Якщо внутрішній голос каже, що ти міг би робити більше — це твій шанс

Можна довго пояснювати іноземцям, що таке війна, показувати фото чи відео — вони не зрозуміють. Людина не здатна як слід уявити те, чого не траплялося з нею особисто. Але якщо кожного дня порівнювати війну рф в Україні з терористичним актом 11 вересня 2001 року, який стався у Сполучених Штатах Америки, таке запам'ятають. Це називається креатив.

Український культурний і креативний сектори майже щороку виборюють «Каннських левів» та інші престижні професійні нагороди, а цього року спільнота об’єдналася заради більшого — перемоги України на всіх фронтах. Митці захищають Україну в лавах ЗСУ, вони ж сформували потужний, креативний в усіх розуміннях, тил.

Квиток у кіно як донейт

Кіноклуб емпатичних людей Ukrainian Signal — це проєкт, який відкрили троє людей, що через війну втратили дім, — Надія Самаріна, Дмитро Горшков, Ані Казарян. Вони почали організовувати покази документальних фільмів про війну в українських містах і за кордоном, аби продемонструвати Європі, що відбувається тут і зараз, і водночас зібрати гроші на ЗСУ. Команда розраховувала на 500-1000 гривень за один показ фільму, але вже першого вечора зібрала 30 тисяч. Загалом кіноклуб перерахував на армію понад 18 тисяч євро.

«Ми не просто збираємо гроші, а робимо з України бренд. Ми дійшли висновку, що колись війна точно закінчиться, а культура залишиться. І зараз кожен українець є PR-менеджером України, офіційним представником своєї країни за паспортом. Ми дуже хочемо, щоб про нашу культуру знали в кожному куточку світу», — розповідають організатори кіноклубу.

Відправляйте Франка на фронт. Щодня

А ще Грушевського, Шевченка й Лесю — вони зображені на більших купюрах.

2015 року в креативній агенції Arriba! виникла ідея, котра аж через 7 років стала потужним волонтерським проєктом «Франка на фронт». Креативники закликають людей робити регулярні посильні пожертви: хай навіть по 20 гривень, але щодня. Для цього вони відкрили рахунок у monobank і тепер щоранку знімають із нього гроші — «Франків» і «Лесь», а кожного вечора звітують про суму підтримки. Щодня зібрані кошти передають на нові проєкти чи у фонди.

За перший місяць ініціатива зібрала пів мільйона гривень для фондів «Землячка», UAnimals, «Південна ніч», Kharkiv Help, «Волонтерський штаб», VTRNK та інших.

«Наша спільнота каменярів, які щоденно відправляють “Франків” на фронт, підтримує загальнонаціональну єдність. Ця єдність від початку війни показує нам: якщо ми гуртуємося й усі вкладаємо трохи своєї енергії, часу та “Франків”, то здатні на великі справи», — розказує креативник Андрій Міщенко.

Зі світу по нитці — бідному сорочка

Авторка найвідомішого танцю «мертвої русні», засновниця і господиня Дикого театру, ведуча проєктів «Телебачення Торонто» та «Ебаут» Ярослава Кравченко теж не залишилась осторонь креативної благочинності й заснувала ініціативу «Всі по 10». Почалося все зі сторіз блогерки, у яких вона збирала перевірені ініціативи, що вимагали негайної підтримки. Яся випробувала теорію Маргарити Карабіненко, одеської фотографині та волонтерки, щодо мікродонейтів (коли велика кількість людей може пожертвувати незначну суму) і довела її ефективність.

Лише за перший місяць проєкт зібрав мільйон гривень на машини, швидку допомогу, форму, берці, каски, тепловізори, лопати, рукавички, приціли й навіть 100 кг чорносливу на енергетичні батончики. У нас немає сумнівів, що це працює, тож усі по 10!

«Ми збираємо на мрії малим»

Під час гуманітарних місій деокупованими селами Чернігівщини волонтери Скорик & Дімон придумали чудернацьку ідею. Разом із продуктами та іншою гуманітаркою хлопці привезли дітям одноразові камери й запропонували пофотографувати своє життя. Після того, як кадри були відзняті, автори проєкту запитали в юних фотографів, про що вони мріють, бо переконані: ні війна, ні криза не мають заважати дітям мріяти, а їхнім мріям — здійснюватись. Далі було диво — на сторінці The Blueyed Project поруч із кадрами, які зробили діти, розмістили вішлисти і тепер збирають на це донейти.

А ще хлопці організували справжню фотовиставку дитячих робіт у Києві, на якій можна було за донейт отримати листівку, надруковану зі знімків дітей, побачити цілі серії світлин і набратися сил, аби лупати сю скалу й надалі.

Якщо внутрішній голос каже, що ти міг би робити більше — це твій шанс

Це гасло «Креативної Січі». У травні її натхненник Павло Вржець та команда агенції Banda почали збирати групу однодумців, до якої (уявіть собі!) приєдналися вже понад шість тисяч українських креативників — дизайнерів, копірайтерів, стратегів, артдиректорів — творців, які професійно працюють зі словом, фото та відео.

Спочатку «Січ» робила ілюстрації для мітингів, на яких порушували питання надання Україні важкого озброєння та підтримки. Всі ілюстрації можна було роздрукувати й показати на площах світу або ж репостнути собі у сторіз.

Далі креативники «Січі» оперативно реагували на всі гарячі події. Зокрема розробили серію ілюстрацій #russiaisaterroriststate — після терористичного акту в Оленівській колонії, де утримують захисників Маріуполя. Всі ілюстрації завантажуються на канал, і поширювати їх не просто можна, а треба!

Робити репости — це теж боротьба

Ми у hromadske теж помітили, що люди хочуть допомагати всіма можливими способами. Наприкінці червня ми зібрали «Армію hromadske», мета якої — тримати Україну в трендах соціальних мереж. Механіка дуже проста: ми готуємо публікації англійською мовою, а ви публікуєте у себе перевірені меседжі. Так разом протидіємо російській пропаганді й вимагаємо необхідної допомоги та найголовнішого — щоб про нас чули.

А ще ініціативу підтримали українські бренди Yakaboo, ArtHuss, Griffon Socks та Green Forest, тому найактивніші отримають круті винагороди.

Не важливо, що ви робите: виходите на мітинг, збираєте на авто чи намагаєтесь переконати іноземців, що ціни на електрику, наприклад, в Італії, ростуть не через Україну, а через те, що росія розпочала війну посеред Європи. Усі ці зусилля необхідні.

Авторка: Анастасія Головненко