку самої науки: «Через такі поспішні, хайпові публікації може бути введено заборону на редагування клітин зародкової лінії. Скасувати таку заборону потім буде дуже нелегко, і всі дослідження перервуться на багато років».

Після «хайпу», спричиненого публікацією в Nature, Денис Ребриков раптово змінив плани щодо експерименту. Тепер він хоче виправити мутацію гена GJB2, яка призводить до спадкової глухоти. Вчений планує допомогти двом батькам із вадами слуху завести здорову дитину.

Можливо, зміна планів пов’язана з тим, що після справи Хе Цзянькуя світове наукове співтовариство встановило більш жорсткі правила гри — генна інженерія має застосовуватися до людини лише у випадку, якщо альтернативи немає.

Щоб запобігти передачі дитині ВІЛ-інфекції, можна обійтись без редагування генів — достатньо просто знайти здоровий ембріон. А ось у випадку, якщо обоє батьків мають пошкодження гена GJB2, допомогти можуть тільки «молекулярні ножиці». Тому завадити Ребрикову провести такий експеримент буде значно складніше.

Але російський учений, на відміну від свого китайського попередника, нібито не збирається йти нелегальним шляхом — принаймні, за російським законодавством. Він неодноразово стверджував, що хоче отримати від влади офіційний дозвіл на досліди. Запит на отримання такого дозволу Ребриков планує подати в російське міністерство охорони здоров’я вже цього жовтня.

Сприяти отриманню такого дозволу Ребриков, здається, хоче в дуже характерний спосіб.

У світі багато наукових груп працює над модифікацією генів, але не проголошують заяв «виростити генетично-модифікованих дітей»
Фото:

depositphotos

Марія Воронцова

22 квітня 2019 року російський прем’єр Дмитро Медведєв затвердив програму розвитку в Росії генетичних технологій. «Ціль зрозуміла — це розвиток генетичних технологій, пов’язаних, в тому числі, з так званим генетичним редагуванням», — заявив Медведєв. На розвиток генної інженерії РФ планує найближчими роками витратити 127 мільярдів рублів.

А 26 квітня 2019 року президент Росії Володимир Путін включив до Ради з розвитку генетичних технологій 34-річну Марію Воронцову.

Воронцова — ендокринологиня, кандидатка медичних наук. До того ж — співвласниця компанії «Номеко», яка бере участь у найбільшому в Росії приватному інвестиційному проєкті в галузі медицини. Проєкт спрямований, зокрема, на боротьбу з раком, його підтримують багато крупних російських бізнесменів та чиновників.

І на останок Марія Воронцова (звісно ж — «за випадковим збігом обставин») — старша донька Володимира Путіна.

Саме перед Марією Воронцовою, як стверджують джерела видання Bloomberg, в серпні 2019 року провідні російські вчені в галузі генетики (зокрема — Денис Ребриков) влаштували дискусію під час таємної зустрічі десь на півдні Москви.

Протягом трьох годин Воронцова слухала аргументи прихильників та противників створення генетично-модифікованих дітей. Як стверджує видання, вона зрештою не підтримала жодну зі сторін, але погодилася, що науковий прогрес не можна зупинити і що подібні експерименти потрібно вести виключно під контролем держави. На думку журналіста Bloomberg, рішення про дозвіл суперечливого експерименту Ребрикова ухвалюватиме особисто Володимир Путін.

Сама Воронцова відмовила журналістам у коментарях. Прессекретар Путіна Дмитро Песков відповів Bloomberg, що «редагування генів — не президентська справа». А міністерка охорони здоров’я Вероніка Скворцова заявила, що з кейсом Ребрикова розбиратиметься комітет з етики.

Дитяча ендокринологиня Марія Воронцова
Фото:

screenshot/Телеканал «Доктор»

Володимир Путін

Автори Bloomberg у своїй публікації висловлюють припущення (та водночас — сподівання), що Ребриков, заявляючи про готовність отримати дитину з модифікованими генами, просто блефує.

Навіть якщо і так, ситуація потроху виходить з-під його контролю — зважаючи на те, які ресурси та особистості вже задіяні навколо.

Можна тільки здогадуватися, що саме хоче отримати від перспективних та водночас контроверсійних генних досліджень російська правляча верхівка.

Не виключено (і це, мабуть, найменш небезпечний для людства варіант), що це — ніщо інше, як черговий перерозподіл державних коштів між «своїми», іншими словами — «розпил».

Також можна припустити, що незмінювана російська еліта, яка невпинно старіє (Путіну, наприклад, днями виповнилось 67 років), як і всі старіючі еліти всіх часів, хапається за будь-які нові способи подовжити своє життя та, як наслідок — перебування при владі.

Тут можна згадати, наприклад, досліди Олександра Богданова з переливання крові, за допомогою якого він у 20-ті роки хотів покращити здоров’я більшовицьких вождів. Або професора Богомольця, на «чудодійну сироватку» якого свого часу нібито дуже розраховував Сталін. 

Але напрошується і третє, більш страшне припущення. У Росії, що останніми роками мілітаризована, як-то кажуть — по вінця, та заряджена на протистояння із Заходом, і керівники якої регулярно погрожують Європі та США новою зброєю, генетичні технології також хочуть використати на потребу «холодної» (чи навіть «гарячої») війни.

На щастя, підтверджень цьому поки немає. Але як тут не згадати виступ того ж Путіна у 2017 році під час одного з міжнародних фестивалів. Тоді він розповідав російським та іноземним студентам, що редагування людського геному, зокрема, може допомогти створити ідеального військового. Такого, який воює без страху, болю та співчуття до супротивника.

Поділитись: