Як Клінтон і Блер обговорювали Росію: розшифровка розмов

Білий дім оприлюднив розшифровки особистих і телефонних розмов колишнього президента США Білла Клінтона і британського прем’єр-міністра Тоні Блера з травня 1997 року по грудень 2000 років.

Документ було оприлюднено за запитом ВВС на виконання Закону про доступ до інформації.

Україна на більш, ніж 500 сторінках розшифровок згадується лише один раз, в той же час Росії надано багато уваги, - пише «Голос Америки».

Розшифровка містить чимало інформації щодо розширення НАТО, операції в Косові, критичного стану економіки Росії, здоров’я президента РФ Бориса Єльцина та політичних перспектив Владіміра Путіна.

Так, наприклад, у травні 1997 року Клінтон та Блер говорять про перспективу вступу в НАТО країн Балтії і можливої реакції на це Росії. Вони погоджуються, що з балтійськими країнами квапитися не варто. Республіканці в Конгресі, говорить Клінтон, підтримують розширення НАТО, хоча деякі проти, бо побоюються збільшення націоналістичних настроїв у Росії, що, на думку самого американського президента, – «дурний аргумент».

Один з радників Блера посилається на соціологію, згідно з якою звичайні росіяни не сильно турбуються з приводу розширення НАТО.

«Який сюрприз, – реагує Блер, – вони виявилися нормальними і більше турбуються про свою економіку».

У телефонній розмові в серпні 1998 року Клінтон пропонує не виносити рішення про початок військової операції НАТО в Косові на голосування Ради Безпеки ООН, щоб не нашкодити російському президентові Борису Єльцину. Адже, заблокувавши цю резолюцію, Росія погіршить власне міжнародне становище у важкій економічній ситуації, а не заблокувавши, уряд Єльцина налаштує проти себе власне населення.

Клінтон каже, що Мілошевич чомусь думає, що НАТО буде діяти тільки згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН, а Росія цю резолюцію заблокує. Треба дати Мілошевичу чітко зрозуміти, що НАТО може діяти і без ООН, говорить він.

В іншій розмові Клінтон висловлює занепокоєння щодо здоров'я Єльцина і дивується тому, як функціонує російська економіка. Не тільки банки, а й звичайні громадяни виводять гроші з країни. Все, що ми їм дали через МВФ, скаржиться він Блеру, – 7,5 мільярдів доларів – вийшло з країни.

Клінтон переживає, що Росія може стати по суті африканською країною. Клінтона пригнічує, що більшість населення Росії готова призупинити демократичні свободи заради сильного лідера. Якщо в Росії буде диктатор, говорить Клінтон, нам буде складніше мати з ними справу і щодо Косова, і щодо інших питань.

Клінтон у розмовах кілька разів позитивно відгукується про Віктора Черномирдіна, а прихід до влади Путіна бачить у позитивному світлі. На його думку, у того величезний потенціал і вони зможуть разом створити у світі багато добра.

Розповідаючи про свою зустріч з Путіним в листопаді 2000 року, після того, як той уже став президентом, Тоні Блер каже, що Путін дуже старався справити на нього враження.

«Я думаю, що він хлопець із великими здібностями й амбіціями для росіян. Його наміри вцілому шляхетні і прямолінійні, але він ще не визначився. Він трохи в'язне у питанні демократії», – ось таку характеристику дає Клінтон Путіну у 2000 році.

Також обидва лідери погоджуються, що Путіну важливо правильно підібрати кадри, бо, за словам Клінтона, багато людей «заливають йому у вуха всяку нісенітницю». Але «він хоче робити свою справу добре і працює над цим щодня. У нього високий інтелект і дисципліна».