
Як піти зі шлюбу та зберегти свої права — розбираємося разом з адвокаткою

Торік в Україні зафіксували понад 200 тисяч звернень щодо домашнього насильства, більшість — від жінок. Піти від чоловіка—агресора та вирватися з кола сімейного насильства жінкам буває важко. Вони не знають, як діяти, бояться залишитися без житла, втратити дитину. Що слід робити жінкам після того, як вирішили піти від чоловіка, і як зберегти свої права — розповідаємо з адвокаткою Людмилою Сірко.
Як подати на розлучення
Якщо жінка хоче розлучитися, заяву слід подавати в суд за місцем реєстрації чоловіка. Якщо вона виховує та забезпечує неповнолітніх дітей, або якщо за станом здоров’я чи з інших причин не може приїхати до суду, тоді — за місцем своєї реєстрації. Але в такому разі потрібно надати докази — довідку про стан здоров’я, довідку з місця роботи або навчання дитини.
У заяві потрібно вказати причину, через яку розриваєте шлюб, а також — із ким проживатиме дитина після розлучення. Якщо невідомо — зазначити, що це буде вирішуватися окремо.
Якщо жінка змінювала прізвище, у заяві варто вказати, чи планує вона залишити чоловікове, а чи поверне своє дошлюбне.
Після реєстрації заяви жінці прийде повістка з датою і часом судового засідання.
Адвокатка радить обов’язково приходити на всі засідання, де жінка виступає позивачкою, навіть якщо вона завчасно знає, що чоловік не з’явиться до суду.
«Якщо двічі не прийдете, вам повернуть позовну заяву без подальшого розгляду», — каже Людмила Сірко.
Є обставини, які впливають на процес розлучення за позовом одного з подружжя. Наприклад, шлюб неможливо розірвати, якщо жінка вагітна чи має дитину до одного року. У такому разі розлучитися можна, якщо чоловік вчинив щось протиправне стосовно жінки або дитини, і це підтверджують правоохоронні органи (під такі випадки підпадають і ситуації з домашнім насильством).
Також за клопотанням одного з подружжя в суді можуть дати час на примирення. Якщо пара має спільних дітей, то це триватиме до пів року, в іншому випадку — від місяця до трьох.
Людмила Сірко радить: якщо є діти, то паралельно із заявою про розірвання шлюбу також подавати позовні заяви (заяву про видачу судового наказу) — про стягнення аліментів на утримання дитини, а якщо жінка перебуває в декретній відпустці, то й на своє утримання.
Якщо в пари немає спільних неповнолітніх дітей і вони обоє хочуть розірвати шлюб, потрібно звернутися до відділу реєстрації актів цивільного стану. За місяць їх розлучать.
Виплата аліментів на дітей
Навіть після розлучення й незалежно від того, з ким житиме дитина, обоє батьків мають утримувати її до повноліття.
На аліменти можна подати у звичайному та прискореному порядку тому з батьків, з ким мешкає дитина.
Якщо жінка подає заяву за прискореним варіантом, суд розглядає її від 5 днів до місяця. Таку заяву можна подати, якщо батько дитини не має дітей від інших шлюбів, і якщо немає суперечок щодо розміру аліментів та визнання батьківства.
Жінці та чоловіку не потрібно приходити до суду під час розгляду справи.
Рішення суду стає чинним того ж дня, коли його видали. Судовий наказ слід подати до виконавчої служби за офіційним місцем проживання чоловіка, його офіційного місця роботи.
Адвокатка наголошує, що в такому разі важливо знати точне місце реєстрації чоловіка та його ідентифікаційний код. Інакше суд поверне документи, і потрібно буде подавати заяву у звичайному порядку.
«Якщо батько ваших дітей уже сплачує аліменти на утримання дітей від інших шлюбів, або ж якщо ви хочете стягнути аліменти більшого обсягу, ніж це зазначено в Сімейному кодексі, тоді подавайте звичайну позовну заяву», — додає Людмила Сірко.
Аналогічне право подавати на аліменти має й батько дитини, якщо вона проживає з ним.
Аліменти на утримання дружини
Якщо пара вирішила розлучитися під час вагітності жінки, остання має право звернутися до суду з позовом про аліменти на її утримання. Для цього до заяви слід додати довідку про вагітність і вказати, що вони з партнером мешкають у різних місцях.
«Вагітна жінка має беззаперечне право на стягнення аліментів із батька майбутньої дитини. Навіть якщо вона працює і її дохід значно перевищує дохід чоловіка», — уточнює Людмила Сірко.
Коли жінка перебуває в декретній відпустці з догляду за дитиною до трьох років або за дитиною з інвалідністю до шести років, вона зможе отримувати аліменти, якщо чоловік має офіційну роботу й отримує дохід, який можна підтвердити.
У Сімейному кодексі чітко не вказано розмір аліментів на утримання дружини. Зазвичай це ⅙ частина від заробітку чоловіка, якщо він уже виплачує аліменти на дитину. Але ця сума може змінюватися залежно від кількості дітей, на утримання яких чоловік уже сплачує аліменти.
Визначення місця проживання дитини
«Те, з ким фактично житиме дитина, рекомендую вирішувати добровільно. І враховувати прихильність дитини, сімейні обставини, матеріальні умови», — каже адвокатка.
Якщо ж батьки не можуть дійти згоди, тоді варто звертатися до суду. Розглядати такі справи можуть від одного до трьох років.
Здебільшого дитину залишають із матір’ю, але останніми роками збільшилася кількість рішень суду і на користь батька, каже Людмила Сірко та наголошує, що обоє батьків мають однакові права на виховання дитини, незалежно від рішення суду.
За Сімейним кодексом, місце проживання дитини, якій менше ніж 10 років, визначається за згодою батьків. Якщо вона старша — за спільною згодою батьків і самої дитини. З 14 років дитина сама вирішує, з ким вона мешкатиме.
Графік побачень із дитиною
Той із батьків, з ким проживає дитина, не може забороняти іншому виховувати її та бачитися з нею.
У тих випадках, коли дитина мешкає з матір’ю, а батько не має визначеного часу на побачення з дитиною, він має звернутися до органу опіки та піклування, щоб там встановили графік спілкування. Таку заяву можуть розглядати до двох місяців.
Якщо після цього мати не дотримується графіка спілкування, чоловікові варто звертатися з позовом до суду. Розгляд справи може затягнутисявід шести місяців до трьох років.
«Якщо батьки самостійно вирішують, з ким мешкатиме дитина, їм достатньо особистої домовленості. Бувають ситуації, коли батьки домовляються про те, що кілька тижнів діти житимуть у матері, кілька — в батька», — каже адвокатка.
Позбавлення батьківських прав
Якщо один із батьків не виконує своїх зобов’язань щодо дитини — не виплачує аліменти, не спілкується, жорстоко до неї ставиться, примушує працювати, жебракувати, є хронічним нарко- чи алкозалежним, — тоді інший може подавати заяву на позбавлення батьківських прав.
«Складіть алгоритм дій — якими саме доказами будете доводити, що батько не виконував свої обов’язки. Зберіть необхідний пакет документів (довідки, характеристики з місця навчання дитини), зверніться до виконавчої служби, отримайте розрахунок заборгованості щодо несплати аліментів, зверніться до служби у справах дітей, щоб соцпрацівники перевірили умови проживання дитини та склали акт про це», — радить адвокатка.
Маючи на руках таке рішення, жінка може виїжджати за кордон із неповнолітньою дитиною без згоди батька. А також — самостійно виписати і прописати дитину в новому місці.
Чоловік, якого позбавили батьківських прав, усе одно має платити аліменти на утримання дитини.
Людмила Сірко наголошує, що з усіма судовими процесами, які пов’язані з розлученням, жінка може розібратися сама. Або ж звернутися за первинною консультацією до адвоката чи до центру безоплатної правової допомоги. Щоб стати більш обізнаною в тому, як потрібно діяти в непростих сімейних обставинах, Людмила радить переглянути її навчальні відеоролики.
Сімейна адвокатка та медіаторка Людмила Сірко цього року перемогла на конкурсі імені Лесі Харченко, який започаткувала правозахисна організація Amnesty International. Просвітницький проєкт Людмили — це серія відеороликів про правову допомогу для жінок, які проходять через розлучення, здобуття права проживати з дитиною та судові позови, щоб отримати аліменти для дитини.
***
Amnesty International — це міжнародна організація, яка об’єднує понад 10 мільйонів людей, які вважають боротьбу з несправедливістю своєю особистою справою. Щоб стати частиною спільноти, потрібно лише заповнити анкету за посиланням.
Щорічний конкурс активістських ініціатив названий на честь української активістки Лесі Харченко, яка більшу частину свого професійного життя присвятила формуванню активістської спільноти в Україні. Леся передчасно померла в жовтні 2020 року.
Партнерський матеріал створений на правах реклами. Над проєктом працювали журналістка Олеся Біда, креативна продюсерка Віка Слобода, дизайнерка Тетяна Костік та редакторка Ярослава Тимощук.
- Поділитися: