Як Нацбанк керуватиме страховими компаніями, ломбардами та кредитними спілками

Хто регулюватиме роботу ломбардів, кредитних спілок та кредитних компаній?

Якщо ви маєте проблеми з ломбардами, кредитними спілками або з кредитними компаніями, з 1 липня звертатися зі скаргами слід до Національного банку. Саме з 1 липня набув чинності так званий закон про «спліт», відповідно до якого попередній регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) припинить своє існування, а все це перейде під управління НБУ.

Тепер Нацбанк відповідатиме за видачу небанківським фінансовим установам ліцензій та за їх анулювання, проводитиме перевірки, реагуватиме на порушення фінансовими компаніями обов’язкових нормативів щодо платоспроможності. «Наразі Нацбанк намагається взяти на себе функції із забезпечення фінансової стабільності в Україні. Банки — це лише одна зі сторін фінансової стабільності. Тому з макроекономічної точки зору зміна регулятора має сенс. Однак з операційної точки зору існують побоювання того, чи зможе Нацбанк ефективно працювати на ринку небанківських фінансових послуг», — вважає керівник відділу досліджень в Concorde Capital Олександр Паращій.

Що це змінить для простих українців?

Нацбанк вже почав приймати скарги від громадян на фінансові компанії та обіцяє на них оперативно реагувати. Там обіцяють, що забезпечать дотримання прав споживачів фінансових послуг, зокрема на чесну та повну інформацію у договорах та рекламі. Тож фінансові компанії, що спеціалізуються на видачі споживчих кредитів українцям, муситимуть вказувати справжню відсоткову ставку, а реклами кредитів «під 0% річних» стане значно менше. «Часто клієнти фінустанов погано орієнтуються в деталях фінансових послуг і тому почуваються незахищеними, а про деякі фінансові послуги вони взагалі не знають. І наше завдання спільно з ринком — роз’яснити нові можливості для малого бізнесу і громадян, розповідаючи про фінансові послуги та інструменти», — повідомив директор департаменту з ліцензування НБУ Олександр Бевз в інтерв’ю виданню «Право».

Що буде зі страховими та ломбардами?

Зміна регулювання страхових та інших фінансових компаній в Україні означає щонайменше, що керівникам цих компаній доведеться звітувати перед новим регулятором — Національним банком України. Нову форму звітності у Нацбанку обіцяють запровадити поступово, щоб дати час цим компаніям пристосуватися.

Ринок буде «проріджено». «Перша проблема — питання достатності капіталу і якості активів. Друга — використання бізнесу страхових компаній з метою мінімізації оподаткування або проведення операцій з відмивання коштів. Ми сподіваємося, що такі випадки не є системними, і віримо, що більшість гравців є добросовісними, але якщо певні особи створюють страхові компанії саме з такою метою, це є неприпустимим», — додав Бевз. Є сподівання, що на ринку не буде більше місця для недобросовісних страховиків – як у ризиковому, так і в «лайфовому» страхуванні, повідомив hromadske фінансовий аналітик компанії ICU Михайло Демків: «На жаль, непоодинокими є випадки, коли компанії працюють деякий час, збирають премії та зникають, залишивши застрахованих осіб сам на сам зі своїми проблемами».

Однак навряд чистка буде значною. «НБУ проводив «чистку» банківського ринку, бо тоді почалася криза і банки загрожували фінансовій стабільності. Поки що страховий та інші ринки не загрожують фінансовій стабільності України. По-друге, очищення банківської системи закінчилося після того, як (Валерія) Гонтарева (очільниця Національного банку України у 2014-2018 роках — ред.) пішла з посади. Після цього були одиничні випадки закриття», — зазначив Олександр Паращій.

Наразі в НБУ розробляють новий законопроєкт про страхування, працюють над створенням нових законів про фінансові компанії та кредитні спілки. Ухвалення цих ініціатив у майбутньому може суттєво змінити ринок фінансових послуг. Однак такі зміни відбудуться не одразу, а поступово, адже до кінця 2020 року в Україні діятимуть попередні нормативи та правила для небанківських фінансових компаній. Подальші зміни НБУ проводитиме після консультацій з учасниками ринку, а чинності вони набудуть лише з нового року. «Я вважаю, що суттєвих змін на ринку небанківських фінансових компаній з 1 липня не відбудеться. Звісно, є шанс, що коли оновлюється регулятор і з’являються свіжі ідеї, то можуть статися якісь кардинальні зміни, але наразі сказати, що точно щось поміняється, як на мене, зарано», — вважає Паращій.

Що треба знати про страховий ринок, ломбарди та кредитні спілки?

Станом на кінець І кварталу 2020 року в Україні було 225 страхових компаній, з яких 22 — компанії зі страхування життя (ці компанії відокремлюють від решти страхових, бо до них застосовують підвищені вимоги щодо платоспроможності, а також їм заборонено займатися іншими видами страхування). Усі ці страхові компанії уклали з українцями 17,81 мільйона договорів страхування (зокрема й обов’язкового автострахування), отримали 11,55 мільярда гривень страхових премій (обов’язкових платежів) та виплатили 3,75 мільярда гривень страхових виплат.

«Попри велику кількість страхових компаній, що працюють на ринку, розмір страхового ринку залишається порівняно малим. Тобто за винятком обов'язкових видів страхування, таких як «автоцивілки», ця діяльність розвивається повільнішими темпами, ніж могла б», — повідомив Демків. За його розрахунками, обсяг всіх платежів, які українці платять за страхування життя, становить лише 0,12% ВВП України: «Навіть у масштабах такої небагатої країни, як Україна, це вкрай мало», — додав він.

Ще одна складова небанківського фінансового ринку, яку почне регулювати НБУ — ломбарди. Їх в Україні наразі нараховується 319. Загальний розмір їхніх активів становить 4,35 мільярда гривень. Середній відсоток за позиками, які видають ломбарди, у першому кварталі 2020 року становив 215,4% річних. Близько 17% таких позик перед ломбардом не погашалися, тому майно, яке їм передали у заставу за кредит, продавали.

Кредитні спілки об’єднують близько 460 тисяч учасників. Ці установи видали кредитів на загальну суму 607 мільйонів гривень, а на своїх рахунках вони накопичили 2,3 мільярда гривень внесків від своїх учасників.